Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого Василевича В.С.

Суддів Шимківа С.С., Бондаренко Н.В.

при секретарі Пиляй І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» на рішення Дубенського міськрайонного суду від 22 листопада 2013 року у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с та н о в и л а:

Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 22 листопада 2013 року в задоволенні позову у даній справі відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач доводить про незаконність та необґрунтованість рішення через неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказує, що суд дійшов необґрунтованого висновку про недоведеність позову.

На підтвердження позовних вимог були подані всі необхідні документи, в тому числі витяги із карткового рахунку про рух коштів, але суд необгрунтовано не прийняв їх до уваги.

Вважає необґрунтованим посилання суду на ту обставину, що з моменту укладення кредитного договору до моменту звернення банку з позовом минуло чотири роки. Договором визначено термін його дії-до повного виконання сторонами зобов»язань.

По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала, привівши наведені у ній доводи.

Відповідач апеляційну скаргу заперечив, пояснивши, що отримані ним 3000 грн. кредитних коштів повернув, зобов»язання виконав і заборгованості в нього немає.

_________________________________________________________________

Провадження № 22-ц 787/96/14 рік Голов. В 1 інст. - Федоров Л.П.

Доповідач - Василевич В.С.

Після оголошеної у судовому засіданні перерви сторони у судове засідання не з»явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення.

Як видно з матеріалів справи, 1 березня 2008 року між сторонами у даній справі був укладений договір на відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки, за умовами якого банк надав держателю картки кредит шляхом відкриття карткового рахунку відновлювальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30000 грн. із щомісячною сплатою комісійних за обслуговування рахунку в сумі 105 грн. з лімітом на час відкриття рахунку 3000 грн.

Згідно з наданого банком розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем по тілу кредиту становить 470 грн. і по комісії - 3885 грн.

Заборгованість по пені і відсотках не значиться (а.с.-12).

Відповідно до роз»яснення, що міститься у п.31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв»язку з цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов»язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону, договору.

У відповідності із укладеним договором та статтями 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач кредит погашав, але станом на червень 2009 року за ним рахується заборгованість по тілу кредиту в сумі 470 грн. та 105 грн. комісії (а.с.- 12). Останній платіж в сумі 350 грн. здійснено 15 травня 2009 року.

З цього часу позивач ніяких дій щодо погашення відповідачем кредитної заборгованості не вчиняв.

Згідно із ст.256, 267 ЦК України позовна давність - це строк , у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За таких обставин, саме з часу здійснення відповідачем останнього платежу і припинення внесення ним будь-яких коштів на погашення кредиту, почався відлік строків позовної давності. З настанням строку виконання зобов»язань за кредитним договором позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права.

Позов же пред»явлено лише у грудні 2012 року, тобто поза межами визначеного ЦК України строку позовної давності.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні послався на те, що з дня відкриття карткового рахунку до звернення в суд з позовом пройшло чотири роки, які мають по 365 грн. кожний, але ця обставина не є юридично значимою для встановлення перебігу строку позовної давності.

Отримання 3000 грн. кредитних коштів в межах кредитної лінії визнають обидві сторони. Повернення кредиту відображено в наданому позивачем розрахунку, який відповідачем не спростований.

Отже, наявність боргового зобов»язання є доведеною, але судом не застосовано при вирішенні спору положень ЦК України про позовну давність.

Абз.3 п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз»яснено, що у випадку пропуску без поважної причини строку для звернення з позовом суд зазначає про відмову у позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою ним до ухвалення рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Оскільки в даному випадку, як про це зазначено вище, не вимагається заявлення стороною про застосування позовної давності, поважних причин її пропущення не встановлено, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення і ухвалення нового про відмову у позові з підстав пропуску позивачем строку позовної давності.

Керуючись ст. 256, ст.257, ст.261, ч.3 ст.267 ЦК України, п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Рішення Дубенського міськрайонного суду від 22 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове.

В позові публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості відмовити за пропуском строку позовної давності.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене сторонами у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий Василевич В.С.

Судді: Шимків С.С.

Бондаренко Н.В.