АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 599/1239/13-кГоловуючий у 1-й інстанції Іваницький О.Р.

Провадження № 11-кп/789/14/14 Доповідач - Свачій І.М.

Категорія - ч.1 ст. 122 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2014 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Свачія І.М.

Суддів - Тихої І. М., Комендата Р.Т.

при секретарі - Беській С.В.

за участю прокурора - Хрипливого Є.В.

захисника обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Зборівського районного суду Тернопільської області від 14 листопада 2013 року, яким засуджено, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина

України, приватного підприємця, не одруженого,

раніше не судимого, -

за ч. 1 ст. 122 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік. Згідно ст. 76 КК України покладено на нього обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід не обирався. Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженні відсутні.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за злочин, вчинений ним за наступних обставин.

Так, 3 лютого 2013 року, близько 24 год. між засудженим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3 поблизу більярдного клубу, що знаходиться в м. Зборові Тернопільської області по вул. Б. Хмельницького 2, виник словесний конфлікт, який переріс у бійку. Під час бійки ОСОБА_2 наносив ОСОБА_3 удари в різні ділянки тіла, спричинивши йому умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_2, вважає вирок несправедливим внаслідок його суворості та просить його змінити, призначити йому покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді 1 року 6 місяців обмеження волі. Із застосуванням ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановити іспитовий строк 1 рік, враховуючи те, що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, визнав свою вину, щиро розкаявся та потерпілий не наполягав на суворому покаранні.

Заслухавши доповідача, захисника обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просить вирок суду першої інстанції змінити, а саме призначити покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді 1 року 6 місяців обмеження волі та застосувавши ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік, міркування прокурора, який не заперечує щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія прийшла до висновку, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину за який він засуджений та кваліфікація його дій ґрунтується на доказах зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні, які наведено у вироку та в апеляції не оскаржуються.

Разом з тим, призначене судом першої інстанції покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, яке хоч і не виходить за межі, встановлені ч. 1 ст. 122 КК України, але за своїм розміром є несправедливим через суворість.

Так, суд у відповідності до вимог ст. ст. 65, 66 КК України, не в повній мірі врахував тяжкість вчиненого ним злочину, особу винного, обставини, які пом'якшують покарання, зокрема, те, що останній щиро розкаявся у вчиненні злочину, попросив вибачення у потерпілого, має постійне місце проживання, за яким виключно позитивно характеризується, а тому колегія суддів вважає за можливе змінити вирок суду і пом'якшити покарання.

При призначенні покарання ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КК України суд не розглянув можливості застосування альтернативних видів покарань та жодним чином не мотивував своє рішення про необхідність застосування до обвинуваченого найбільш суворого виду покарання, чим порушив вимоги ст.ст. 50, 65 КК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів, за наявності наведених ряду пом'якшуючих покарання обставин, позитивних характеристик, а також відсутності обтяжуючих покарання обставин, вважає, що суд призначив ОСОБА_2 надмірно сурове покарання, у зв'язку із чим приходить до висновку про необхідність зміни вироку та призначення обвинуваченому покарання у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 408 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Зборівського районного суду Тернопільської області від 14 листопада 2013 року стосовно ОСОБА_2 - змінити.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк 1 рік.

В решті вирок залишити без змін.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.М. Свачій