Судове рішення #35452131

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/267/14Головуючий суду першої інстанції:Захарова К.П.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Редько Г. В.

"24" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:


Головуючого суддіРедько Г.В.,

СуддівМоісеєнко Т.І. Романової Л.В.

При секретаріПомазан В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Керченського міського суду АР Крим від 14 листопада 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості у розмірі 75849 грн. 62 коп. за кредитним договором від 19.09.2006 року , та судових витрат по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами 19.09.2006 року був укладений договір №DNH4KS99750263 про видачу строкового кредиту у розмірі 8060 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У порушення норм Цивільного кодексу України відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконував у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість, яка станом на 11.06.2013 року складає 75849,62 грн., а саме: за кредитом в сумі 7576,46 грн., за процентами -27040,45 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором -37144,63 грн., а також штрафи - 500 грн. фіксована частина, 3588,08 грн. процентна складова. Вказану суму заборгованості банк просив стягнути у примусовому порядку .

Заочним рішенням Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2013 року у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» було відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із апеляційною скаргою, посилаючись на незаконність рішення суду, яке ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, яке полягає у неправильному застосуванні норм права щодо строку позовної давності у три роки до спірних правовідносин, оскільки п.1.1 договору передбачено, що він діє до повного розрахунку за товар і оплати комісії за даним договором.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправомірно застосував строк позовної давності до спірних правовідносин, без заяви відповідача про його застосування.

На думку апелянта, суд також помилково застосував до спірних правовідносин Закон України «Про захист прав споживачів» щодо строку позовної давності, не врахувавши положення ст. 6, 639 ЦК України про свободу волевиявлення сторін при укладенні договору.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.


Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами був укладений договір споживчого кредиту, а відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. Оскільки споживчий кредит між сторонами був укладений у 2006 році, кредитодавець - ПАТ КБ «Приватбанк» про свої порушені права дізнався у листопаді 2007 року, а з позовом про стягнення заборгованості за кредитом звернувся лише у вересні 2013 році, строк позовної давності у 3 роки, який передбачений ст. 257 ЦК України, минув, що є підставою для відмови у позові.

З такими висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, що між Банком та ОСОБА_6 19.09.2006 року був укладений кредитний договір №DNH4KS99750263 на споживчі цілі на суму 8060 грн., зі сплатою 25,08 % на рік (а.с.5-15)

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем зобов'язання виконувались неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором.

Згідно з розрахунками позивача заборгованість за зазначеним кредитним договором станом на 11.06.2013 року складає 75849,62 грн., а саме: за кредитом в сумі 7576,46 грн., за процентами -27040,45 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором -37144,63 грн., а також штрафи - 500 грн. фіксована частина, 3588,08 грн. процентна складова. (а.с.3-4).

Судом також встановлено, що останній платіж відповідачем було здійснено у листопаді 2007 року, що підтверджується розрахунком Банку.

З умов договору вбачається, що він виданий на 42 місяці , тобто по 19.03.2010 року та діє до повного розрахунку за товар і сплати комісії за даним договором ( а.с.5)

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України обов'язком позичальника за кредитним договором є, зокрема, повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

Згідно ч. ч. 1 та 4 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до вимог ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 ЦК України).

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

Як роз'яснено у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в судовому засіданні суду першої інстанції, будучи сповіщеним належним чином про день та час розгляду справи, не був присутній, заяву про застосування строку позовної давності не подавав, а тому у суду першої інстанції не було правових підстав для застосування такого строку.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що пункт 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку з самою ч. 11 ст. 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб встановити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України № 6-126цс13 від 20 листопада 2013 року у справі за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заборгованість за кредитним договором не може бути стягнена з відповідача.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає обгрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення по справі при порушенні або неправильному застосуванні норм матеріального або процесуального права.

Розглядая по суті позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» колегія суддів вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення ч.3 ст.303 ЦПК України, за якою апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права, які мають стати підставою для скасування ухваленого судом рішення.

З матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості за тілом кредиту складає 7576,46 грн.

Проте, пеня за порушення строків погашення кредиту нарахована в розмірі 37144,63 грн., що значно перевищує розмір збитків, спричинених Банку неповерненням кредитних коштів.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір пені ( неустойки) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення . Отже, зменшення неустойки - це право суду.

(Аналогічної позиції дотримується Вищий спеціалізований суд України по справі №6-37240св13 від 04.12.2013 року )

За такими обставинами, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені за порушення строків погашення кредиту до 26144 грн. 63 коп., а загальну суму визначити , що підлягає стягненню на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 49704 грн. 99 коп.

Відповідно до положень ч.5 ст.88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції ,не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розмір судових витрат

Керуючись ст.ст. 303, п.3,4 ч.1 ст. 309, ст. 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2013 року - задовольнити частково.

Заочне рішення Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 листопада 2013 року -скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ КБ « ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №DNH4KS99750263 від 19.09.2006 року в розмірі 49704 грн. 99 коп., що станом на 11.06.2013 року складає - за кредитом в сумі 7576,46 грн., за процентами -27040,45 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 11000 грн., а також штрафи - 500 грн. фіксована частина, 3588,08 грн. процентна складова.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» у відшкодування судового збору 497 грн.04 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.


Судді:


Г.В.Редько Л.В.Романова Т.І. Моісеєнко


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація