ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Справа № 11-377 /2006 р.              Головуючий у І інстанції Білий В.М .

Доповідач Щербаков О.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 червня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

головуючої Навозенко Л.С.

суддів Щербакова О.С, Кузюри М.М.

засуджених ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 потерпілого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в М.Чернігові кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2006 року.

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженка та мешканка ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судима відповідно до ст. 89 КК України ,-

засуджена за ст. 125 ч.1 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженка АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканка ІНФОРМАЦІЯ_2, не судима,-

засуджена за ст. 125 ч.1 КК України до покарання у виді 100 годин громадських робіт.

З ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, стягнуто 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

2

Як встановив суд, 24 березня 2005 року в ІНФОРМАЦІЯ_2 біля входу в приміщення Менської районної прокуратури по АДРЕСА_2 на грунті неприязних стосунків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нанесли ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синця тім"яної ділянки голови та саден верхньої та нижньої губи, завдавши останньму умисні легкі тілесні ушкодження.

В апеляції засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять вирок суду щодо них скасувати, а справу - закрити, оскільки вважають, що їх винність за ст. 125 ч.1 КК України не доведена.

Заслухавши доповідача, засуджених, які підтримали доводи апеляцій, думку потерпілого, який просив залишити вирок без зміни, перевіривши кримінальну справу, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляцій засуджених.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, висновки суду про доведеність винності засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в умисному спричиненні потерпілому ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, відповідають фактичним обставинам злочину, які встановлені з врахуванням як об"єктивних, так і суб"єктивних факторів, що мали бути взяті до уваги при з"ясуванні дійсних обставин події та ґрунтуються на зібраних у справі доказах і, зокрема, показаннях потерпілого ОСОБА_3 про обставини спричинення йому засудженими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тілесних ушкоджень; показаннях свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які підтвердили показання потерпілого.

Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду І інстанції, який поклав в основу вироку показання потерпілого ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про обставини вчинення злочину, є цілком обґрунтованим, оскільки ці показання об"єктивно підтверджуються даними акту судово-медичної експертизи від 24.11.2005 р.

Колегія суддів ретельно перевірила доводи апеляцій про те, що побиття ОСОБА_3 нібито сталося 24.03.2004 року і вважає їх безпідставними, оскільки вони суперечать як матеріалам кримінальної справи, так і даним відмовного матеріалу №НОМЕР_1 по заяві ОСОБА_3

Процесуальних порушень при дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та правильність кваліфікації їх дій судом не допущено.

При призначенні покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд врахував характер і суспільну небезпечність вчиненого злочину, дані, що характеризують особу, конкретні обставини справи.

Підстав для скасування вироку Менського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2006 року, як про це йдеться у апеляції засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

з

Апеляції засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2006 року стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2- без зміни.

СУДДІ:

ЩЕРБАКОВ О.С.             НАВОЗЕНКО Л.С.            КУЗЮРА М.М.