АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/2069/13-кГоловуючий у 1-й інстанції Олещук Б.Т.

Провадження № 11-кп/789/32/14 Доповідач - Свачій І.М.

Категорія - ч. 2 ст. 185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2014 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Свачія І.М.

Суддів - Максимовича Ю. А., Комендата Р. Т.,

з участю прокурора - Бурлаки Г.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

потерпілого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою державного обвинувача - прокурора прокуратури Збаразького району Мельника С.С. на вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 10 грудня 2013 року, яким -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

року народження, уродженець с. Вільхи, Золотоніського

району, Черкаської області, мешканець АДРЕСА_1, громадянин

України, з неповною середньою освітою, непрацюючий,

неодружений, на утриманні одна малолітня дитина,

раніше судимий вироком Збаразького районного суду

Тернопільської області від 04 червня 2010 року за ч. 3

ст. 185, ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді 3

років позбавлення волі, постановою Гусятинського

районного суду Тернопільської області від 30 жовтня

2012 року звільнений умовно-достроково від відбування

покарання на невідбутий строк покарання 10 міс. 24 дні, -

засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк 1 рік, зобов'язавши його у відповідності до ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за кримінальне правопорушення, яке вчинене ним за наступних обставин.

12 жовтня 2013 року приблизно о 13.00 год., ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні для працівників охорони ТзОВ "Мрія", що знаходиться на майдані Кармелюка 1, в м. Збаражі, Тернопільської області, скориставшись тимчасовою відсутністю ОСОБА_3, таємно з корисливих мотивів викрав з його гаманця грошові кошти в сумі 400 грн., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду у зазначеному розмірі.

В апеляційній скарзі прокурор прокуратури Збаразького району Мельник С.С., не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність - ст. 75 КК України.

Зокрема, апеляція мотивована тим, що при призначенні покарання суд зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення має бути призначене покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Апелянт зазначає, що судом при постановленні вироку не взято до уваги те, що ОСОБА_1 вже було засуджено вироком Збаразького районного суду Тернопільської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 122, ст. 70 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. Постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2012 року він був звільнений умовно-достроково від відбування покарання. Після закінчення невідбутого строку, а саме через 3 тижні, ОСОБА_1 було вчинено новий злочин - крадіжку, а тому призначене судом покарання ОСОБА_1 є несправедливим через неправильність застосування закону України про кримінальну відповідальність, тобто є недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень. Просить вирок Збаразького районного суду від 10 грудня 2013 року стосовно ОСОБА_1 скасувати та ухвалити новий вирок, яким засудити обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.

В доповненнях до апеляційної скарги, поданих 05.02.2013 року, заступник прокурора Тернопільської області Комуніцький О.В. посилається на те, що судом при призначенні покарання не враховано як обтяжуючу обставину рецедив злочинів.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого, думку захисника та потерпілого, які просять вирок Збаразького районного суду залишити без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені у вироку суду, ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.

Доводи апеляції прокурора про неправильне застосування судом першої інстанції кримінального закону по відношенню до ОСОБА_1 є необґрунтованими.

При призначенні покарання суд врахував думку потерпілого, який просив суворо не карати обвинуваченого, наявність обставин, які пом'якшують покарання, зокрема: щире каяття, позитивну характеристику, активність у розкритті кримінального правопорушення, молодий вік, добровільно відшкодовану шкоду, відсутність тяжких наслідків.

Відповідно до приписів ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуто в суді першої інстанції, а тому доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було враховано обставин, що обтяжують покарання при його призначенні ОСОБА_1 не можуть бути підставою для скасування вироку.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 403 КПК України внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого за межами строків на апеляційне оскарження не допускається.

При наведених обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з врахуванням даних про особу обвинуваченого, крім наведеного і вчинення не тяжкого злочину, наявність на його утриманні малолітньої дитини, незадовільний стан здоров'я (легка розумова відсталість) та наявність пом'якшуючих вину обставин, вірно застосував відносно ОСОБА_1 положення ст. 75 КК України про звільнення його від відбування покарання з випробуванням та встановлення іспитового строку терміном 1 рік. А тому вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а доводи апеляції прокурора про неправильне застосування кримінального закону - непереконливими.

Не вбачаючи із матеріалів справи будь-яких підстав для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що даний вирок є законним та обґрунтованим, а призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, тобто є необхідним та достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження нових правопорушень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Збаразького району Тернопільської області Мельника С.С. залишити без задоволення, а вирок Збаразького районного суду Тернопільської області від 10 грудня 2013 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.М. Свачій