Справа № 121/7105/13-к
1-кп/121/11/14
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2014 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: судді - ГАНИЧА М.Ф.
при секретарі - Гавриковій Ж.І.
за участю прокурорів - Максименко І.А., Багратян К.З.,
захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_1 і ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3 та його законного представника ОСОБА_4;
потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
представників служби у справах дітей Ялтинської міської ради - Бикової Б.В., Петрової Є.С. та Семенової О.О.,
представника кримінальної міліції у справах дітей Ялтинського міського управління
ГУ МВС України в АРК - Свіщової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №№ 12013130430001382 від 21.05.2013 р., 12013130420002626 від 09.09.2013 р., 12013130430002416 від 27.08.2013 р. відносно
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Водославка Новотроїцького району Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, студента 2-го курсу Ялтинського вищого професійного училища будівельних і харчових технологій, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 186 ч. 2, 187 ч. 2 КК України;
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Ялти, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч.ч. 2, 3; 186 ч. 2, 187 ч. 2, 263 ч. 2, 289 ч. 2 КК України
В С Т А Н О В И В:
15 квітня 2013 року о 22:50 годині неповнолітні ОСОБА_10 та ОСОБА_11 біля будинку № 42 по вул. Крупській в м. Ялта, таємно, за попередньою змовою з автомобіля ВАЗ-2101, державний номер НОМЕР_1, викрали автомагнитолу "PROLODGІ DVD 553" вартістю 1000 гривень, яка належить гр-ну ОСОБА_12 При цьому, відповідно до узгодженого плану, ОСОБА_11 ключем, що був при ньому, відкрив передню ліву дверь автомобіля, проникнув в салон, звідки вчинив крадіжку, у той час як ОСОБА_10 спостерігав за навколишньою обстановкою. З викраденим майном обвинувачені з місця вчинення злочину зникли, звернувши його на свою користь та заподіявши тим самим матеріальну шкоду потерпілому на зазначену вище суму.
Крім того, 12 травня 2013 року о 02:00 годині ОСОБА_10 і ОСОБА_11 біля будинку № 50 по вул. Крупській в м. Ялті таємно, повторно, за попередньою змовою, з автомобіля ВАЗ-2106, державний номер НОМЕР_2, викрали автомагнитолу "KENWOD" вартістю 300 гривень та автомобільний компресор вартістю 150 гривень, належні ОСОБА_13 При цьому, відповідно до узгодженого плану, ОСОБА_11 ключем, що був при ньому, відкрив передню ліву дверь автомобіля, проникнув в салон, звідки вчинив крадіжку, у той час як ОСОБА_10 спостерігав за навколишньою обстановкою. З викраденим майном обвинувачені залишили місце злочину, звернувши його на свою користь та заподіявши тим самим матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 450 гривень.
Також 16 травня 2013 року о 02:00 годині ОСОБА_10 і ОСОБА_11 біля будинку № 5 по вул. Грибоєдова м. Ялти, таємно, повторно, за попередньою змовою, з автомобіля ВАЗ-21013, державний номер НОМЕР_3, викрали автомагнітолу «Оріон» вартістю 600 грн., окуляри сонцезахисні вартістю 30 грн., пристрій для зарядки мобільного телефону вартістю 60 грн., автомобільну підставку для мобільного телефону вартістю 60 грн., юсб-перехідник для зчитування інформації з карт пам'яті вартістю 50 грн., карту пам'яті об'ємом 4 гб вартістю 60 грн., карту пам'яті вартістю 60 грн., півпляшки коньяку "Скіф", цукерки "Монблан" та інструкцію з експлуатації автомобільної сигналізації, які не представляють матеріальної цінності, що належать ОСОБА_6 Відповідно до узгодженого плану, ОСОБА_11 ключем, що був при ньому, відкрив передню ліву дверь автомобіля, проникнув в салон автомобіля, звідки вчинив крадіжку, у той час як ОСОБА_10 спостерігав за навколишньою обстановкою. З викраденим майном обвинувачені зникли з місця злочину, звернувши його на свою користь та спричинив тим самим матеріальну шкоду потерпілому на загальну суму 920 гривень.
Того ж дня о 03:00 годині ОСОБА_10 та ОСОБА_11 біля будинку № 38 по вул. Червоноармійській м. Ялти, таємно, повторно, за попередньою змовою, з автомобіля «Audi Allroad», державний номер НОМЕР_4, викрали належні ОСОБА_14 відеорегістратор вартістю 1500 грн., набір з 6 ключів вартістю 40 грн., карабін, що не представляє матеріальної цінності, магнітний ключ вартістю 40 грн., брелок від сигналізації вартістю 400 грн., ліхтарик вартістю 250 грн., ніж вартістю 300 грн., юсб-флешкарту вартістю 100 грн., набір з двох флеш-карт вартістю 100 грн., гроші у сумі 2 долара США, що згідно курсу НБУ складало 15 грн. 98 коп., юсб-кабель для планшету «Эпл» вартістю 300 грн. Згідно узгодженому плану, ОСОБА_11 проникнув в салон автомобіля, у той час як ОСОБА_10 спостерігав за навколишньою обстановкою. З викраденим майном з місця злочину зникли, звернувши його на свою користь та розпорядившись за власним розсудом, заподіявши тим самим матеріальну шкоду Лещуку І.Ю. на загальну суму 2705 грн. 98 коп.
Крім того, 30 травня 2013 року о 23:00 годині ОСОБА_10 біля будинку № 2 по вул. Савельєва м. Ялти, таємно, повторно, з автомобіля «Мазда-3», державний номер НОМЕР_5, шляхом розбиття скла лівої передньої двері, викрав належні ОСОБА_15 блютуз-гарнітуру «Самсунг ВН-1200» вартістю 169 грн. та відеорегістратор вартістю 2000 грн. З викраденим майном обвинувачений з місця злочину зник, звернувши його на свою користь та розпорядившись за власним розсудом, спричинив тим самим ОСОБА_15 матеріальний збиток на загальну суму 2169 грн.
Крім того, 31 травня 2013 року о 00:30 годині ОСОБА_10 біля будинку № 16 по вул. Музейній м. Ялти, повторно, таємно, з автомобіля «Мерседес-Бенц Віто», державний номер НОМЕР_6, шляхом пошкодження скла правої передньої двері, викрав GPS-навігатор вартістю 1500 грн., належний ОСОБА_16 З викраденим майном обвинувачений з місця злочину зник, звернувши його на свою користь та розпорядившись за власним розсудом, спричинив тим самим потерпілому матеріальну шкоду на зазначену вище суму.
03 червня 2013 року о 23:30 годині ОСОБА_10 і ОСОБА_11 біля будинку №10 по вул. Соханя м. Ялти, таємно, повторно, за попередньою змовою, з автомобіля «Сузукі-Вітара», державний номер НОМЕР_7, викрали належні ОСОБА_17 мисливський ніж вартістю 500 грн., пачку сигарет «Кент» та упаковку цукерок, що не представляють матеріальній цінності. Відповідно до узгодженого плану, ОСОБА_11 ключем, що був при ньому, відкрив передню ліву дверь автомобіля, проникнув в салон, звідки вчинив крадіжку, а ОСОБА_10 спостерігав за навколишньою обстановкою. З викраденим майном обвинувачені зникли з місця злочину, звернувши його на свою користь та розпорядившись за власним розсудом, спричинив тим самим матеріальну шкоду потерпілому на суму 500 грн.
При цьому викрадений у ОСОБА_17 мисливський спеціальний подвійного призначення ніж ОСОБА_11 став носити при себе без передбаченого законом дозволу.
Також 04 червня 2013 року о 22:00 годині ОСОБА_10 та ОСОБА_11 біля будинку № 19 по вул. Червоноармійській м. Ялти зустріли раніше незнайомого ОСОБА_5, відносно якого у них виник умисел на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння майном останнього. З цією метою ОСОБА_10 схопив ОСОБА_5 руками за шию та утримував біля опорної стіни. В цей час ОСОБА_11, діставши мисливський ніж, що був у нього при собі, і з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя й здоров'я потерпілого, приставив ніж до шиї ОСОБА_5, подавивши його волю до опору, після чого обвинувачені заволоділи належним потерпілому мобільним телефоном "Самсунг М 3510" вартістю 850 грн. з сим-картою вартістю 100 грн. Після вчинення нападу ОСОБА_11 разом з ОСОБА_10 з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись ним за власним розсудом, заподіявши тим самим потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 950 грн.
Крім того, 05 червня 2013 року о 21:30 годині ОСОБА_10 і ОСОБА_11 на зупинці громадського транспорту «Піонерська" в м. Ялті побачили ОСОБА_9, відносно якої у них виник злочинний намір, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном. З цією метою обвинувачені, за попередньою змовою, розподіливши між собою ролі, прослідували за потерпілою та біля готелю "Авангард", розташованого на перехресті вул. Піонерська/Піроговська, ОСОБА_11 підійшов до ОСОБА_9 і шляхом ривка, повторно, відкрито викрав у останньої сумку вартістю 400 грн., в якій знаходились гроші в сумі 146 грн. жорсткий диск "SEA-GATE", мобільний телефон "НТS" вартістю 3000 грн. з сім-карткою мобільного зв'язку "Лайф" вартістю 50 грн., на балансі якої знаходились гроші в сумі 10 гривень, сім-карткою мобільного зв'язку "Київстар" вартістю 30 грн.; мобільний телефон "Самсунг GТ 310" вартістю 400 грн., укомплектований сім-карткою мобільного зв'язку МТС вартістю 40 грн., на балансі якої знаходились кошти в сумі 15 грн., а усього на суму 4581 грн. Однак довести свій злочинний намір обвинувачені до кінця не змогли з причин, що не залежали від їх волі, оскільки на крики потерпілої на місце вчинення злочину прибули працівники міліції, вибили з рук ОСОБА_11 сумку, після чого обвинувачені з місця вчинення злочину зникли.
Того ж дня приблизно о 22:10 годині ОСОБА_11 був затриманий працівниками міліції. В ході огляду у нього робітниками міліції був виявлений та вилучений раніше викрадений у ОСОБА_17 ніж, що він носив при себе без передбаченого законом дозволу та який, відповідно до висновку експерта, є холодною зброєю - ножем мисливським спеціальним подвійного призначення (ножем для подвійного полювання).
26 серпня 2013 року приблизно о 13:30 годині біля кафе «Кристал» на набережній ім. Леніна в м. Ялті ОСОБА_11 умисно, відкрито, повторно, шляхом ривка, заволодів майном неповнолітнього ОСОБА_3, а саме: мобільним телефоном «Нокіа 101» вартістю 380 грн. з сім-картою «МТС» та навушниками. З викраденим майном обвинувачений залишив місце злочину, розпорядившись ним за власним розсудом, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому на зазначену вище суму.
Також 08 вересня 2013 року о 23:30 годині ОСОБА_11 біля будинку № 20 по вул. Подвойського в смт. Гурзуф м. Ялти, шляхом злому замка водійської двері проник до салону автомобіля «ІЖ 2117», держномер НОМЕР_8, звідки таємно, повторно викрав сумку з набором інструментів вартістю 1000 грн., належну ОСОБА_18 З викраденим майном з місця злочину зник, розпорядившись ним за власним розсудом та спричинив тим самим матеріальну шкоду потерпілому на зазначену суму.
09 вересня 2013 року о 00:30 годині біля будинку № 3 по вул. Соловйова в смт. Гурзуф м. Ялти обвинувачений ОСОБА_11 шляхом злому замка водійської двері проник до салону автомобіля «ВАЗ-2101», держномер НОМЕР_9, звідки повторно, таємно викрав автомагнітолу «Піонер» вартістю 200 грн., що належить ОСОБА_19 З викраденим майном залишив місце злочину, розпорядившись ним за власним розсудом, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану вище суму.
Того ж дня о 02:00 годині ОСОБА_11 шляхом зняття з петель калитки проник на огороджену територію будинку АДРЕСА_4, звідки таємно, повторно викрав самокат сріблястого кольору, належний ОСОБА_8, вартістю 300 грн. З викраденим майном обвинувачений залишив місце злочину, розпорядившись ним за власним розсудом та спричинив тим самим матеріальну шкоду потерпілій на зазначену суму.
Також 09 вересня 2013 року приблизно о 02:05 годині ОСОБА_11, знаходячись на огородженій території будинку АДРЕСА_4, куди він проник за вищевказаних обставин, шляхом злому замка на кермі, повторно, незаконно заволодів належним ОСОБА_7 транспортним засобом - мопедом «Хонда Діо 27» вартістю 4000 грн., після чого залишив місце злочину, розпорядився мопедом за власним розсудом, спричинив тим самим матеріальну шкоду потерпілому на зазначену вище суму.
Того ж дня о 03:30 годині біля будинку № 20 по вул. Подвойського в смт. Гурзуф м. Ялти ОСОБА_11 шляхом злому замка на кермі, повторно, незаконно заволодів транспортним засобом - мопедом «Ямаха» вартістю 2500 грн., належним ОСОБА_20 З даним майном обвинувачений залишив місце злочину, розпорядившись ним за власним розсудом та спричинив при цьому матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та розповів, де, коли, за яких обставин та яким способом вони разом з ОСОБА_11 за попередньою домовленістю, заздалегідь узгоджуючи план дій, 15 квітня, 12 травня, 16 травня, 03 червня 2013 року вчинили крадіжки майна з автомобілів ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6 ОСОБА_14 та ОСОБА_17 Також показав, де, коли, за яких обставин та яким способом він 30 та 31 травня 2013 року вчинив крадіжки майна з автомобілів ОСОБА_15 та ОСОБА_16
Обвинувачений ОСОБА_10 також пояснив в суді, як 04 червня 2013 року приблизно о 22:00 годині біля будинку № 19 по вул. Червоноармійській в м. Ялті вони разом з ОСОБА_11 вчинили розбійний напад на ОСОБА_5 та заволоділи майном останнього. При цьому він утримував потерпілому на місці, тримаючи руками за шию, в той час як ОСОБА_11 приставив до шиї ОСОБА_5 ніж та висловлював погрози застосування насильства, після чого, подавив волю потерпілого до опору, вони заволоділи мобільним телефоном останнього.
За фактом відкритого викрадення майна ОСОБА_9, ОСОБА_10 показав в судовому засіданні, що 05 червня 2013 року приблизно о 21:30 годині на зупинці громадського транспорту «Піонерська» вони разом з ОСОБА_11 побачили раніше незнайому ОСОБА_9, в руках якої була сумка, та у них виник намір на відкрите заволодіння майном останньої. За попередньою домовленістю, розподіливши між собою ролі, вони прослідували за потерпілою та в районі готелю «Авангард» ОСОБА_11 зірвав з неї сумку та побіг вперед. В цей час він почув чоловічий голос «Стій» та одразу ж зник з місця події. В подальшому йому стало відомо, що ОСОБА_11 був затриманий працівниками міліції.
У вчиненому кається.
Обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні цих злочинів визнав частково. Так, обвинувачений повністю визнав свою вину за фактами таємного викрадення майна ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_14 та ОСОБА_17, що були вчинені ним за попередньою домовленістю з ОСОБА_10 Визнав повністю свою вину й за фактом здійснення ним разом з ОСОБА_10 розбійного нападу на ОСОБА_5, а також у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
У вчиненні крадіжок майна ОСОБА_18 та ОСОБА_19; у вчиненні таємного викрадення майна ОСОБА_8, поєднаного з проникненням на огороджену прибудинкову територію, а також у незаконному заволодінні транспортним засобом ОСОБА_7, обвинувачений ОСОБА_11 також повністю визнав свою вину та розповів в суді, де, коли, за яких обставин та яким чином він вчиняв дані злочини.
У вчиненому кається.
Суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Показання обвинувачених в цієї частині відповідають фактичним обставинам провадження і ними не оспорюються.
Відповідно до висновку експерта № 314 від 10 червня 2013 року, вилучений у ОСОБА_11 05 червня 2013 року предмет, є холодною зброєю (ножем мисливським спеціальним подвійного призначення - ножем для подвійного полювання) (т. 2 а.п. 109-111).
В судовому засіданні були допитані потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8
Так, потерпілий ОСОБА_6 показав, що 16 травня 2013 року він повернувся з роботи та помітив, що в його автомобілі відкриті двері та відсутні автомагнітола, сонцезахисні окуляри, пристрій для зарядки та підставка для мобільного телефону, юсб-перехідник, карти пам'яті, півпляшки коньяку та цукерки «Монблан». Із заявою до органів внутрішніх справ одразу після вчинення злочину він не звернувся, але через деякий час працівники міліції знайшли його та запитали, чи не бажає він звернутися із заявою про вчинення злочину відносно нього, на що він погодився. Заподіяна йому матеріальна шкода в розмірі 920 грн. повністю відшкодована батьком ОСОБА_10, тому матеріальних претензій до обвинувачених він не має.
Будучи допитаним в судовому засіданні у якості потерпілого ОСОБА_5 пояснив в суді, що 04 червня 2013 року приблизно о 22:00 годині він повертався додому, в руках тримав мобільний телефон. В цей час за шию його раптово схватив раніше незнайомий ОСОБА_10 та прижав до стіни. Потім підбіг ОСОБА_11 та приставивши до його шиї ніж, став вимагати передати йому гроші та мобільний телефон. Побачивши ніж, він злякався за своє життя та здоров'я, тому казав, що грошей у нього немає, та віддав нападникам свій телефон та навушники. Погрози застосування насильства відносно нього, сприймав як реальні. В послідуючому телефон був йому повернутий. Матеріальних претензій до обвинувачений не має.
ОСОБА_7 при допиті в суді у якості потерпілого показав, що 08 вересня 2013 року припаркував свій мопед «Хонда Діо 27» на огородженій прибудинковій території будинку АДРЕСА_4. Вранці побачив, що мопед на місці відсутній. А увечері його мопед був знайдений у несправному стані.
Допитана в суді потерпіла ОСОБА_8 пояснила, як 09 вересня 2013 року невідома особа зняла з петель калитку огородженої території будинку АДРЕСА_4, де вона проживає, та викрала належній їй самокат вартістю 300 гривень.
Таким чином, суд вважає, що за епізодами заволодіння майном ОСОБА_12 дії обвинувачених слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.
За фактами заволодіння майном ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_14 та ОСОБА_17 дії ОСОБА_11 та ОСОБА_10 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Дії обвинувачених за епізодом нападу на ОСОБА_5 та заволодіння майном останнього, слід кваліфікувати за ст. 187 ч. 2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Дії обвинуваченого ОСОБА_10 за епізодами таємного викрадення майна ОСОБА_15 та ОСОБА_16 необхідно кваліфікувати за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
За фактами таємного викрадення майна ОСОБА_18 та ОСОБА_19 дії ОСОБА_11 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
За епізодом викрадення майна ОСОБА_8 дії обвинуваченого ОСОБА_11 необхідно кваліфікувати за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
Дії обвинуваченого ОСОБА_11, пов'язані з носінням ножа, слід кваліфікувати за ст. 263 ч. 2 КК України, як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
За епізодом відкритого викрадення майна ОСОБА_3, що мало місце 26 серпня 2013 року о 13:30 годині в районі кафе «Кристал» м. Ялти, обвинувачений ОСОБА_11 свою вину в суді не визнав та пояснив, що такий факт за участю його та потерпілого дійсно мав місце, але умислу на заволодіння майном у нього не було. Раніше ОСОБА_3 брав у нього в борг 500 гривень, тому коли він зустрів потерпілого, то став вимагати віддати йому гроші. Оскільки грошей у ОСОБА_3 не було, став вимагати передати йому мобільний телефон, після чого потерпілий передав йому телефон та навушники.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні цього злочину повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, допитаний в судовому засіданні неповнолітній потерпілий ОСОБА_3 показав, що раніше знав ОСОБА_11 26 серпня 2013 року він знаходився на набережній ім. Леніна в м. Ялті в районі кафе «Кристал», де до нього підбіг ОСОБА_11 та став вимагати у нього мобільний телефон. Він відповів відмовою, тоді обвинувачений вирвав телефон у нього з руки. При цьому ніяких грошей він ніколи у ОСОБА_11 в борг не брав. Після того, що сталося, він прийшов додому та розповів про усе своєї бабусі ОСОБА_4, з якою вони разом звернулись із заявою до органів внутрішніх справ.
Будучи допитаною у якості свідка ОСОБА_4 пояснила суду, що у серпні 2013 року купила онуку мобільний телефон «Нокіа», а 26 серпня 2013 року він повернувся додому та розповів, що ОСОБА_11 відкрито викрав у нього телефон. В послідуючому стало відомо, що викрадений телефон ОСОБА_11 продав.
29 серпня 2013 року належний ОСОБА_3 мобільний телефон «Нокіа» був виявлений у ОСОБА_21, оглянутий та долучений до матеріалів провадження у якості речового доказу (т. 5 а.п. 30, 33-49).
Таким чином, як вбачається з показань ОСОБА_3, ніякого боргу перед ОСОБА_11 у нього не було. Ніяких доказів, які б свідчили, що потерпілий повинен гроші обвинуваченому, останнім суду надано не було.
Тобто ОСОБА_11 мав намір саме на відкрите заволодіння майном потерпілого.
За таких обставин суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_11 за даним фактом необхідно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
В судовому засіданні ОСОБА_11 також не визнав свою вину за епізодом незаконного заволодіння мопедом ОСОБА_20 марки «Ямаха» та пояснив, що даного злочину він не вчиняв, але бачив, як після того, як він заволодів мопедом «Хонда Діо 27» та котив його по дорозі, мопед «Ямаха» котив ОСОБА_22, разом з яким були ОСОБА_23 та ОСОБА_24
Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні цього злочину, його вина повністю доказана дослідженими в суді доказами.
Так, допитана в судовому засіданні ОСОБА_8 показала, що проживає в багатоквартирному будинку АДРЕСА_4, де також проживає ОСОБА_7 Неподалеку проживає знайомий ОСОБА_20 Вранці 09 вересня 2013 року усі вони виявили вчинення крадіжок належного їм майна. Так, у неї був викрадений самокат, у ОСОБА_7 - мопед «Хонда Діон 27», а у ОСОБА_20 - мопед «Ямаха».
В судовому засіданні також були допитані у якості свідків ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_24, які показали, що увечері 08 вересня 2013 року вони зустрілись з ОСОБА_11 та усі разом поїхали в смт. Гурзуф, де гуляли усю ніч. В якийсь момент ОСОБА_11 кудись відійшов, а вранці вони знов зустрілися, при цьому біля обвинуваченого були два мопеда, які він нібито придбав, та попросив їх докотити мопеди до м. Ялти. Спочатку вони погодились, але котити мопеди було важко, тому вони залишили мопеди і уїхали.
Того ж дня мопед «Ямаха» був виявлений працівниками міліції, що підтверджується протоколом огляду місця події (т. 3 а.п. 60-67), долучений до матеріалів провадження у якості речового доказу та переданий під розписку потерпілому ОСОБА_20 (т. 3 а.п. 131).
Відповідно до висновку експерта № 579 від 21 вересня 2013 року, два сліди папілярних узорів пальців рук, відкопійовані на відрізці плівки № 1 та № 3, виявлені на поверхні крила мопеда «Хонда», залишені відповідно середнім та великим пальцями лівої руки ОСОБА_11 (т. 3 а.п. 177-191).
Таким чином, оцінівши зазначені вище докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що вина ОСОБА_11 у вчиненні цього злочину повністю доведена і його дії за епізодами незаконного заволодіння транспортним засобом «Ямаха», належним ОСОБА_20, та транспортним засобом - мопедом «Хонда Діо 27», належним ОСОБА_7, необхідно кваліфікувати за ст. 289 ч. 2 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
Органом досудового розслідування дії обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за епізодом відкритого викрадення майна ОСОБА_9, що мало місце 05 червня 2013 року о 21:30 годині в районі готелю "Авангард", кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні обвинувачені свою вину у вчиненні цього злочину визнали.
Так, обвинувачений ОСОБА_10 показав в суді, що 05 червня 2013 року приблизно о 21:30 годині на зупинці громадського транспорту «Піонерська» вони разом з ОСОБА_11 побачили раніше незнайому ОСОБА_9, в руках якої була сумка, та у них виник намір на відкрите заволодіння майном останньої. За попередньою домовленістю вони прослідували за потерпілою та в районі готелю «Авангард» ОСОБА_11 підійшов до потерпілої та зірвав з неї сумку, після чого побіг вперед. В цей час він почув чоловічий голос «Стій» та одразу ж залишив місце події. В подальшому йому стало відомо, що ОСОБА_11 був затриманий працівниками міліції.
ОСОБА_11, визнаючи наявність у нього умислу на відкрите викрадення майна ОСОБА_9 за попередньою домовленістю з ОСОБА_10, показав в судовому засіданні, що сумку у потерпілої зірвав ОСОБА_10, кинув йому та убіг. На місці вчинення злочину опинились працівники міліції, які через деякий час його затримали.
Потерпіла ОСОБА_9 показала в суді, що коли приблизно о 21:30 годині вона йшла по вулиці, чула позаду голоси двох молодих чоловіків. В якийсь момент один з них підбіг до неї, зірвав сумку та побіг вперед. Вона почала кричати і побачила чоловіка, який, як в послідуючому стало відомо, є працівником міліції. Останній побіг за злочинцем, ногою вибив у нього її сумку та віддав їй. Через деякий час злочинець був затриманий працівниками міліції і вони усі разом прослідували до відділення міліції, де вона склала відповідну заяву. При цьому у злочинця був також виявлений та вилучений ніж.
В судовому засіданні потерпіла вказала саме на ОСОБА_11 як на особу, яка зірвала у неї сумку.
Також в суді були допитані у якості свідків працівники міліції ОСОБА_25 та ОСОБА_26, які показали, що 05 червня 2013 року вони знаходились в районі готелю «Авангард», де почули крики жінки, після чого побачили ОСОБА_11, який намагався убігти. Тоді вони вибили сумку з рук обвинуваченого та повернули її потерпілій, але ОСОБА_11 вдалося втекти з місця злочину. Разом з потерпілою на автомобілі вони прослідували в сторону, куди убіг обвинувачений, після чого затримали його в одному з магазинів та доставили до Лівадійського відділення міліції, де встановили його особу. Потерпіла тоді вказала на нього як на особу, що вчинила злочин відносно неї. ОСОБА_11 в своїх поясненних, даних у відділі міліції, визнав свою вину та показав, що разом з ним був також ОСОБА_10 При огляді у ОСОБА_11 також був виявлений та вилучений ніж.
Належне ОСОБА_9 майно, а також вилучений у обвинуваченого ніж, були оглянуті та визнані речовими доказами у провадженні (т. 2 а.п. 76-80, т. 1 а.п. 282-285).
Таким чином, як вбачається з показань обвинувачених, потерпілої та свідків ОСОБА_25 і ОСОБА_26, у ОСОБА_11 та ОСОБА_10 дійсно був намір на відкрите заволодіння майном ОСОБА_9, але довести свій злочинний намір, тобто розпорядитися викраденим майном, вони не змогли з причин, що не залежали від їх волі, оскільки на місці вчинення злочину викрадене майно було вибито з рук ОСОБА_11, після чого він зник з місця злочину, але через деякий час був затриманий працівниками міліції.
Тому дії обвинувачених за даним епізодом необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Обговорюючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченим, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані, що характеризують особи обвинувачених, роль кожного з них у вчиненні злочинів за попередньою змовою групою осіб; обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Вчинені обвинуваченими злочини і кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України відносяться до категорії середньої тяжкості; за ст.ст. 15 ч. 2, 186 ч. 2; 187 ч. 2 КК України - до тяжких злочинів.
Злочин, вчинений обвинуваченим ОСОБА_11, кваліфікований за ст. 263 ч. 2 КК України, відноситься до категорії середньої тяжкості. Вчинені ним злочини і кваліфіковані за ст.ст. 185 ч. 3; 15 ч. 2, 186 ч. 2; 186 ч. 2, 187 ч. 2, 289 ч. 2 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_10 раніше не судимий, проживає у неповній родині з батьком, навчається у Ялтинському вищому професійному училищі будівельних і харчових технологій, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, на обліку у лікарів - психіатра та нарколога - не перебуває.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_10, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, вчинення злочинів неповнолітнім та добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
При цьому судом також враховуються висновки служби у справах дітей щодо неповнолітнього ОСОБА_10, з яких вбачається, що він, як особа, відповідальний, бажає виправитися; до вчинених діянь ставиться негативно, розуміє серйозність вчиненого та шкодує про це, що, на думку суду, знижує ступінь його суспільної небезпечності.
Враховуючи кількість обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_10 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи обвинуваченого, який навчається, позитивно характеризується, повністю відшкодував завдану злочином шкоду, суд вважає можливим призначити йому покарання за ст. 187 ч. 2 КК України, і застосуванням ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції цієї статті.
З урахуванням всіх обставин у провадженні і даних про особу обвинуваченого ОСОБА_10, враховуючи стан здоров'я останнього, умови його життя та виховання, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього; його роль у вчиненні злочинів за попередньою змовою з ОСОБА_11; приймаючи до уваги кількість обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому, відсутність обставин, що покарання обтяжують, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі, із застосуванням вимог ст. ст. 75, 76, 104 КК України, оскільки цілі покарання, передбачені ст. 50 КК України, можуть бути досягнуті і без ізоляції обвинуваченого від суспільства, але в умовах здійснення за ним контролю.
Така додаткова міра покарання, як конфіскація майна, передбачена санкцією ст. 187 ч. 2 КК України, до ОСОБА_10 застосована бути не може, відповідно до вимог ст.ст. 77, 98 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_11 раніше не судимий, проживає у неповній родині з бабусею, за місцем навчання у загальноосвітній школі характеризується негативно, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом: астенічні і емоційно-лабільні розлади на резидуально-органічній основі.
Відповідно до акту № 498 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 16.07.-25.07.2013 р., ОСОБА_11 яким-небудь психічним захворюванням не страждає як на даний час, так і не страждав в період інкримінованих йому діянь. У ОСОБА_11 виявляється органічне емоційно-лабільні (астенічні) розлади резидуально-органічного генезу, які не перешкоджали йому в період інкримінованих діянь усвідомлювати свої дії та керувати ними. В тимчасово хворобливому стані ОСОБА_11 в період інкримінованих йому діянь не перебував і міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У застосуванні примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 1 а.п. 101-103).
До обставини, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_11, суд відносить вчинення злочинів неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
При цьому судом також враховуються висновки служби у справах дітей щодо неповнолітнього ОСОБА_11, з яких вбачається, що він, як особа, замкнутий, добрий, не шкодує про свої дії, але готовий нести відповідальність за них.
Також приймається до уваги, що обвинувачений ОСОБА_11 не прийняв жодних заходів до відшкодування спричинених ним збитків.
Крім того, суд також враховує, що після направлення прокурором першого обвинувального акту до суду (22 серпня 2013 року), ОСОБА_11 продовжив злочинну діяльність та вчинив ще ряд злочинів проти власності, а також пов'язаних з незаконним заволодінням транспортними засобами, що свідчить про його суспільну небезпечність та схильність до вчинення злочинів.
З урахуванням всіх обставин у провадженні і даних про особу обвинуваченого ОСОБА_11, враховуючи стан здоров'я останнього, умови його життя та виховання, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього; його активну роль у вчиненні злочинів за попередньою змовою з ОСОБА_10, приймаючи до уваги обставину, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що покарання обтяжують, також приймаючи до уваги кількість епізодів злочинної діяльності, керуючись принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за сукупністю злочинів лише у вигляді позбавлення волі, оскільки мета покарання може бути досягнута тільки в умовах ізоляції обвинуваченого від суспільства. Суд вважає, що саме таке покарання буде сприяти виправленню обвинуваченого, а також запобіганню вчинення ним нових злочинів. Передбачених законом підстав для застосування до ОСОБА_11 вимог ст. ст. 69, 75, 104 КК України, суд не знаходить.
Така додаткова міра покарання, як конфіскація майна, передбачена санкціями ст.ст. 187 ч. 2, 289 ч. 2 КК України, до обвинуваченого ОСОБА_11 застосована бути не може, відповідно до вимог ст. 98 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.
В ході досудового розслідування обвинуваченим був обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Приймаючи до уваги, що під час судового розгляду у встановленому законом порядку прокурор не зверталась до суду з клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_11 запобіжного заходу з особистого зобов'язання на тримання під вартою, у суд не мається законних підстав для зміни йому обраного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Питання щодо процесуальних витрат вирішується в порядку ст.ст. 124, 126 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 371, 374, 484 КПК України, суд
З А С У Д И В:
Визнати ОСОБА_10 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 2; 15 ч. 2, 186 ч. 2; 187 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання:
- за ст. 185 ч. 2 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ст.ст. 15 ч. 2, 186 ч. 2 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ст. 187 ч. 2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, - у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_10 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Визнати ОСОБА_11 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3; 15 ч. 2, 186 ч. 2; 186 ч. 2, 187 ч. 2, 263 ч. 2, 289 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання:
- за ст. 185 ч. 2 КК України у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;
- за ст. 185 ч. 3 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
- за ст.ст. 15 ч. 2, 186 ч. 2 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ст. 186 ч. 2 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі;
- за ст. 187 ч. 2 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі;
- за ст. 263 ч. 2 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ст. 289 ч. 2 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - особисте зобов'язання - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Строк покарання ОСОБА_11 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_10 в дохід держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 596,8 грн. (п'ятсот дев'яносто шість гривень 80 копійок).
Стягнути з ОСОБА_11 в дохід держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 596,8 грн. (п'ятсот дев'яносто шість гривень 80 копійок).
Речові докази:
- юсб-перехідник, підставку для мобільного телефону, карту пам'яті, інструкцію з використання автомобільної сигналізації, що знаходяться на зберіганні під розпискою у ОСОБА_6 (т. 1 а.п. 41), - залишити останньому за належністю; автомагнітолу «Пролоджі», що знаходиться на зберіганні під розпискою у ОСОБА_12(т. 1 а.п. 64), - залишити останньому за належністю; автомобільний компресор, що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_13 (т. 1 а.п. 158), - залишити останньому за належністю; магнітний ключ, брелок від сигналізації, ліхтарик, похідний ніж, юсб-флешкарту, набір з двох флеш-карт, 9 ключів, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_14 (т. 1 а.п. 194), - залишити останньому за належністю; мобільний телефон «Самсунг М 3510», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_5 (т. 2 а.п. 37), - залишити останньому за належністю; сумку, жорсткий диск, 2 мобільних телефони та гроші в сумі 146 грн., що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_9 (т. 2 а.п. 80), - залишити останній за належністю; авто магнітолу «Піонер», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_19 (т. 3 а.п. 47), - залишити останньому за належністю; мопед «Хонда Діо 27», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_7 (т. 3 а.п. 73), - залишити останньому за належністю; інструменти та флакони, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_18 (т. 3 а.п. 115), - залишити останньому за належністю; мопед «Ямаха», що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_20 (т. 3 а.п. 131), - залишити останньому за належністю;
- мисливський спеціальний подвійного призначення ніж, що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лівадійського ВМ ЯМУ ГУ МВС України в АРК, згідно квитанції № 10036 (т. 1 а.п. 286), - повернути за належністю ОСОБА_17; мобільний телефон «Нокіа 1100», що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лівадійського ВМ ЯМУ ГУ МВС України в АРК, згідно квитанції № 001527 (т. 5 а.п. 49, 50), - повернути за належністю ОСОБА_4
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія цього судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.
Суддя: