Єд.Ун.№763/7651/13-к

1-кп/763/393/13

ГАГАРІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

_______________________________________________________________________________________

ВИРОК

іменем України

18 листопада2013 року м. Севастополь

Гагарінський районній суд міста Севастополя в складі головуючого судді Щербакова В.В.,

при секретарі Новосьолової Ю.С.,

за участю державного обвинувача - прокурора прокуратури Гагарінського району міста Севастополя Ткаченко І.О.,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні Гагарінського районного суду міста Севастополя розглянув кримінальне провадження відносно,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Севастополя, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше засудженого: 09.02.2007 року Гагарінським районним судом м. Севастополя за ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.1 КК України до 5 років Позбавлення волі, звільнений від покарання з випробувальним терміном на 2 роки, 02.03.2010 року Гагарінським районним судом м. Севастополя за ст. 185 ч.1 КК України, до 1700 гривень штрафу, 14.10.2010 року Гагарінським районним судом м. Севастополя за ст.ст. 309 ч.1, 309 ч.2 311 ч.1, 311 ч.2 до 2 років і 7 місяців позбавлення волі та штрафу 1700 гривень, звільнений 17.02.2012 року умовно-достроково на 1 рік та 16 днів, маючий не зняту та не погашену судимість,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.395 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2013 постановою Гагарінського районного суду міста Севастополя ОСОБА_2 встановлено адміністративний нагляд строком на 12 місяців з 30.04.2013 до 30.04.2014 з наступними обмеженнями: заборона виходу з будинку (квартири) з 22:00 до 05:00 годин; заборона перебування в ресторанах, кафе, барах району (міста) з метою придбання та розлиття спиртних напоїв; заборона виїжджати за особистими справами за межі району, міста; прибувати на реєстрацію в РВ УМВС України в місто Севастополі по місцю мешкання кожний понеділок місяця з 09:00 до 17:00 годин.

Після встановлення адміністративного нагляду Гагарінським районним судом міста Севастополя ОСОБА_2 проживав за адресою: АДРЕСА_2, та знаходився на індивідуально-профілактичному обліку в Гагарінському РВ УМВС України в місті Севастополі.

01.05.2013 року дільничний інспектор міліції С ДІМ Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі ОСОБА_3 прийняла від ОСОБА_2 письмове зобов'язання, відповідно до якого він ознайомлений та зобов'язується виконувати обов'язки, передбачені ст. 9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01.12.1994 року, а саме: З'являтися за викликом міліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; Повідомляти працівників міліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі міста у службових справах; В разі від'їзду в особистих справах з дозволу міліції в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ. та дотримуватися обмежень, передбачених ст. 10 вищевказаного закону: заборона виходу з будинку (квартири) за місцем мешкання в нічний час з 21:00 до 05:00 години щодобово впродовж адміністративного нагляду; заборона перебування в кафе, барах, ресторанах та інших місцях реалізації спиртних напоїв з метою їх розпивання; заборона виїжджати за особистими справами за межі населеного пункту мешкання без дозволу територіального органу внутрішніх справ; прибуття на реєстрацію в міліцію щопонеділка місяця (4 рази) з 09:00 до 17:00 години.

03.06.2013 року ОСОБА_2 повідомив працівників міліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця проживання, вказавши, що з 05.06.2013 буде проживати за адресою: АДРЕСА_3, та знову надав дільничному інспектору міліції СДІМ Гагарінського РВ УМВС України в місті Севастополі ОСОБА_3 письмове зобов'язання, відповідно до якого він ознайомлений та зобов'язується виконувати обов'язки, передбачені ст. 9 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01.12.1994, та дотримуватися обмежень, передбачених ст. 10 вищевказаного закону.

Однак, з 22.07.2013 року до 30.09.2013 року ОСОБА_2 не прибував на реєстрацію в міліцію щопонеділка кожного місяця та змінив місце проживання, не повідомивши про це органи внутрішніх справ.

Так, 22.07.2013 року о 22 годині 15 хвилин, старшим дільничним інспектором міліції СДІМ Гагарінського РВ УМВС України в місті Севастополі ОСОБА_4 проведено перевірку за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, та встановлено, що останній за місцем проживання в час, обов'язковий для перебування дома, не перебував.

12.08.2013 року о 22 годині 30 хвилин, старшим дільничним інспектором міліції СДІМ Гагарінського РВ УМВС України в місті Севастополі ОСОБА_4 проведено перевірку за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, та встановлено, що останній за місцем проживання в час, обов'язковий для перебування дома, не перебував.

26.08.2013 року о 22 годині 25 хвилин, старшим дільничним інспектором міліції СДІМ Гагарінського РВ УМВС України в місті Севастополі ОСОБА_4 проведено перевірку за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, та встановлено, що останній за місцем проживання, в мас обов'язковий для перебування дома, не перебував.

16.09.2013 року старшим дільничним інспектором міліції С ДІМ Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі ОСОБА_5 проведено перевірку за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, та встановлено, що останній за місцем проживання не знаходиться, та при опитуванні осіб, які проживають у вказаній квартирі, встановлено, що ОСОБА_2 не проживає за вказаною адресою з серпня 2013, та встановити його місцезнаходження не виявилося можливим. Крім того, при опитуванні родичів ОСОБА_2, встановлено, що останній також не повідомивши органи внутрішніх справ, порушивши заборону виїжджати за місто, виїхав у серпні 2013 року до своїх родичів у АДРЕСА_4, де перебував до вересня 2013 року. В реєстраційному листі, що знаходиться в матеріалах справи адміністративного нагляду ОСОБА_2 відсутні відмітки про реєстрацію з 22.07.2013 до 30.09.2013 рік.

Таким чином, ОСОБА_2, перебуваючи під гласним адміністративним наглядом, встановленим стосовно нього при звільненні з місць позбавлення волі, достовірно про це знаючи, навмисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду у серпні 2013 року самовільно та без поважних причин залишив місце проживання за адресою: АДРЕСА_3; органи внутрішніх справ про зміну місця проживання не повідомив; без дозволу виїхав за межі міста Севастополя, не з'являвся о 22:00 до місця свого мешкання та не прибував щопонеділка кожного місяця в Гагарінський РВ УМВС України в місті на реєстрацію.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 395 КК України, а саме: самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Гагарінського району міста Севастополя Єрмаковим О.В. та обвинуваченим ОСОБА_2 від 29 жовтня 2013 року. Згідно з угодою ОСОБА_2 зобов'язується беззастережно визнать обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сприятимуть розслідуванню кримінального провадження, виявлення та припинення інших відомих їм подібних кримінальних правопорушень.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначено покарання за ст.395 КК України у вигляді 2 (двох) місяців арешту.

У судовому засіданні прокурор Ткаченко І.О. просив затвердити укладену з обвинуваченим ОСОБА_2 угоду про визнання винуватості, оскільки угода відповідає вимогам ст. 472 КПК України та укладена добровільно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, і просив суд затвердити угоду та пояснив, що укладення угоди є цілком добровільним, він цілком розуміє права, передбачені ст. 474 ч. 4 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Згідно ст. 314 ч.3 п.1 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити у затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ст. 469 ч.4 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Злочин у вчиненні якого ОСОБА_2 визнав себе винуватими віднесений до злочинів невеликої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє положення ст. 474 ч.4 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угод не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Гагарінського району міста Севастополя та обвинуваченим ОСОБА_2

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що діяння, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_2., містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України, а саме самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.

Обвинувачений ОСОБА_2 винен у вчиненні цього кримінального правопорушення і підлягає покаранню за його вчинення.

При призначенні покарання, суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.

Обставин, що обтяжує покарання обвинувачених, судом не встановлено.

Обставиною, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття в скоєному злочині.

Із врахуванням всіх обставин справи та особистості обвинуваченого суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого і є обґрунтованим.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує, що узгоджений сторонами в угоді про визнання винуватості вид та міра покарання, відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначено покарання, які встановлені Кримінальним кодексом України.

Відповідно до ст. 475 ч.1 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Гагарінського району міста Севастополя Єрмаковим О.В.., та підозрюваним ОСОБА_2 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст. ст. 368-371, 373,374, 474, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Гагарінського району міста Севастополя Єрмаковим Д.І. та обвинуваченим ОСОБА_2 від 29 жовтня 2013 року.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 395 КК України, і призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у вигляді 2 (двох) місяців арешту.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не обирався.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту прибуття для фактичного початку відбуття покарання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду міста Севастополя через Гагарінський районний суд міста Севастополя протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий по справі

Суддя В.В.Щербаков