ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"07" грудня 2006 р. |
Справа № 1/350-06-9155 |
За позовом Колективного підприємства „Білгород-Дністровська механізована колона № 26”
до відповідача № 1: Житлово-будівельний кооператив „Дністровець-2”
відповідача № 2: Державне підприємство „Пересувна механізована колона - 71”
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: фізична особа ОСОБА_1
про розірвання договору, про стягнення 355 175,25 грн.
Суддя Гарник Л.Л.
Представники:
від позивача: Жумига О.Я., згідно довіреності;
від відповідачів: Бережна Т.Г., згідно довіреності;
від третьої особи: ОСОБА_1.
СУТЬ СПОРУ: позивач - Колективне підприємство „Білгород-Дністровська механізована колона № 26”, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Житлово-будівельний кооператив „Дністровець-2”, Державне підприємство „Пересувна механізована колона -71”, про розірвання договору від 13.11.2006р., про стягнення 355 175,25 грн., в тому числі 77 433,00 грн., перерахованих позивачем на будівництво квартир згідно умов укладеного з відповідачами договору від 13.11.2006р., 234 908,54 грн. нарахованих внаслідок інфляції за період прострочення, 24 391,40 грн. 3 % річних, 18 442,31 грн. заборгованості за транспортні послуги та вартості кабелю з урахуванням 3% річних та індексу інфляції за період прострочення.
27.10.2006р. позивач звернувся з клопотанням про стягнення означених коштів з Житлово-будівельного кооперативу „Дністровець-2”.
Згідно ухвали господарського суду від 01.11.2006р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучена фізична особа ОСОБА_1.
Згідно ухвали господарського суду від 09.11.2006р. термін розгляду справи продовжувався до 13.12.2006р.
Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, на задоволенні останніх наполягає.
Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позов.
Третя особа позовні вимоги не підтримала.
У судовому засіданні оголошувалась перерва до 07.12.2006р.
Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив:
13.11.2006р. сторони уклали договір, відповідно до умов якого Житлово-будівельний коопереатив „Дністровець-2” як замовник й Державне підприємство „Пересувна механізована колона -71” як підрядчик дійшли згоди з приводу сумісного будівництва 135-тикартирного жилого будинку по вул. Перемоги, 20 з строком введення блоксекції з 45 квартир у вересні 1995 року; Колективне підприємство „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” згідно договору виступило в ролі дольщика фінансування 28 квартир у 45-тиквартирній секції, яка вводиться в експлуатацію у третьому кварталі 1995 року.
Листом від 12.05.1996р. № 01/01-42 Колективне підприємство „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” повідомило Державне підприємство „Пересувна механізована колона -71” про готовність передати матеріали на суму недоплачених коштів та звернулося з проханням за рахунок отриманих коштів в сумі 7 774 300 000 крб. забезпечити закінчення й здачу одного під'їзду будинку по вул. Перемоги, 20, не пізніше третього кварталу 1996 року.
Листом від 01.07.1999р. № 3 Житлово-будівельний кооператив „Дністровець-2” повідомив Колективне підприємство „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” про поновлення будівництва 135-тиквартирного жилого будинку по вул. Перемоги, 20 (секції на 54 квартир), зазначивши при цьому суму оплачених підприємством коштів - 7 774 300 000 крб., запропонував оплатити залишок -16 637,00 дол. США щомісячними внесками та попередив про те, що в противному випадку будівельно-монтажні роботи здійснюватися не будуть.
Листом від 15.07.2003р. № 01/02-134 Колективне підприємство „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” повідомило Житлово-будівельний кооператив „Дністровець-2” про надання транспортних послу на суму 11 285,50 грн. й запропонувало визначити термін та умови передачі квартир або повернення отриманих коштів.
16.03.2006р. Житлово-будівельний кооператив „Дністровець-2” отримав від Колективного підприємства „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” аналогічного змісту лист від 16.03.2006р. № 01/02-10.
03.05.2006р. Житлово-будівельний кооператив „Дністровець-2” отримав лист від 26.04.2006р. № 01/02-21 з пропозицією Колективного підприємства „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” розірвати договір від 13.11.2006р. у зв'язку із невиконанням адресатом зобов'язань в частині передачі квартир, та повернути перераховані на виконання цього договору кошти.
З огляду на ту обставину, що викладена пропозиція Житлово-будівельним кооперативом „Дністровець-2” була залишена без відповіді та виконання, Колективне підприємство „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” згідно заявленого позову ставить питання про розірвання названого договору в судовому порядку, повернення оплачених на підставі цього договору коштів та стягнення вартості поставлених Житлово-будівельному кооперативу „Дністровець-2” транспортних послуг та кабелю.
Розглянувши викладені позивачем доводи, господарський суд дійшов висновку про те, що позов слід визнати необґрунтованим з наступних підстав.
На підставі статті 67 Господарського кодексу України, дія якого поширюється на спірні відносини сторін згідно пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів; при цьому підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно частини 2 статті 193 названого кодексу до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно положень Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства (частина 1 статті 6); якщо цивільні відносини не врегульовані актами цивільного законодавства, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.
Зміст укладеного сторонами договору від 13.11.2006р. свідчить про те, що останній містить ознаки, притаманні договору будівельного підряду.
Викладену обставину господарський суд розглядає в якості підстави застосувати до спірних відносин сторін норму частини 2 статті 883 Цивільного кодексу України, яка встановлює обов'язок підрядника сплатити встановлену договором або законом неустойку та відшкодувати в повному обсязі збитки за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду.
У розумінні викладеної норми у випадку наявності порушень з боку контрагентів за спірним договором позивач не позбавлений права вимагати сплати неустойки та відшкодування збитків.
Проте, зміст позовної заяви Колективного підприємства „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” свідчить про те, що останнім ставиться питання про розірвання договору та повернення сплачених відповідно до умов цього договору коштів.
Зазначене обумовлює помилковість правової позиції позивача у даній справі та є визначальним при вирішенні спору.
Згідно положень статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
За таких обставин, позовні вимоги про розірвання укладеного сторонами договору від 13.11.2006р. слід визнати необґрунтованими.
Позовні вимоги про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу „Дністровець-2” перерахованих йому в ході виконання спірного договору коштів в сумі 77 433,00 грн., так само як і вартості транспортних послуг та кабелю - 18 442,31 грн., які згідно домовленості сторін були поставлені на виконання умов названого договору та у цьому зв'язку повинні розглядатися як альтернатива грошового внеску позивача за цим договором, але не як окреме самостійне господарське зобов'язання, господарський суд вважає такими, що ґрунтуються на неправильному розумінні положень чинного законодавства та у цьому зв'язку виходить з положень частини 5 статті 653 Цивільного кодексу України, якою передбачено, право сторони вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору за умови його істотного порушення.
Позовні вимоги про стягнення нарахованих на суму стягуваних коштів 3% річних та витрат внаслідок інфляції слід визнати також необґрунтованими, оскільки можливість їх стягнення в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України пов'язується із наявністю прострочення виконання грошового зобов'язання боржником.
Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов про захист свого порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Юридична заінтересованість позивача у судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту суб'єктивну обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність на передбачених законом підставах.
Викладені у позові та відзиві доводи господарський суд залишає поза увагою, оскільки з урахуванням всіх обставин справи, вони не впливають на вирішення спору по суті.
Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з необґрунтованістю.
Клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартири в сумі 355 582,90 грн. у зазначеній редакції задоволенню не підлягає у зв'язку з невідповідністю вимогам чинного законодавства. Крім того позивачем не було надано доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Заявлені 09.11.2006р. третьою особою клопотання про заборону розірвання спірного договору, про спонукання відповідача № 2 надати квартири тощо господарський суд відхиляє як такі, що подані всупереч норм Господарського процесуального кодексу України.
Заявлені третьою особою 20.11.2006р. клопотання про витребування додаткових доказів у справі господарський суд відхиляє у зв'язку з необґрунтованістю.
Клопотання третьої особи про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційної скарги на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду в Одеській області від 01.12.2006р. у справі № 2-4187/05 господарський суд відхиляє, оскільки не вбачає достатніх підстав вважати, що рішення у названій справі може вплинути на вирішення даної справи по суті.
Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У позові відмовити.
2. Стягнути з Колективного підприємства „Білгород-Дністровська механізована колона № 26” (ідент. код 00131446, адреса: 67704, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, пров. Молодіжний, 14, р/р 26009330563001 в Білгород-Дністровському відділенні ОФ КБ „Приватбанк” МФО 328704) до державного бюджету України на р/р 31117095600008 управління Державного казначейства в Одеській області, МФО 828011, на код бюджетної класифікації № 22090200, ід. код 23213460 державне мито в сумі 80,92 грн. /вісімдесят грн. 92 коп./.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Рішення підписане 11.12.2006р.
Суддя Гарник Л.Л.