Справа № 466/8038/13-п Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б..

Провадження № 33/783/659/13 Доповідач: Головатий В. Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року суддя cудової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Головатий В. Я., за участю скаржника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 06 листопада 2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП України,

в с т а н о в и в :

Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 06 листопада 2013 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КПАП України та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати усіма видами транспортних засобів строком на 2 (два) роки.

ОСОБА_2 визнано винною у тому, що вона 12 серпня 2013 року о 01:10 год. у м. Львові по вул. Мазепи-Грінченка керувала автомобілем марки «Хюндай Гетз» з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різким запахом алкоголю з рота, почервонінням очей, тремтінням рук, від проходження огляду на стан сп'яніння відмовилася у присутності понятих.

У поданій апеляції ОСОБА_1, не погоджуючись із рішенням суду, вважає постанову суду незаконною, надто суворою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому, покликається на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази керування нею транспортним засобом; в судове засідання не викликались та не допитувались поняті; вважає, що міра покарання є занадто великою, оскільки працює на роботі, що пов'язана із керуванням транспортним засобом. Разом з тим, апелянт стверджує, що не була повідомлена своєчасно про дату та час судового розгляду, чим було порушено її право, гарантоване ст. 268 КпАП України. Апелянт просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_1, яка підтримала апеляцію, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що така підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КПАП України, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВС1 №326857 від 12 серпня 2013 року (а.с.1), відсутністю медичного висновку щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння, що стверджує про відмову скаржника від його проходження.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як випливає з матеріалів справи, ОСОБА_1 повідомлялась належним чином про час та місце розгляду справи, однак в судові засідання 30 жовтня 2013 року та 06 листопада 2013 року не з'явилась.

Крім того, 30 жовтня ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у службовому відрядженні з 31 жовтня 2013 року до 09 листопада 2013 року, проте жодних доказів, що б підтверджували факт перебування за кордоном не представила.

Проте, на засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 подала копію трудової книжки серії НОМЕР_1, з якої вбачається, що на підставі наказу №КО318-01 від 18.03.2013 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду консультанта відділу впровадження Представництва «Дж. Бі. Кепітелз енд Фармас'ютікелз» (Індія) в Україні; характеристику ТзОВ «Прем'єрторгсервіс" № 85 від 12 грудня 2013 року, в якій вказано, що ОСОБА_1 за місцем праці характеризується позитивно, в її обов'язки входить представлення інтересів фірми у західному регіоні, що пов'язано із керуванням транспортним засобом; довідку ТзОВ «Прем'єрторгсервіс" № 86 від 12 грудня 2013 року, якою підтверджується факт перебування ОСОБА_1 у службовому відрядженні у Республіці Польща та Німеччині у період з 31 жовтня 2013 року до 07 листопада 2013 року; свідоцтво серії НОМЕР_2 від 17 квітня 2004 року про народження ОСОБА_5, з якого вбачається, що ОСОБА_1 є матір'ю малолітньої ОСОБА_5.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що наявність права керування транспортними засобами забезпечує апелянту місце праці, де остання характеризується позитивно, вважаю, що накладене на ОСОБА_1 стягнення за своєю суворістю не відповідає характеру вчиненого правопорушення та особі правопорушника, у зв'язку з чим застосоване щодо останньої стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами слід змінити на стягнення у вигляді штрафу, що буде необхідним і достатнім для визначеної ст. 23 КпАП України мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.

Керуючись ст.ст.8; 294; 295 КпАП України,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 06 листопада 2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП змінити та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Львівської області Головатий В. Я.

Оригінал постанови.