Справа № 101/5305/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2014 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим, у складі:

головуючого - судді Хотянової В.В.

при секретарі - Дороніної Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Алушті АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди, завданої залиттям квартири,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди, завданої залиттям квартири.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.07.2013 року відповідач вкотре затопив ванну кімнату позивача та на прохання відшкодувати завдану шкоду відмовив. Позивач зазначає, що згідно акту комунального підприємства "Чисте село" проникнення у ванну кімнату води сталося з вини відповідача, який недбало використовує водонагрівач (бойлер), вода чомусь витикає з приладу у відерко, яке переповнюється, але відповідач не встигає зливати воду, а тому вона витікає на підлогу. Також встановлено, що вода потрапляє на стіни та стікає на підлогу в момент прийняття душу.

При обстеженні ванної кімнати позивача виявлено, що водою зіпсовано покриття стелі, стін та зіпсоване інше майно. За висновком фахівця ОСОБА_3, який склав кошторис відновлювальних робіт, у ванній кімнаті потрібно зробити відновлювальний ремонт на загальну суму 7090 грн.

Також позивач зазначає, що відповідач своїми діями заподіяв моральну шкоду, яку вона оцінює у 10000 грн., так як позивач неодноразово перебувала у стані стресу через заподіяну матеріальну шкоду, в неї почалося безсоння та інше, також фізичні та моральні страждання посилились у зв'язку з відмовою відповідача сплатити відповідну суму для проведення відновлювальних робіт. Позивач вказує, що вкладаючи кошти у проведення ремонту, змушена була економити на інших речах. Вона та її сім*я постійно відчували дискомфорт, напругу, порушився життєвий уклад та звичний спосіб життя.

У зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача, ОСОБА_2, на свою користь суму у розмірі 7090 грн. на проведення відновлювального ремонту, суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 10000 грн. та судові витрати в розмірі 229,41 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач та його представники в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та заперечували щодо їх задоволення, пояснили , що акт про залиття квартири складено з порушеннями вимог чинного законодавства,так як ні наймач, на власник квартири АДРЕСА_2 не були присутніми при складанні акту. Таким чином, комісія не оглядала приміщення квартири АДРЕСА_2, а отже не мала змоги встановити причину залиття квартири позивача. Матеріали справи не містять висновку спеціаліста щодо стану бойлера, належного відповідачу, чи дійсно з нього вода попадає на підлогу, в чому полягає його несправність.

Позивач, у порушення приписів статей 10, 11, 57, 60 ЦПК України не надала доказів та не довела ті обставини, на які посилається як на підставу своїх позовних вимог. Клопотань про призначення експертизи позивач не заявляла, наданий зведений розрахунок вартості будівництва, яким визначено розмір матеріальної шкоди, не відповідає дійсності, вартість ремонтних робіт однієї кімнати значно завищена.

Представник позивача ОСОБА_4 також пояснила, що можливе залиття квартири позивача з причини ушкодження даху, в якому є тріщина, дах будинку протікає, а на стелі квартири позивача є отвір, через який вода може потрапити у ванну кімнату.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача та його представників, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно оцінивши докази надані сторонами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів. Частиною 2 статті 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Згідно частини 4 статті 10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дії і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Обов'язок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі. Крим того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно зі статтею 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.04.2012 року гр. ОСОБА_1 та членам її родини ОСОБА_5, позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у рівних частках належить квартира АДРЕСА_1 (а.с. 3,4).

Квартира АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.12.1995 року належить ОСОБА_2 (а.с. 47).

Судовим розглядом встановлено, що 18.07.2013 року відбулося затоплення ванної кімнати квартири позивача АДРЕСА_1 з квартири відповідача, яка розташована поверхом вище. Факт залиття квартири підтверджено актом про виявлення дефектів, виниклих у результаті залиття, який складено в присутності членів комісії, працівників Комунального підприємства "Чисте село" , мешканців будинку та ними підписаним, директором КП "Чисте село" Бойченко зазначений акт був затверджений 18.07.2014 року(а.с. 5, 44).

У даному акті вказано, що причиною залиття ванної кімнати, що відбувається систематично мешканцями квартири № 115 з причини халатного використання бойлера (вода тече у відро), при прийнятті душу вода затікає за ванну (на підлогу), відстань від ванни до стіни 3-4 см, нема шторки. Для відновлення ушкоджень квартири позивача необхідно відновлення та ремонт стелі розміром приблизно 5 кв.м, стін приблизно розміром 15 кв.м, монтаж плитки 6 кв.м (а.с. 5, 44).

Також факт залиття квартири 18.07. 2013 року з верхньої квартири та факт складання зазначеного протоколу підтвердив свідок ОСОБА_8, майстер КП "Чисте село", допитаний в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_9, який проживав у зазначеній квартирі, пояснював, що залиття квартири позивача відбулось не з його вини та не з вини власника квартири, який в квартирі на той час не проживав. Не заперечував, що в квартиру відповідача попадає вода через кришу, коли іде дощ, в квартирі він ставив відра, але води з них своєчасно виливав. 18.07.2013 року в квартиру відповідача ніхто не приходив, акт не складався при ньому. ОСОБА_8, майстер КП "Чисте село" приходив до нього в квітні місяці, але в квартирі було сухо.

Свідок не заперечував, що між ванною та стіною у ванній кімнаті було дірка , яку він замурував у квітні 2013 року.

Матеріалами справи встановлено, що внаслідок залиття позивачу заподіяна шкода в розмірі 7090 грн., що підтверджується зведеним кошторисним розрахунком вартості поточного ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_1 (згідно акту про виявлені дефекти, які виникли внаслідок залиття), складеного інженером-проектувальником ОСОБА_3 (а.с. 6,7-8,9).

Представники відповідача заперечували факт залиття квартири позивача з вини відповідача, пояснювали, що залиття сталося через пошкодження даху будинку та можливим попаданням води у квартиру позивача, не згодні з розміром матеріальної шкоди.

Згідно з правилами статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження своїх заперечень щодо залиття квартири 18.07.2013 року не з їх вини, відповідач посилається на покази свідка ОСОБА_9, але ця обставина має бути доведена іншими належними та допустимими доказами у справі.

Так, відповідач не звертався до відповідних житлово-експлуатаційних органів з приводу затікання води у його квартиру через кришу будинку і відповідного акту на той час складено не було.

Інші акти обстеження житлового приміщення, листи, надані представником відповідача під час розгляду справи, суд до уваги не приймає, так як вони складені після залиття квартири, що мало місце 18.07.2013 року (а.с.32, 33, 34, 35, 59).

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір матеріальної шкоди, клопотань по призначення судової будівельно-технічної експертизи для визначення причин залиття квартири позивача та щодо розміру матеріальної шкоди відповідач та його представники в судовому засіданні не заявляли.

Відповідно до положень статті 319 ЦК України власність зобов'язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Стаття 383 ЦК України визначає, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушення прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності шляхом відшкодування заподіяної шкоди можливе за наявності обов'язкових умов, якими є: протиправна поведінка або бездіяльність, наявність прямої дійсної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між діянням та заподіянням шкоди.

Особисті немайнові та майнові відносини регулюються актами цивільного законодавства, відповідно до яких особи при здійсненні своїх прав зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, або завдати їм шкоди.

Статтями 151,177 ЖК України передбачений обов'язок власника по забезпеченню схоронності жилого будинку (квартири), відповідно до якого останній зобов'язаний забезпечувати його схоронність та утримувати в порядку інженерні комунікації.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою КМУ від 08 жовтня 1992 року № 572 передбачено, що власник квартири зобов'язаний забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання та не допускати порушення умов і проживання громадян.

Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені цивільним законодавством.

Залиттям квартири позивача з квартири відповідача йому завдано майнову шкоду пошкодженням квартири і необхідністю її ремонту. Розмір майнової шкоди встановлено зведеним кошторисним розрахунком вартості поточного ремонту квартири за адресою: АДРЕСА_1, який складено на підставі акту про залиття та виявлених дефектах, що виникли в результаті залиття, що мало місце 18.07.2013 року - відновлення та ремонту стелі, стін, монтаж плитки у ванній кімнаті квартири позивача.

Таким чином, на думку суду, недбалість відповідача, що стала причиною затоплення ванної кімнати квартири позивача є протиправною, оскільки останній не виконував належним чином обов'язок стосовно забезпечення схоронності житлового приміщення та відповідного становлення до інженерного обладнання, що безпосередньо передбачено законодавством.

Доказів відсутності вини відповідача суду не надано.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів або у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, що встановлені статтею 1167 ЦК України, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд приймає до уваги, що відповідно до положень ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода може відшкодовуватись не тільки грошовими коштами, а і у інший спосіб.

Враховуючи обставини справи та ступінь душевних переживань, яких зазнала позивач через заподіяну матеріальну шкоду, суд приходить до висновку, що належною сатисфакцією моральної шкоди є рішення суду про відшкодування матеріальної шкоди.

За такого, в частині вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. слід відмовити.

Крім того суд на підставі ст.88 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст.23,1166,1167 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88,212-215,218 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди, завданої залиттям квартири - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 7090 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат 229 грн 41 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Алуштинський міський суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Алуштинського

міського суду В.В.Хотянова