ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/4475/13-а

14 лютого 2014 року 12год. 50хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: представник Охман Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Управління Укртрансінспекції у Рівненській області

про скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансінспекції у Рівненській області (далі - відповідач), про скасування постанов №038169 від 23.04.2013 року, №038170 від 23.04.2013 року та №038171 від 23.04.2013 року про застосування фінансових санкцій.

В адміністративному позові позивач зазначив, що причини пропуску строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження постанов про застосування фінансових санкцій є поважними. З пояснень наданих позивачем в судовому засіданні встановлено, що в період з липня по листопад 2013 року позивач здійснював періодичне проходження медичного огляду для продовження терміну дії пенсійного посвідчення по інвалідності (а.с.63). Суд бере до уваги пояснення позивача, що процедура повного медичного огляду та перекомісії щодо інвалідності є тривалою та потребує матеріальних затрат. В матеріалах справи наявна копія довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією (а.с.62). Також суд бере до уваги той факт, що єдиним місцем роботи позивача є його підприємницька діяльність, яку він здійснює самостійно, а тому під час здійснення всього комплексу процедури перекомісії по інвалідності позивач не міг в повній мірі займатись господарською діяльністю, що в свою чергу могло відобразитись на матеріальному положенню позивача.

Як встановлено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення. Так, у справі Dеlcourt v. Веlgium Суд зазначив, що "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення". У справі Веllet v. Fгаnсе Суд зазначив, що "стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відтак суд приходить до висновку, що причини пропуску строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження постанов про застосування фінансових санкцій є поважними.

Позивач у судовому засіданні надав пояснення аналогічні позовній заяві, зокрема пояснив, що 03.04.2013 року посадовими особами управління Укртрансінспекції у м. Києві проведено рейдову перевірку автомобіля марки Mersedes Sprinter номерний знак НОМЕР_2, що належить позивачу. За наслідками перевірки складено акт перевірки №001056 від 03.04.2013 року. В ході перевірки встановлено, що позивач надавав послуги з нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме без оформлення полісу обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті. 23.04.2013 року начальником Управління Укртрансінспекції у Рівненській області Кравчуком М.В. винесено постанову №038170, якою до ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію у розмірі 1700,00 грн.

Також, 01.04.2013 року та 07.04.2013 року були проведені аналогічні рейдові перевірки, які відбулись в транспортному засобі позивача марки Mersedes Sprinter номерний знак НОМЕР_2. За наслідками проведення яких, складено акт перевірки № 001051 від 01.04.2013 року та акт перевірки № 001373 від 07.04.2013 року. В подальшому на їх підставі начальником Управління Укртрансінспекції у Рівненській області були винесені постанови про застосування фінансових санкцій № 038169 та № 038171 від 23.04.2013 року у розмірі 1700,00 грн. кожна. Позивач вважає, що постанови № 038169 від 23.04.2013 року, № 038170 від 23.04.2013 року та № 038171 від 23.04.2013 року винесені всупереч чинного законодавства та підлягають скасуванню. При цьому зазначає, що відповідачем порушено періодичність проведення рейдових перевірок; графіки проведення рейдових перевірок не складались; державні інспектори не пред'являли завдання на перевірку; акт перевірки складений на надумане порушення; у позивача наявний договір обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті на водія та пасажирів, а також страхові поліси; водій перевіряючим надавав всі необхідні документи. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив. На обгрунтування заперечень пояснив, що 13.01.2013 року, управлінням Укртрансінспекції у м. Києві на підставі завдання на перевірку № 041112 від 04.04.2013 року проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на залізничному вокзалі станції метро "Вокзальна", під час якої проведено перевірку автомобіля марки Mersedes номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 При проведенні перевірки інспектором встановлено, що позивач надавав послуги нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, передбачених в ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, не оформлений договір обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті. Інша рейдова перевірка, згідно завдання на перевірку від 01.04.2013 року № 014103, проводилась у термін з 01 квітня по 03 квітня 2013 року в місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках транспортних засобі, які знаходяться на ст. метро "Вокзальна". Таким чином, проведені перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів у позивача відповідають чинному законодавству України. Відповідач вважає, що доводи позивача про порушення управлінням Укртрансінспекції у м.Києві щодо проведення перевірки та управлінням Укртрансінспекції у Рівненській області норм чинного законодавства при винесенні постанов про застосування фінансових санкцій є хибними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву по суті, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, оцінивши їх в сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, у відповідності до норм чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має ліцензію серії НОМЕР_3 на внутрішні перевезення пасажирів автобусами, строк дії 23.03.2011 - необмежений (а.с.61).

Судом встановлено, що 01.04.2013 року посадовими особами управління Укртрансінспекції у м. Києві о 14.45 год. на станції метро "Вокзальна", на підставі завдання на перевірку від 01.04.2013 року № 014103 проведено перевірку транспортного засобу Mersedes номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 Перевіркою встановлено, що позивач надавав послуги з нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: не оформлені договір обов'язкового особистого страхування водія ОСОБА_1 від нещасних випадків на транспорті. За результатами перевірки складено акт перевірки від 01.04.2013 року № 001051 (а.с.11).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником управління Кравчуком М.В. 23.04.2013 року прийнято постанову про застосування фінансових санкцій № 038169, якою за порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" стягнуто з ОСОБА_1 штраф в сумі 1700 грн. (а.с.13).

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2013 року посадовими особами управління Укртрансінспекції у м.Києві о 15.10 год. на станції метро "Вокзальна", на підставі завдання на перевірку від 01.04.2013 № 014103 проведено перевірку транспортного засобу Mersedes номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 Перевіркою встановлено, що позивач надавав послуги з нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: не оформлені договір обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті. За результатами перевірки складено акт перевірки від 03.04.2013 року № 001056 (а.с.10).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником управління Кравчуком М.В. 23.04.2013 року прийнято постанову про застосування фінансових санкцій № 038170, якою за порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано до ОСОБА_1 штраф в сумі 1700 грн. (а.с.16).

Матеріалами справи встановлено, що 07.04.2013 року посадовими особами управління Укртрансінспекції у м. Києві о 14.30 год. на залізничному вокзалі станції метро "Вокзальна", на підставі завдання на перевірку від 04.04.2013 року № 014112 проведено перевірку транспортного засобу Mersedes номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 Перевіркою встановлено, що позивач надавав послуги з нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: не оформлені договір обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті. За результатами перевірки складено акт перевірки від 07.04.2013 року № 001372 (а.с.12).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником управління Кравчуком М.В. 23.04.2013 року прийнято постанову про застосування фінансових санкцій № 038171, якою за порушення ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано до ОСОБА_1 штраф в сумі 1700 грн. (а.с.7).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.

Як визначено статтею 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно зі статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Відповідно до норм вищевказаної статті встановлений не вичерпний перелік документів для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, до інших документів, передбачених законодавством України належить постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.1996 року № 959 "Про затвердження Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті" пунктом 3 якого передбачено, що: "Кожному застрахованому перевізник, що виступає агентом страховика, видає страховий поліс. Він може видаватися на окремому бланку або міститися на зворотному боці квитка. Документом, що підтверджує страхування пасажирів під час здійснення регулярних пасажирських перевезень автомобільним транспортом, є квиток. У страховому полісі зазначається: вид обов'язкового страхування; найменування, адреса, телефон страховика; розміри страхового платежу та страхової суми".

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В матеріалах справи знаходиться договір-доручення на обов'язкове особисте страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті № 005-1570 від 21.05.2012 року (а.с.33-35), згідно якого страхова компанія "Брокбізнес" видала бланки страхових полісів обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків (а.с.56). Надані бланки містять всі необхідні реквізити, мокру печатку страхової компанії "Брокбізнес", також зазначено, що ОСОБА_1 являться агентом-перевізником, тобто уповноваженою особою на їх видачу.

Також в матеріалах справи міститься договір обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті на водія № 05-000847-055 від 10.05.2012 року (а.с.31-32). Згідно додатку №1 до цього договору ОСОБА_1 був застрахований у якості водія відповідно до вимог Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті (Постанова КМУ № 959 від 14.08.1996).

Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на те, що страхові поліси надані не були, з наступних підстав.

В графі порушень в актах перевірок у кожному випадку зазначалось що перевізником не оформлено відповідний документ, а саме поліс обов'язкового особистого страхування пасажирів чи водія від нещасних випадків на транспорті. Тобто, порушенням на думку державних інспекторів було не оформлення документа, а не видача полісу пасажиру.

Як встановлено судом ОСОБА_1 оформив договір-доручення на обов'язкове особисте страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті № 005-1570 від 21.05.2012 року та договір обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті на водія № 05-000847-055 від 10.05.2012 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ч.4 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. №1567 (далі - Порядок № 1567).

Пунктами 12-14 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

В матеріалах справи відсутні графіки проведення рейдових перевірок, на підставі яких були винесені оскаржувані постанови.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем рейдові перевірки на залізничному вокзалі станції метро "Вокзальна" проводилися з 01.04.2013 року по 03.04.2013 року, з 04.04.2013 року по 06.04.2013 року (а.с.27-28). А відтак, відповідачем порушено періодичність проведення рейдових перевірок на одному місці.

Пунктами 29 Порядку № 1567 передбачено, що копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Матеріалами справи встановлено, що згідно з поштовою квитанцією № 3301102071787 копії постанов були направлені лише 27.04.2013 року, тоді як постанови про застосування фінансових санкцій винесені 23.04.2013 року, тобто на четвертий день після дня її винесення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи, що позивачем було оформлено необхідні документи, а відповідачем порушено періодичність проведення рейдових перевірок та оскаржувані постанови надіслані з порушенням термінів, суд приходить до висновку, що такі постанови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудити з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанови Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про застосування фінансових санкцій № 038169 від 23.04.2013 року, № 038170 від 23.04.2013 року та № 038171 від 23.04.2013 року.

Присудити на користь позивача ОСОБА_1 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 172,50 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Нор У.М.