УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 106/8521/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Абзатова Г.Г.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Іващенко В. В.

"20" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіІващенко В.В.

СуддівБілоусової В.В., Дралла І.Г.

При секретаріТаранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, яка діє у своїх інтересах та від імені та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_13, ОСОБА_9, - про позбавлення права користування житловим приміщенням,

за апеляційною скаргою Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт»

на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 10 грудня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

у листопаді 2013 року позивач - ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» - звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, яка діє у своїх інтересах та від імені та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_13, ОСОБА_9, - про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з ордером від 10.03.1966 р. сім'ї ОСОБА_10 виділено службове житло площею 40,5 кв.м. для проживання сім'ї з чотирьох чоловік у гуртожитку порту. У 1987 році ОСОБА_10 звільнився з морського порту, його дружина ОСОБА_11 звільнена з роботи у морському порту в зв'язку зі скороченням штатів. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ніколи у порту не працювали, не мали з позивачем трудових стосунків, зареєстровані у житлових приміщеннях з 2001 року та 2004 році відповідно. Враховуючи тривалий час праці та пенсійний вік ОСОБА_10 та ОСОБА_11 позивач не вживав заходів до їх виселення з квартири, але після їх смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зобов'язані звільнити займані житлові приміщення, але вони навпаки вживають заходи для приватизації державного майна, вони не звернулись до позивача для отримання нового ордеру та укладення договору найму. Житлові приміщення відповідачі використовують для здачі в найм. За таких обставин позивач вважає, що відповідачі без правових підстав проживають у спірній квартирі, відмовляються добровільно знятися з реєстраційного обліку, тому просить позбавити відповідачів права користування квартирою АДРЕСА_1.

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 10 грудня 2013 року Державному підприємству «Євпаторійський морський торговельний порт» у задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового - про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм цивільного, житлового та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що судом не прийнято до уваги той факт, що відповідно до ст. 124 ЖК УРСР робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які

виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення. Після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_11, нові наймачі (ОСОБА_6 та ОСОБА_7) не звернулись до керівництва порту з питань отримання нового ордеру та укладення договору найму. Крім того, відповідно до ст. 106 ЖК УРСР право на визнання наймачем у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача. Однак, як зазначає апелянт, особа, яка претендує бути наймачем, не може бути визнана наймачем, якщо квартира була надана первісному наймачу у зв'язку з виконанням ним трудових зобов'язань на цьому підприємстві. Крім того, апелянт звертає увагу суду та той факт, що Олейникови у літній період року використовують житлові приміщення для здачі в найм відпочиваючим та отримують за це незаконний прибуток, що суперечить дії ст. 123 ЖК УРСР. Проживання відповідача та членів його сім'ї у літері «Р» без достатніх на це підстав порушує право ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» використовувати майно, яке знаходиться у його веденні.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини, які склались між сторонами, регулюються нормами Житлового Кодексу України, але такій спосіб захисту як позбавлення осіб права користування житловим приміщенням Житловий Кодекс не передбачає. Обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не ґрунтується на нормах діючого законодавства.

З такими висновками суду погоджується судова колегія, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, встановленим судом, ґрунтуються на правильному застосуванню судом норм матеріального та процесуального права.

Судовим розглядом встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 знаходиться у власності Держави України в особі Міністерства транспорту та зв'язку, у цілому, знаходиться у повному господарському веденні Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» (а.с.15).

Згідно з ордером №78 від 10 березня 1966 року ДП «Євпаторійський морський торговельний порт» передав у найм сім'ї ОСОБА_10 три кімнати площею 40, 5 кв.м. (а.с.9).

Рішеннями Євпаторійського міського суду від 15 травня 2009 року та від 05 вересня 2012 року, що набрали законної сили, встановлено, що літер «Р» є житловим будинком, приміщення, надані за ордером №78 від 10.03.1966 року не є службовими, не є гуртожитком, а надані ОСОБА_12 у 1966 році як наймачу. Цими ж рішеннями встановлено, що відповідачі правомірно використовують житлове приміщення (а. с. 86-87, 94-97).

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.

Вищезгаданими рішеннями, що набрали законної сили, встановлено, що спірна квартира не є службовим житловим приміщенням та не є гуртожитком, тому доводи апеляційної скарги про те, що суду слід було застосувати до виниклих між сторонами правовідносин положення ст.124 ЖК України, яка передбачає виселення з службового жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, не заслуговують на увагу.

Судова колегія не приймає до уваги і доводи апелянта про відмову відповідачів укласти договір найму житлового приміщення, оскільки з листа Євпаторійського міського голови від 20.11.2013р. убачається, що саме відповідачі неодноразово звертались до керівництва порту з заявами про укладення цього договору, однак, їм було відмовлено.

Не є такими, що засновані на законі, доводи апеляційної скарги про те, що після смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_11, нові наймачі:ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не звернулись до керівництва порту з питань отримання нового ордеру, зважаючи на те, що така процедура житловим законодавством взагалі не передбачена.

Відповідно до вимог ст.3 ЦПК, ст.16 ЦК України суд дійшов правильного висновку, що звертаючись до суду за захистом свого порушеного права, власник може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Однак, такий спосіб захисту як «позбавлення права користування житловим приміщенням» Житловий Кодекс України не передбачає.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу відповідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення вищезгаданим вимогам відповідає, що згідно з ч.1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 308 ч.1, 314, 315, 319, 323, 324, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИ Л А :

апеляційну скаргу Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 10 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді :