СУДАЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа 118/2766/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2014 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Сича М.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Копаньова О.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
відповідачки ОСОБА_2,
представника відповідачки ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Новосвітської селищної ради м. Судака Автономної Республіки Крим, ОСОБА_2, третя особа - Судацька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, за зустрічним позовом ОСОБА_2, яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - Судацька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_4 звернувся в грудні 2013 року до суду з позовом до Новосвітської селищної ради м. Судака, ОСОБА_2, третя особа - Судацька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер дід позивача ОСОБА_6, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді спірної земельної ділянки. За життя ОСОБА_6 склав заповіт від 21 січня 2003 року, відповідно до якого заповів 1/3 частку вказаної земельної ділянки позивачу, а решту майна дружині ОСОБА_2
03 липня 2004 року ОСОБА_6 було складено новий заповіт, згідно з яким все майно, в тому числі земельну ділянку, заповів ОСОБА_2
20 серпня 2009 року ОСОБА_2 отримано свідоцтво про на спадщину за заповітом на спадкове майно - спірну земельну ділянку, а 29 липня 2010 року ОСОБА_2 на підставі вказаного свідоцтва отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 459000, площею 0,0332 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Судацького міського суду від 26 квітня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_7, доньки ОСОБА_6, задоволено: визнано недійсними заповіт ОСОБА_6, складений 03 червня 2004 року та свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_2 20 серпня 2009 року, а додатковим рішенням суду від 14 червня 2012 року заповіт від 03 червня 2004 року визнано нікчемним, а ОСОБА_7 визнано спадкоємицею по закону і включено у першу чергу спадкування.
Рішенням Судацького міського суду від 28 березня 2013 року скасовано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 459000, площею 0,0332 га., цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, виданий 29 липня 2010 року на ім'я ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Судацької державної нотаріальної контори Журби Н.В. від 20 серпня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1615, та скасовано його державну реєстрацію.
Посилаючись на те, що права позивача, як спадкоємця на 1/3 частки спірної земельної ділянки відповідно до заповіту від 21 січня 2003 року, порушені, оскільки йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії за відсутності правовстановлюючого документа, він звернувся до суду із вказаними позовними вимогами.
В свою чергу ОСОБА_2, у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5, звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, третя особа - Судацька державна нотаріальна контора, в якому просила визнати за нею, як спадкоємицею за заповітом, та за ОСОБА_5, як спадкоємицею за законом, право власності на спірну ділянку.
Зустрічні позовні вимоги, обґрунтовані обставинами, на які посилається ОСОБА_4, при цьому додатково вказала, що обов'язкову частку у спадщині також повинна мати її дитина, яка народилася після смерті чоловіка ОСОБА_6, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України.
У судовому засіданні представник позивача, уточнивши позовні вимоги та просивши визнати за ним право власності на 5/18 часток земельної ділянки, власний позов підтримав повністю, наполягав на його задоволенні, зустрічну позовну заяву визнав, підтримавши її в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні первісний позов визнали, не заперечували проти задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачем права на спадкування з урахуванням уточненого розміру частки, зустрічний позов підтримали в повному обсязі.
Інші особи, які беруть участь у справі, до суду своїх представників не направили.
Суд, заслухавши сторони, їх представників, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_4 та зустрічний позов ОСОБА_2 підлягаю задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим у відповідності до норм цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків передбачених ст. 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України зазначено, що обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом встановлено, що рішенням Судацького міського суду від 26 квітня 2012 року позовні вимоги визнано недійсними заповіт ОСОБА_6, складений 03 червня 2004 року та свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_2 20 серпня 2009 року.
Додатковим рішенням Судацького міського суду від 14 червня 2012 року заповіт від 03 червня 2004 року визнано нікчемним, а ОСОБА_7 визнано спадкоємицею по закону і включено у першу чергу спадкування.
На ім'я ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Судацької державної нотаріальної контори Журбою Н.В. від 20 серпня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1615, видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 459000, площею 0,0332 га., цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, виданий 29 липня 2010 року.
Рішенням Судацького міського суду від 28 березня 2013 року скасовано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 459000, площею 0,0332 га., цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, виданий 29 липня 2010 року на ім'я ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом,
посвідченого державним нотаріусом Судацької державної нотаріальної контори Журби Н.В. від 20 серпня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1615, та скасовано його державну реєстрацію.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_4 26 квітня 2013 року та ОСОБА_2 16 січня 2014 року було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії за відсутності правовстановлюючого документа.
Згідно із ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка 17 липня 1997 року ратифікована Україною і стала частиною національного законодавства, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Враховуючи, що власник земельної ділянки помер і його права і обов'язки переходять до спадкоємців, з позовом про визнання права власності на земельну ділянку звернулися позивачі (ст. 1216 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи (ст.1220 ЦК України).
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правова позиція суду щодо можливості захисту права власності позивача шляхом його визнання ґрунтується на практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає використанню національними судами України як джерело права.
Так, у рішенні від 30 листопада 2004 року у справі «Case of Oneryildis v. Turkey» (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття «майно» охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні «законне сподівання» стосовно ефективного здійснення права власності.
З огляду на те, що спірна земельна ділянка, на праві приватної власності належала ОСОБА_6, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та вважає за необхідне визнати право власності на земельну ділянку в порядку спадкування, оскільки позивачі позбавлені можливості оформити спадщину у нотаріальній конторі.
Вирішуючи питання щодо визначення часток спадкоємців у спадщині, суд виходить, з того, що малолітній ОСОБА_5, як спадкоємиці за законом, яка має право на обов'язкову частку, належить 1/6 частка спірної земельної ділянки, відповідно ОСОБА_2 належить 5/9 часток (виходячи з 2/3 часток, визначених заповітом), а ОСОБА_4 - 5/18 часток (виходячи з 1/3 частки, визначеної заповітом).
Через призму конкретних обставин встановлених у справі та правозастосовних до спірних правовідносин орієнтирів, суд приходить до висновку, що за ОСОБА_5 слід визнати право власності на 1/6 частку, за ОСОБА_2 - 5/9 часток, а ОСОБА_4 - 5/18 часток земельної ділянки, площею 0,0332 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0111745200:01:001:0054 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Задовольняючи позовну заяву про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, суд, зокрема, виходить із засад справедливості, добросовісності, виваженості, розумності відповідно до вимог п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 370, 1216-1218, 1220, 1221, 1222, 1226, 1261, 1267, 1268, 1269 ЦК України, ст. 89 ЗК України, ст.ст. 10, 11, 57-64, 88, 208-215, 218, 224, 256, 259 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_4 до Новосвітської селищної ради м. Судака Автономної Республіки Крим, ОСОБА_2, третя особа - Судацька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на 5/18 часток земельної ділянки площею 0,0332 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0111745200:01:001:0054 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа - Судацька державна нотаріальна контора, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності на 5/9 часток земельної ділянки площею 0,0332 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0111745200:01:001:0054 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,0332 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0111745200:01:001:0054 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Стягнути в дохід держави з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 210,99 грн. та з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 190,39 грн. на розрахунковий рахунок - 31210206700031, одержувач: Державний бюджет м. Судака, ЄДРПОУ - 34740672, банк - ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО - 824026, призначення платежу: «Судовий збір», код бюджетної класифікації доходів: 22030001.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя