УХВАЛА
Іменем України
12 лютого 2008 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
Головуючий Романова О.В.
Судді Захарчука С .В., Ткаченка В. Л.
прокурора Руденка В.І.
адвокатів ОСОБА_1., ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_3., прокурора Коростишівського району на вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 26 листопада 2007 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження уродженця і мешканця АДРЕСА_1, громадянин України, освіта середня - спеціальна, одруженого, на утриманні малолітня дитина, приватного підприємця,, раніше не судимого, засуджено:
· за ч.2 ст. 187, КК України - сім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна , що належить йому на праві власності;
· ст.304 КК України - три роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - сім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна , що належить йому на праві власності.
Запобіжний захід залишено попередній - тримання під вартою.
Справа № 11- 928 Головуючий у суді 1-ї інстанції Мацький Є.М.
Категорія ст.187 ч.2 КК Суддя-доповідач Захарчук С.В.
2
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця і мешканця АДРЕСА_2громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, працюючого ПП «Фатум» робітником, студента Коростишівського аграрного ліцею, раніше не судимого, засуджено:
- за ч.2 ст.187 КК України їз застосуванням ст.69 КК України 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75,104 КК України звільнено ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком два роки та покладено на нього певні обов'язки.
Як визнав суд, ОСОБА_3. 17 вересня 2007 року, близько 20 години, в АДРЕСА_1, запропонував неповнолітньому ОСОБА_4. вчинили напад з метою заволодіння чужим майном -мобільним телефоном, на що останній дав свою згоду.
Цього ж дня, близько 21 години, в АДРЕСА_3, поблизу будинку №18, ОСОБА_3., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_4., який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння чужим майном, вчинили напад на ОСОБА_5., застосувавши при цьому насильство, яке є небезпечним для життя та здоров'я, спричинивши потерпілій легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров'я та відкрито заволоділи її жіночою сумочкою вартістю 50 грн., грішми в сумі 50 грн., мобільним телефоном та іншим майном, всього на загальну суму 703 гривні 77 копійок.
В апеляціях:
Захисник ОСОБА_2. в інтересах засудженого ОСОБА_3. просить змінити вирок суду та звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням посилається на те, що при призначенні покарання судом було взято до уваги, що ОСОБА_3 не відшкодував матеріальну шкоду, втягнув в злочинну діяльність неповнолітнього. Однак , судом першої інстанції не взято до уваги те, що, як на досудовому слідстві, так і під час судового розгляду справи, ОСОБА_3 намагався відшкодувати заподіяні збитки, але потерпіла ОСОБА_5. не дала згоди. Також судом не дано оцінки тій обставині, що ОСОБА_3 частково визнав себе винним, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину. Вважає, що у суду були підстави застосувати ст. 69 КК
3
України та відповідно до ст..75 КК України звільнити від відбування покарання.
Державний обвинувач просить скасувати вирок Коростишівського районного суду відносно ОСОБА_4 у звязку з невідповідністю призначеного покарання, тяжкості злочину і постановити новий вирок та призначити покарання за ст.187 ч.2 КК України сім років позбавлення волі. Вважає, що судом не враховано, що ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин відносно жінки інваліда. Висновок суду, що він розкаявся, не відповідає дійсності, оскільки він не вибачився перед нею і жодного разу не відвідав її у лікарні.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав доводи апеляції, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими під час судового розгляду доказами і в апеляційному порядку не оспорюються.
Дії ОСОБА_3. за ст.ст. 187 ч.2, 304 КК України, а ОСОБА_4. за ст. 187 ч.2 КК України кваліфіковані правильно.
При призначенні покарання засудженим ОСОБА_3. і ОСОБА_4 суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчинених ними злочинів, дані про їх особу, обставини справи, які впливають на ступінь їх відповідальності, і обрав покарання, яке є обґрунтованим, необхідним та достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
Зокрема, судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_3. є ініціатором вчинення злочину, вчинив тяжкій злочин в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість застосування ст. 69 КК України та звільнення його від відбування покарання на підставі ст.75 КК України.
Щодо засудженого ОСОБА_4., то суд, при призначенні йому покарання врахував, що він вчинив злочин будучи неповнолітнім, відшкодував матеріальну шкоду і частково моральну, щиро розкаявся.
За таких обставин суд правильно застосував ст. 69 КК України і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що виправлення засудженого ОСОБА_4 можливе без відбуття покарання, а тому відповідно до ст. 75, 104 КК України звільнив його від відбуття покарання з випробуванням.
Призначене покарання є достатнім і необхідним для виправлення та перевиховання засудженого .
4
Підстав для зміни чи скасування вироку, з мотивів викладених в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляцію захисника ОСОБА_2. і державного обвинувача залишити без задоволення, а вирок Коростишівського районного суду від 26 листопада 2007 року щодо засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 -без зміни.