УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________________________________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чумак Н.О.

суддів Пістун А.О., Шевченко Н.О.

при секретарі Євтодій К.С.

за участю прокурора Гаглоєва А.Д.

представника адміністрації

КВК № 80 Павленко В.О.

розглянула 03 грудня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 жовтня 2013 року про відмову в задоволенні спільного подання Криворізької виправної колонії № 80 та спостережної комісії виконкому Дзержинської районної у місті ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2007 року ОСОБА_2 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121, ч.1 ст. 162, ст. 70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років.

Від адміністрації КВК № 80 та спостережної комісії виконкому Дзержинської районної у місті ради надійшло спільне подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 жовтня 2013 року було відмовлено в задоволенні спільного подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції зазначив, що в ході судового засідання відомостей про те, що ОСОБА_2 довів своє виправлення, матеріалами особової справи засудженого не підтверджено.

За період відбування покарання він систематично не дотримувався встановлених вимог відбування покарання, а саме, за мовну перебранку 01 липня 2010 року отримав 5 діб ДІЗО; 29 червня 2011 року за самовільне пересування отримав догану та 29 липня 2011 року за самовільне залишення робочого місця отримав також догану. Характеристика, яка знаходиться в матеріалах кримінального провадження, не відображає процесу його виправлення.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити свою ухвалу, якою задовольнити спільне подання адміністрації КВК № 80 та спостережної комісії виконкому Дзержинської районної у місті ради щодо його умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Посилається на те, що суд першої інстанції при розгляді подання не врахував наявність сукупності підстав, необхідних і достатніх для задоволення подання, а саме: його позитивну характеристику, наявність заохочення, а зазначені, в обґрунтування свого рішення, судом першої інстанції три стягнення є погашеними у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу сторонами судового провадження подані не були.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора і представника КВК № 80, які підтримали апеляційну скаргу та просили ухвалу районного суду скасувати, як незаконну і необґрунтовану, постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2, вивчивши особову справу засудженого, матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженого підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню за наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений добросовісною поведінкою та відношенням до праці довів своє виправлення.

Станом на 11.09. 2012 року ОСОБА_2 відбув 2/3 строку призначеного йому покарання. Невідбута частина строку покарання засудженого станом на 03 грудня 2013 року складає 1 рік 5 місяців 8 днів.

На думку колегії суддів, розглядаючи подання адміністрації КВК № 80 та спостережної комісії виконкому Дзержинської районної у місті ради, суд першої інстанції належним чином не дослідив всі обставини справи та недостатньо вмотивував висновок про те, що засуджений ОСОБА_2 не заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання.

Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи.

Висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.

Відмовляючи у задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_2, суд першої інстанції послався на те, що він відбуваючи покарання у КВК № 80 систематично не дотримувався встановлених вимог відбування покарання і мав три стягнення, що засуджений скоїв тяжкий злочин, а саме нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого, незаконне проникнення до житла, термін покарання, особисте ставлення засудженого до скоєного злочину, а це в свою чергу не доводить, що засуджений став на шлях виправлення.

Але з таким твердженням суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки на час звернення адміністрації виправної колонії до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення, засуджений ОСОБА_2 дійсно мав стягнення, але вони були погашені на час звернення до суду згідно вимог п. 14 ст. 134 КВК України.

Разом з тим, згідно з Постановою № 2 Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії, по суті внесеного подання.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, представник КВК № 80 просив подання задовольнити та звільнити ОСОБА_2 умовно-достроково як особу, що стала на шлях виправлення та твердо його довела.

Крім того, суд не дав належної оцінки особистій характеристиці засудженого, яку було складено адміністрацією установи з урахуванням його поведінки за весь час знаходження у виправній колонії, з якої вбачається, що останній довів своє виправлення і заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання.

Так, ОСОБА_2 усвідомлює суспільну небезпеку скоєного злочину в повному обсязі і висловлює каяття, своєю поведінкою та ставленням до праці надає позитивний приклад іншим засудженим, надає допомогу новоприбулим засудженим у адаптаційний період, приймає активну участь в реалізації програм диференційованого виховного впливу «Творчість». В громадському життя дільниці приймає активну участь, проявляє корисну ініціативу при організації та проведенні культурно - масових заходів. Крім того, засуджений залучається до робіт по благоустрою колонії, розуміє їх необхідність, до праці ставиться сумлінно, працює без зауважень, поставлені завдання виконує своєчасно і в повному обсязі, за що має заохочення. Працевлаштований на контрагентському об'єкті робітником. На індивідуально-виховну роботу, яка з ним проводиться, реагує позитивно, робить правильні висновки.

Вивченням матеріалів особової справи також встановлено, що ОСОБА_2 відбуваючи покарання в Криворізькій виправній колонії Дніпропетровської області № 80 мав заохочення у вигляді подяки за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці за підсумками роботи у першому кварталі 2011 року та у другому кварталі 2013 року (а.о.с. 40,73, 74).

Крім того, засуджений має родину, з якою не втратив зв'язків, до засудженого регулярно приїжджають на побачення рідні, батьки цікавляться його справами, мають на нього позитивний вплив, будує позитивні плани на майбутнє, про що вказано у характеристиці (а.с. 2).

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення ОСОБА_2, які викликані тим, що на момент звернення до суду з поданням, мету покарання було досягнуто, засуджений виправився і немає необхідності в подальшому відбуванні реального покарання у вигляді позбавлення волі.

За таких обставин ухвала Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 жовтня 2013 року, якою відхилено подання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_2, не відповідає фактичним обставинам справи та підлягає скасуванню, а засуджений умовно-достроковому звільненню з місць позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 537 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу засудженого - задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 жовтня 2013 року про відмову в задоволенні спільного подання Криворізької виправної колонії № 80 та спостережної комісії виконкому Дзержинської районної у місті ради про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2 - скасувати.

Подання адміністрації КВК № 80 Дніпропетровської області та спостережної комісії виконкому Дзержинської районної у місті ради м. Кривого Рогу про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_2 задовольнити.

Звільнити умовно-достроково від відбування покарання на невідбутий строк 1 рік 5 місяців 8 днів ОСОБА_2, якого засуджено вироком Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2007 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121, ч.1 ст. 162,70 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення її судом апеляційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області:

_____________________________________________________________________________________________________________

Провадження № 11-кп/774/333/к/13 Головуючий суддя 1-ї інстанції Вікторович Н.Ю.

Категорія ст. 121 ч. 2 КК України Доповідач- суддя Чумак Н.О.