УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 103/5829/12Головуючий суду першої інстанції:Лягіна О.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Білоусова В. В.

"20" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіБілоусової В.В.,

СуддівДралла І.Г., Іващенко В.В.

При секретаріТаранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Бахчисарайського комунального унітарного підприємства «Міськтепломережа» Бахчисарайської міської ради до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 05 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а :

БКУП «Міськтепломережа» Бахчисарайської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Позов мотивований тим, що відповідач ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем комунальних послуг, які надаються позивачем, користується ними, однак оплату повністю не призводить. Внаслідок чого станом на 01.10.2012 року утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 2 242, 51 грн. (у тому числі сума інфляції 14, 52 грн., 3 % річних у сумі 45, 58 грн.), за послуги по обслуговуванню внутрішньо - будинкових мереж теплопостачання у сумі 116, 26 грн. (у тому числі сума інфляції 0, 61 грн., 3 % річних у сумі 1, 94 грн.), а всього 2 358, 77 грн.

23.07.2013 року БКУП «Міськтепломережа» Бахчисарайської міської ради, уточнивши позовні вимоги, пред'явило вимоги і до ОСОБА_7, оскільки вона є співвласницею спірної квартири. У зв'язку з чим, остаточно просять стягнути з відповідачів в рівних частинах заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 4 765, 56 грн. (у тому числі сума інфляції 27, 01 грн., 3 % річних у сумі 81, 91 грн.), за послуги по обслуговуванню внутрішньо - будинкових мереж теплопостачання у сумі 251, 73 грн. (у тому числі сума інфляції 1, 27 грн., 3 % річних у сумі 3, 90 грн.), а всього 5 017, 29 грн. та судові витрати у сумі 214, 60 грн.

Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 05 листопада 2013 року зазначений позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь БКУП «Міськтепломережа» Бахчисарайської міської ради заборгованість по оплаті послуг теплопостачання в сумі 4 765, 56 грн., за послуги по обслуговуванню внутрішньо - будинкових мереж теплопостачання у сумі 251, 73 грн., а всього 5 017, 29 грн. в рівних частинах.

Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь БКУП «Міськтепломережа» Бахчисарайської міської ради в сумі 214, 60 грн. в рівних частинах.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачі є споживачами теплової енергії за адресою: - АДРЕСА_1. Відповідачі є власниками зазначеної квартири на підставі договору купівлі - продажу від 24.09.2003 року та мешкають у ній.

Вищезазначена квартира підключена до системи централізованого опалення, що підтверджується відомостями БКУП «Міськтепломережа».

Позивач надає послуги з теплопостачання, відповідачі споживають ці послуги, проте плату здійснюють неналежно, внаслідок чого станом на 01.07.2013 року утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 4765, 56 грн., в тому числі сума інфляції - 27,01 грн., 3 % річних - 81, 91 грн.), за послуги по обслуговуванню внутрішньо - будинкових мереж теплопостачання у сумі 251, 73 грн., у тому числі сума інфляції 1, 27 грн., 3 % річних у сумі 3, 90 грн.), а всього 5 017, 29 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності.

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.

Відповідно до вимог ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до вимог ст. ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач надавав теплову енергію через централізовану приєднану до квартири відповідачів мережу, скарг на неякісні послуги не надходило.

Інформації щодо недоліків в системі опалювання, невідповідності температури теплопостачання та інших відхилень від встановлених норм сторонами не надано. Дозволу міжвідомчої комісії Бахчисарайської міської ради на відключення квартири відповідачів від централізованого опалення до позивача не надходило.

Тарифи на послуги комунального підприємства теплових мереж м. Бахчисарай встановлені рішеннями виконавчого комітету Бахчисарайської міської Ради АР Крим від 03.08.2012 року.

Надана позивачем довідка-розрахунку накопиченої заборгованості у суду сумнівів не викликає.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач зобов'язаний щомісячно здійснювати сплату теплопостачальній організації за фактично отриману ним теплову енергію.

Згідно п. 18 Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної і гарячої води і водовідводу, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, розрахунковим періодом для сплати послуг по встановленим нормам і тарифам є календарний місяць. Плата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Між власником зазначеної квартири та позивачем договір про надання послуг по централізованому опаленню не укладений, а квартиру відключено від централізованої системи опалення в односторонньому порядку самоправними діями власника квартири у липні 2011 року.

Судова колегія погоджується з висновками суду про незаконність відключення квартири відповідачів від централізованого опалення і визнає їх обґрунтованими, у зв'язку з наступними вимогами нормам діючого законодавства.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 28 листопада 2007 року № 1320/14587, були затверджені зміни до Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення й гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому. Доводи апелянта ш;одо правомірності відключення квартири від централізованого опалення, з наведенням доказів в апеляційній скарзі, не приймаються до уваги, як такі, що ґрунтуються на неправильному розумінні норм матеріального закону.

Згідно 3 4. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як зазначено у частині 1 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 2 Правил надання послут з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, централізоване опалення - це послуга, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Як убачається з фактичних обставин справи договір між сторонами неукладений, позивач вважає відповідачів фактичними споживачами.

Статтями 20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, обов'язком споживача є укладання договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості, згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за не дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов'язок власника квартири укладати договір на надання житлово - комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572.

Таким чином, необхідність укладання договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладання визначено як обов'язок, а не право сторін.

За таких підстав доводи апелянтів про відсутність договору не є підставою для звільнення від сплати заборгованості за комунальні послуги.

Отже, судова колегія вважає, що сторона в договорі (споживач) відмовилась в односторонньому порядку від виконання договору про отримання послуг, без його розірвання у встановленому законом порядку.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що апелянти, як власники зазначеної квартири, з чим погоджується і позивач, зобов'язані платити заборгованість за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання до квартири, в якій вони мешкають та власниками якої є до цього часу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що на підставі ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 303, 304, 307, 308, ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 05 листопада 2013 року залишити без змін.

Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді