ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.2014Справа № 901/4178/13

За позовом Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської ради

до відповідача Кримського управління капітального будівництва Міністерства оборони України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача :

1. Міністерство оборони України

2. Держане підприємство Міністерства оборони України "Кримвійськбуд" про стягнення 131 270,33 грн.

Суддя С.А. Чумаченко

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Дєпутатова А.О., довіреність № 1 від 09.01.2014, представник;

від третьої особи 1. Міністерство оборони України - Дєпутатова А.О.,

від третьої особи 2 ДП МОУ ""Кримвійськбуд"- Корж Ю.С., довіреність № 06 від 10.01.2014, представник;

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача - Кримського управління капітального будівництва Міністерства оборони України про стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 131 270,33 грн. та судового збору у розмірі 2 625,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у грудні 2011 року Кримське управління капітального будівництва Міністерства оборони України звернулося до Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради з проханням забезпечити експлуатацію котельної для житлових будинків №№ 25, 27 по вул. Комбрига Потапова в м. Севастополі. Одночасно у листі надавалися гарантії оформлення договірних відносин та сплати за використану теплову енергію. Позивачем за його рахунок було забезпечено функціонування обладнання котельної та сплата витрат за газ. Проте відповідачем сума боргу у строк, визначений гарантійним листом від 21.12.2012 №620, сплачена не була,що і стало підставою для звернення позивача із позовною заявою до суду.

Ухвалою суду від 14.01.2014 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерство оборони України та Держане підприємство Міністерства оборони України "Кримвійськбуд" .

10.02.2014 присутні у судовому засіданні представники третіх осіб надали суду письмові пояснення у справі відносно позовної заяви, відповідно яких проти позову заперечували

У судовому засіданні 10.02.2014 була оголошена перерва на 17.02.2014 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Після перерви позивач явку представника не забезпечив.

Представники відповідача та третіх осіб у судовому засіданні проти позову заперечували.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, у зв'язку з чим не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

31 грудні 2011 року Кримське управління капітального будівництва міністерства оборони України звернулося до Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради з проханням виконати роботи з опалення експлуатуючої дахової котельні для житлових будинків по вул. Комбрига Потапова, 25 та 27 у м. Севастополь (а.с.10) .

21 грудня 2012 року Кримське управління капітального будівництва міністерства оборони України направило на адресу Комунального підприємства «Севтеплоенерго» лист, яким було гарантовано оплату заборгованості за опалення житлових будинків по вул. Комбрига Потапова № № 25, 27 в м. Севастополі за період опалення сезону 2011-2012 рр. до 1 травня 2013 року (а.с.9).

Комунальним підприємством «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради були виставлені відповідачу рахунки №№ 149, 150, 153 від 20.03.2012 , №245 від 20.04.2012 та № 217 від 18.04.2012 на відшкодування витрат газу та оплату праці за січень - березень 2012 рік (а.с.12-16)

14.11.2013 від Публічного акціонерного товариства «Севтеплогаз» на адресу

Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради

надійшов лист в якому було зазначено об'єм фактичного споживчого природного газу по котельній, яка розташована по вул. Комбрига Потапова № 33, 34 в м. Севастополі з січень - березень 2012 (а.с.11).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом даного позову є стягнення вартості отриманої теплової енергії, таким чином данні правові відносини регулюються нормативно-правовими актами, які визначають взаємини між теплопостачаючими організаціями і споживачами.

Відповідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 640 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно статті 173 Господарський кодекс України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Пунктом 3 частини 1 статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підстави виникнення господарських зобов'язань можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно пункту 1 Правил користування тепловою енергією, затвердженою Постановою № 1198 Кабінету Міністрів України 03.10.2007 правила користування тепловою енергією визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.

Пунктом 2 Правил зазначено, що правила є обов'язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

Пунктом 4 Правил передбачено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, який укладається між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади сфері теплопостачання.

Пунктом 3 частини 2 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що виконавець послуг зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір і надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Згідно з пунктом 37 Правил користування тепловою енергією, якщо споживач та теплопостачальна організація не досягла згоди, то питання щодо розбіжностей вирішуються встановленому законодавством порядку.

Частинами 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимоги однієї із сторін повинна бути досягнута згоди.

Статтею 187 Господарського кодексу України зазначено, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Так, пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, що також зазначено у частини 1 статті 32 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» зазначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансованої належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, серед іншого, договору та інших правочин.

Сторонами відповідно до листа № 620 від 21.12.2012 так і не оформлені договірні відносини.

Отже між сторонами відсутні договірні правовідносини, які може бути підставами для виникнення зобов'язань для стягнення витрат за теплову енергію.

Крім того, позивач у позовній заяві посилається, що відповідно до статті 218 Цивільного кодексу України лист Кримського управління капітального будівництва міністерства оборони України від 31 грудні 2011 року з проханням виконати роботи з опалення експлуатуючої дахової котельні для житлових будинків по вул. Комбрига Потапова, 25 та 27 у м. Севастополь та лист від 21 грудня 2012 року про гарантію оплаті заборгованості по опаленню житлових будинків по вул. Комбрига Потапова, 25 та 27 в період опаленого сезону 2011-2012 років, є фактичним укладенням угоди між сторонами.

Слід зазначити, що позивачем не доведено суду факт отримання об'єму теплової енергії та надання послуг по опаленню експлуатуючої дахової котельні для житлових будинків по вул. Комбрига Потапова, 25 та 27 (не надані акти виконаних робіт чи акти об'єму споживання опалення, які підписані між сторонами ).

В рахунках №№ 149, 150, 153 від 20.03.2012 , №245 від 20.04.2012 та № 217 від 18.04.2012, які були представлені відповідачу, зазначено призначення на відшкодування витрат по газу за січень - березень 2012 рік, однак листом Кримського управління капітального будівництва міністерства оборони України від 31 грудні 2011 року було звернення з проханням виконати роботи з опалення експлуатуючої дахової котельні для житлових.

Отже позивачем не доведено суду факт опалення експлуатуючої дахової котельні для житлових будинків по вул. К. Потапова, 25 та 27 у м. Севастополь.

Суд не приймає до уваги посилку позивача на лист Публічного акціонерного товариства «Севтеплогаз» від 14.11.2013 про надання Комунальному підприємству «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради об'єму фактичного споживчого природного газу по котельній, яка розташована по вул. Комбрига Потапова № 33 - 34 в м. Севастополі з січень - березень 2012, оскільки відповідач у листах звертався до позивача виконати роботи з опалення експлуатуючої дахової котельні для житлових будинків по вул. Комбрига Потапова, 25 та 27 у м. Севастополь .

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Комунального підприємства «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради не обґрунтовані та таки, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні 17.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 24.02.2014

Керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суддя С.А. Чумаченко

Розсилка простою кореспонденцією:

1. Комунальне підприємство «Севтеплоенерго» Севастопольської міської ради (вул. Павліченко, 2, м. Севастополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 99011);

2. Кримське управління капітального будівництва Міністерства оборони України (вул. Залізнична, 5, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95043).

3. Міністерство оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6, м. Київ, Україна, 03168);

Розсилка рекомендованою кореспонденцією повідомленням :

1. Держане підприємство Міністерства оборони України «Кримвійськбуд» (вул. Залізнична, 5, м. Сімферополь, АР Крим, Україна, 99001).