У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.,

суддів Василевича В.С., Шеремет А.М.;

секретар судового засідання Демчук Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду в м. Рівному заяву ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Острозького районного суду від 22 квітня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Острозької міської ради Рівненської області, про виселення,

в с т а н о в и л а :

10 червня 2013 року рішенням Апеляційного суду Рівненської області апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено.

Рішення Острозького районного суду від 22 квітня 2013 року скасовано.

Позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Острозької міської ради Рівненської області, про виселення задоволено.

ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8 виселено з квартири АДРЕСА_1

Вирішено питання про судові витрати.

Рішення апеляційного суду Рівненської області від 10 червня 2013 року залишено в силі судом касаційної інстанції.

10 лютого 2014 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до апеляційного суду із заявою, в якій просять колегію суддів ухвалити додаткове рішення у справі, яким відповідно до вимог ч. 2 ст. 109 ЖК України вирішити питання про надання їм іншого постійного житлового приміщення.

Подана заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 220 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Проте таких обставин у даній справі не встановлено.

Обґрунтування, на які посилаються заявники у своїй заяві від 10 лютого 2014 року про ухвалення додаткового рішення у даній справі, могли бути їх доводами при поданні ними касаційної скарги і відповідно до правил ст. 220 ЦПК України не є підставами для ухвалення додаткового рішення у справі.

Тому зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 88, 89, 220, 314-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі відмовити.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: