Судове рішення #354308
26

 

 

26.12.06

                                                         Україна                                                                       

   Господарський суд    Чернігівської  області

 м.Чернігів,пр.Миру,20                                                                           Тел.7-99-18

          Іменем України

                                                   Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

           

26.12.06                                                                                      Справа  № 15/285

Позивач: приватний підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

До відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Залізничник”, м. Чернігів, пр -кт Перемоги, 162/61.

Про стягнення 3297 грн. збитків та 3000 грн. моральної шкоди.

    Суддя Федоренко Ю.В.

                                        Представники  сторін:

Від позивача:  ОСОБА_2, дов. від 15.06.06.

Від відповідача: не з”явився.

                                                    СУТЬ СПОРУ:    

Заявлено позов про стягнення з відповідача збитків у сумі 3297 та моральної шкоди у сумі 3000 грн.

Позов мотивовано укладенням між сторонами 01.10.05 договору суборенди майна, що належить до державної власності, порушенням відповідачем умов договору шляхом демонтажу кіоску, який було встановлено позивачем  у приміщенні, взятому в суборенду, нанесенням збитків у розмірі вартості знищеного майна -3297 грн., та моральної шкоди у сумі 3000 грн., яку обґрунтовано втратою нормальних господарських зв”язків з замовниками і покупцями, необхідністю додаткових зусиль для організації роботи позивача.

Відповідач позов не визнав посилаючись на те, що договір з позивачем є неукладеним та на відсутність доказів про  встановлення позивачем майна в даному приміщенні, відсутність дозволу на його встановлення,  пошкодження майна, розмір збитків, та звернувся з клопотанням про розгляд справи без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

05.03.05 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області ( Орендодавець за договором ) та товариством з обмеженою відповідальністю „Залізничник” ( Орендар ) укладено договір оренди НОМЕР_1 нерухомого майна, що належить до державної власності.

За умовами договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування не житлові приміщення загальною площею 1000,3 кв. м. ( корисна 625,19 кв. м. ) будівлі магазину з підвалом, А-2, А, площа якої складає 1549,8 кв. м., що знаходиться на балансі станції Чернігів Державного територіально -галузевого об”єднання „Південно -Західна залізниця” та розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 6.3 договору Орендар має право передавати третім особам належні йому права оренди та інші права ( повністю чи в певній частині ), які випливають з цього договору, тільки за попередньою згодою Орендодавця, якщо інше не передбачено цим договором або чинним законодавством України.

01.10.05 між ТОВ „Залізничник” та ПП ОСОБА_1 підписано договір суборенди майна, що належить до державної власності, предметом якого є частина приміщення магазину площею 10 кв. м., розміщеного за адресою: Привокзальна площа м. Чернігова на першому поверсі, що знаходиться на балансі станції Чернігів Південно -Західної залізниці.

В пункті 2.1 договору суборенди зазначено, що суборендар ( ПП ОСОБА_1 ) вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання -передачі майна.

Актом приймання передачі виконаних робіт від 14.10.05 підтверджується факт виконання робіт на суму 3297 грн. по монтажу дерев”яного прилавку на місці, вказаному позивачем, але в акті не зазначено місце встановлення прилавку.

23.02.06 СПД ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_1 складено акт про демонтаж та знищення ТОВ „Залізничник” кіоску, розташованого в орендованому приміщенні магазину „ІНФОРМАЦІЯ_1” на першому поверсі АДРЕСА_2. Вартість знищеного майна за актом складає 3297 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі ( піднайм ) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Оскільки предметом договору суборенди є майно, що належить до державної власності, до цих правовідносин слід застосовувати і положення Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.92 № 2269 ( далі -Закон 2269 ).

Відповідно до частини першої ст. 10 Закону 2269 істотними умовами договору оренди є:

    об'єкт оренди  (склад  і  вартість  майна  з  урахуванням  її індексації);

    термін, на  який  укладається  договір  оренди;

    орендна плата  з урахуванням її індексації;

    порядок використання  амортизаційних   відрахувань;

    відновлення орендованого  майна  та  умови  його  повернення;

    виконання зобов'язань;

    забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня),порука,  завдаток,  гарантія  тощо; 

    порядок  здійснення  орендодавцем  контролю за станом об'єкта оренди;

    відповідальність сторін;

    страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

    обов'язки   сторін   щодо   забезпечення   пожежної   безпеки орендованого   майна.

    Згідно з частиною 1 ст. 12 Закону 2269 договір  оренди  вважається  укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і  підписання  сторонами  тексту договору.

В наданому позивачем оригіналі договору суборенди від 01.10.05 не визначено місце розташування об”єкту суборенди в орендованому відповідачем приміщенні, вартість майна з урахуванням індексації, розмір орендної плати з урахуванням індексації, обов”язки сторін щодо пожежної безпеки орендованого майна.

З пояснень представників сторін вбачається, що акт приймання -передачі майна сторонами не був складений та підписаний, регіональне відділення Фонду державного майна по Чернігівській області дало пояснення про те, що ним не давалась згода на передачу в суборенду вказаного приміщення позивачу.

Відповідно до частини 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним ( таким, що не відбувся ). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Отже, договір суборенди є неукладеним, не породжує господарських зобов”язань, а тому відсутні підстави для господарсько -правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Крім того слід зазначити, що позивачем не надано доказів про надання йому дозволу на встановлення кіоску в зазначеному у позовній заяві приміщенні, акт від 14.10.05 не підтверджує встановлення кіоску у цьому ж приміщенні, крім того акт підтверджує монтаж дерев”яного прилавку, а не кіоску, акт від 23.02.06 не підписано представником відповідача і останнього не повідомлено про час та місце складення такого акта.

Згідно з ч. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику у справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди” під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали в зв”язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Доказів про нанесення йому моральної шкоди позивачем суду не надано.

На підставі викладеного у позові слід відмовити повністю.

    Керуючись ст.44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

                                                               В И Р І Ш И В :

     У позові -відмовити повністю.

      Рішення підписане 26.12.06

 

  Суддя                                                                                    Ю.В.Федоренко  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація