Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді Максимчук З.М.,
суддів - Григоренка М.П., Ковальчук Н.М.,
при секретарі судового засідання - Демчук Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 23 грудня 2013 року за позовом Комунального підприємства «Будинкоуправління» до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,-
В с т а н о в и л а :
Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 23 грудня 2013 позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 за свій рахунок привести приміщення АДРЕСА_1 у попередній стан, шляхом демонтажу пічного опалення та знести самовільно збудовану прибудову / веранду/.
Вирішено питання про стягнення судового збору.
В апеляційній скарзі, відповідач ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.
Зазначає, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Вказує на те, що комунальне підприємство «Будинкоуправління» є неналежним позивачем у справі, так як відповідно до вимог статті 376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування, тобто відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні» органом місцевого самоврядування є Дубровицька міська рада, виконавчий комітет Дубровицької міської ради, міський голова. Відповідно до ст.38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» органом державної влади, який наділений повноваженням на звернення до суду є інспекція архітектурно-будівельного
_______________________________________________________________________________
Справа № 560/839/13 Головуючий суддя у 1 інстанції -Отупор К.М.
Провадження № 22-ц/787/464/2014 Суддя-доповідач - Максимчук З.М.
контролю. А тому, виходячи з вищенаведеного, судом безпідставно зобов'язано її знести самовільно побудовану прибудову /веранду/ та демонтувати пічне опалення. Вказує, що пічне опалення в кімнаті АДРЕСА_1 відсутнє, про що свідчить і довідка КП «Будинкоуправління» та звіт про проведення технічного огляду і оцінки стану будівельних конструкцій та інженерних мереж в квартирі АДРЕСА_1 на відповідність державним стандартам, будівельним нормам та правилам, актам з пожежної безпеки та санітарному законодавству. Зазначає, що дозвіл власника приміщення - ВАТ «Дубротекс» на перепланування підсобних приміщень під житло та добудову прибудови /веранди/ було нею отримано 09.06.2005 року. На час прийняття даного гуртожитку виконавчим комітетом Дубровицької міської ради до комунальної власності, вересень місяць 2006 року, дана веранда була вже збудована та використовувалась за призначенням.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до ордеру від 09.06.2005 року виданого ВАТ «Дубнотекс» ОСОБА_1 вселилася в кімнату АДРЕСА_1, де є зареєстрована та проживає разом з малолітньою дочкою ОСОБА_3
З метою поліпшення житлових умов, відповідачкою за погодженням із співмешканцями гуртожитку та за наявності дозволу попереднього власника гуртожитку ВАТ «Дубнотекс» було зроблено перепланування підсобних приміщень під житло та добудову балкону /веранди/ з одночасним зайняттям частини прибудинкової земельної ділянки.
Відповідно до акту приймання-передачі відомчого житлового фонду у комунальну власність від 04.09.2006 року виконавчий комітет Дубровицької міської ради прийняв від ВАТ «Дубротекс» житловий будинок /гуртожиток/, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1
Як вбачається з копії технічного паспорту, станом на 24.04.2012 року в приміщенні АДРЕСА_1 пічне опалення, опалювальна піч знаходиться в приміщенні, а також самовільно збудована прибудова.
Станом на 05.07.2013 року димова труба на фасаді будинку демонтована, топка пічного опалення замурована, про що свідчить довідка КП «Будинкоуправління» /а.с.26/
Відповідно до частин 1,2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля , споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна , не набуває права власності на нього.
Згідно частин 3,4,5 ст.376 ЦК України право власності на самочинне збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник /користувач/ земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
Відповідно до п.17 Постанови №6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України / про правовий режим самочинного будівництва/ позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником /користувачем/ суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України, статтею 103 ЗК України. А згідно з п. 5 Постанови,відповідно до вимог статті 376 ЦК право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.
У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).
Відповідно до положень статті 38 Закону № 3038-VI право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою.
Як вбачається зі змісту ст.12 ЗК України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить зокрема розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до ЗК України.
Оскільки норми ЦПК України не передбачають права пред'явлення позову в інтересах інших осіб, а також те, що в судовому засіданні не було доведено наявності порушеного права, то з огляду на викладене комунальне підприємство «Будинкоуправління» Дубровицької міської ради Рівненської області за пред'явленим позовом є неналежним позивачем і тому в позові слід відмовити.
Власник не позбавлений права на пред»явлення позову.
За встановлених обставин та відповідно до ст.309 ЦПК України колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу, скасовує рішення в частині зобов'язати ОСОБА_1 за свій рахунок привести приміщення АДРЕСА_1 у попередній стан, шляхом демонтажу пічного опалення та знести самовільну збудовану прибудову /веранду/, за недоведеністю та ухвалює нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Рішення в частині стягнення судових витрат також підлягає скасуванню, згідно вимог ст..88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 307, 309,313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу задовольнити .
Рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 23 грудня 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Комунального підприємства «Будинкоуправління» до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: З.М.Максимчук
Судді: М.П.Григоренко
Н.М.Ковальчук