ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
18 лютого 2014 року Справа № 11/5005/9416/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого, Н. Волковицької, Л. Рогач
розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар'єр"
на постановувід 22.07.2013 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі№ 11/5005/9416/2012 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар'єр"
доДержавного підприємства "Придніпровська залізниця"
простягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 60438,90 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2013 року залишено без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар'єр" залишено без задоволення.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою № 2411 від 17.12.2013 року, в якій просить скасувати рішення першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду, оскільки скарга на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Дотримання цього строку є обов'язковим для всіх учасників судового процесу.
Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Клопотання про відновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.
Подане скаржником клопотання № 2438 від 18.12.2013 року про відновлення строку на касаційне оскарження мотивоване тим, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції виготовлений 29.07.2013 року та отримана скаржником 31.07.2013 року, що позбавило можливості звернутися своєчасно з касаційною скаргою.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач вже тричі звертався до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, однак, в зв'язку з тим, що скаржником не було дотримано порядку подання касаційної скарги, ухвалою Вищого господарського суду України від 23.09.2013 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі пункту 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, та ухвалою від 14.10.2013 року на підставі пункту 2 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, та ухвалою від 09.12.2013 року на підставі пункту 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
В четверте касаційну скаргу скаржником було подано 19.12.2013 року, що підтверджується відбитком штампу Одеського апеляційного господарського суду.
Отже, можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.
Колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що в даному випадку не вбачається обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.
Можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.
Враховуючи викладене, касаційна скарга повертається скаржнику на підставі пункту 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Керуючись статтями 53, 86, 111, пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В:
Відмовити Публічному акціонерному товариству "Новопавлівський гранітний кар'єр" у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Новопавлівський гранітний кар'єр" на постанову від 22.07.2013 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 11/5005/9416/2012 господарського суду Дніпропетровської області повернути скаржнику.
Повернути Публічному акціонерному товариству "Новопавлівський гранітний кар'єр" судовий збір, сплачений платіжним дорученням № 2130 від 08.08.2013 року в сумі 860,25 грн.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач