Справа № 367/4238/13-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О.В.

Провадження № 22-ц/780/1011/14 Доповідач у 2 інстанції Іванова

Категорія 44 25.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

19 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Іванової І.В.,

суддів - Сліпченка О.І., Верланова С.М.

при секретарі - Кирюшиній Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19 вересня 2013 року у справі за позовом прокурора міста Ірпеня до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи - Комунальне підприємство "Святошинське лісопаркове господарство", ОСОБА_3 про визнання недійсними рішення, державного акту на право власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а :

Прокурор міста Ірпеня в інтересах держави звернувся до суду із даним позовом, посилаючись на те, що рішенням Коцюбинської селищної ради від 25.12.2008 № 1973/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 було затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,15 га для вказаних цілей. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 видано Державний акт серії ЯЖ № 922186 на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га із кадастровим номером 3210946200:01:042:0094 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських 5удівель і споруд в АДРЕСА_1

В подальшому на підставі договору купівлі-продажу № 2138 від 25.04.2009 року спірну земельну ділянку придбав відповідач ОСОБА_1 у зв'язку з чим на державному акті на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 було зроблено відмітку про перехід права власності на спірну земельну ділянку до відповідача ОСОБА_1.

Далі позивач посилається на те, що спірна земельна ділянка знаходиться за межами сел. Коцюбинське, при цьому Коцюбинською селищною радою було передано спірну земельну ділянку в приватну власність відповідача без її вилучення з користування КП "Святошинське лісопаркове господарство", тобто без відома держави в особі уповноваженого органу та постійного землекористувача, яким є КП "Святошинське лісопаркове господарство".

Крім того, при прийнятті рішення Коцюбинською селищною радою не було дотримано вимоги ст.ст. 20, 21 Земельного кодексу України, ст. 57 Лісового кодексу України щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки з лісового фонду на призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, державна експертиза проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_2 не проводилась.

Також позивач посилається, що оскаржуване рішення Коцюбинської селищної ради прийнято в порушення вимог ст. 39 Земельного кодексу України, ст.ст. З, 10, 12, 13, 23 Закону України "Про планування і забудову територій".

Таким чином, вважає, що спірне рішення Коцюбинської селищної ради не відповідає вимогам закону, порушує право державної власності на спірну земельну ділянку, а тому підлягає визнанню недійсним.

З цих же підстав вважає, що підлягає визнанню недійсним виданий ОСОБА_2 на підставі вказаного рішення державний акт на спірну земельну ділянку із відміткою про перехід права власності відповідачу ОСОБА_1 з одночасним скасуванням його державної реєстрації.

Свої вимоги в цій частині мотивує тим, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 25.04.2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, є нікчемним згідно ст. 228 ЦК України та оскільки уповноваженим державою органом рішення про передачу спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 не приймалось, відповідно до ст. 346 ЦК України право державної власності на цю ділянку не припинено, тому право власності відповідача на неї на законних підставах не виникло.

Крім того позивач просив визнати право власності держави на спірну земельну ділянку.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 19 вересня 2013 року позов прокурора задоволено частково.

Визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 25 грудня 2008 року № 1973/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1".

Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 922186 виданий на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,15 га кадастровий номер 3210946200:01:042:0094 по АДРЕСА_1 Київської області з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1 та скасовано державну реєстрацію даного Державного акту.

В решті позову відмовлено.

Відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування його реєстрації та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в цій частині, посилаючись на порушення ст.78 ЗК України, оскільки він є добросовісним набувачем та власником земельної ділянки.

Крім того зазначив, що позбавлення його права власності на земельну ділянку призводить до порушення вимог ст.1 Протоколу 1 до Конвенції та судової практики по його застосуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Задовольняючи позов частково і визнаючи недійсними рішення селищної ради та державний акт на право власності на земельну ділянку, суд обґрунтовував свої висновки тим, що на момент прийняття Коцюбинською селищною радою рішення від 25 грудня 2008 року щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,15 га межі сел.Коцюбинське у встановленому законом порядку визначені не були, генеральний план населеного пункту відсутній. Отже, селищною радою не було з'ясовано чи знаходиться виділена земельна ділянка в межах селища, а відтак розпоряджатися цією ділянкою рада не мала права, що у свою чергу відповідно до ст.152 ЗК України є підставою для визнання недійсними оспорюваних рішення і державного акту.

Колегія суддів, перевіряючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Коцюбинської селищної ради від 25.12.2008 р. № 1973/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 було затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,15 га для вказаних цілей. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_2 видано Державний акт серії ЯЖ № 922186 на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га із кадастровим номером 3210946200:01:042:0094 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських 5удівель і споруд в АДРЕСА_1

В подальшому на підставі договору купівлі-продажу № 2138 від 25.04.2009 року спірну земельну ділянку придбав відповідач ОСОБА_1 у зв'язку з чим на державному акті на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_2 було зроблено відмітку про перехід права власності на спірну земельну ділянку до відповідача ОСОБА_1.

Із змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що суд дійшов висновку про те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.04.2009 року не порушує публічний порядок і не є нікчемним.

Між тим, задовольняючи позов суд вказував, що договір купівлі-продажу земельної ділянки не відповідає вимогам закону.

Тобто, виходячи із наведеного, зазначений договір є оспорюваним, у зв'язку з чим він є правомірним, оскільки не визнаний судом недійсним (ст.ст.204, 215 ЦК України).

Таким чином, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в державному акті на право власності на земельну ділянку, виданому на імя ОСОБА_2, є відмітка про те, що за договором купівлі-продажу земельної ділянки остання перейшла у власність ОСОБА_1, тому оскільки земельна ділянка відчужена іншій особі за договором купівлі-продажу, який недійсним не визнавався, погодитися із судовим рішенням в частині визнання недійсним державного акту на цю земельну ділянку та скасування його державної реєстрації неможливо.

З огляду на викладене, рішення суду в частині визнання недійсним державного акту, скасування його державної реєстрації не може вважатись законним і обґрунтованим у зв'язку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові в цій частині.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 309,314,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19 вересня 2013 року в частині визнання недійсним Державного акту серії ЯЖ № 922186 на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га кадастровий номер 3210946200:01:042:0094 по АДРЕСА_1 Київської області з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_1 та скасування державної реєстрації даного Державного акту - скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :