Справа №:124/2662/2013-цГоловуючий суду першої інстанції:Кучеренко Н.В.
№ провадження:22-ц/190/1027/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Онищенко Т. С.
______________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Онищенко Т.С.,
суддів:Даніла Н.М., Хмарук Н.С.
при секретарі:Рижих М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про визнання недійсним договору дарування частки домоволодіння, за участю третіх осіб - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_12, за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21.10.2013, -
в с т а н о в и л а :
Позивач - ОСОБА_6 в квітні 2013 року звернулася до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на час вчинення спірного договору дарувальник - ОСОБА_7 не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки не була власником нерухомого майна - 11/100 часток домоволодіння АДРЕСА_1. Крім цього, дарувальник - ОСОБА_7, розпоряджаючись зазначеним нерухомим майном, не узгодила свої дії з нею, як співвласником вказаного домоволодіння /арк. с. 2-3/.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21.10.2013 позов ОСОБА_6 задоволено. Визнано недійсним договір дарування 11/100 часток домоволодіння (п'яти житлових будинків з відповідною часткою надвірних побудов) по АДРЕСА_1, укладений 16.07.2009 між ОСОБА_7, як дарувальником, і ОСОБА_8, як обдарованим, та посвідчений (реєстровий №7562 від 16.07.2009) приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим ОСОБА_12 /арк. с. 90-94/.
Не погодившись з даним судовим рішенням, відповідач - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по справі - про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права /арк. с. 115-119/.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.1987 співвласниками п'яти житлових будинків з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 за нотаріально посвідченим договором визначено порядок користування домоволодінням.
У користування ОСОБА_13, як власника 16/100 (або 48/300) часток цього домоволодіння, перейшли: будинок літ. «Е» житловою площею 10,7 кв. м та сараї літ. «Л» і літ. «Л1».
У користування ОСОБА_14, як власника 11/100 (або 33/300) часток цього домоволодіння, перейшли: будинок літ. «Г» житловою площею 12,4 кв. м та сарай літ. «Д».
У користування Сімферопольської міської ради, як власника 32/100 (або 96/300) часток цього домоволодіння, перейшли: будинок літ. «Б» житловою площею 22,2 кв. м та сарай літ. «В».
У загальне користування ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_16, як власників 41/100 (або 123/300 - у кожного по 41/300) часток цього домоволодіння, перейшли: будинок літ. «А» житловою площею 16,3 кв. м, будинок літ. «Ж» житловою площею 15,5 кв. м, тамбур «а», підвал «п/а», крильце та сараї літ. «З» і літ. «И».
24.07.1987 ОСОБА_6 придбала у власність за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу 26/100 часток будинку з відповідною часткою надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з даним договором купівлі-продажу, домоволодіння по АДРЕСА_1 складається з п'яти житлових будинків: літ. «А» - житловою площею 16,3 кв. м, літ. «Б» - 22,2 кв. м, літ. «Г» - 12,4 кв. м, літ. «Е» - 10,7 кв. м, літ. «Ж» - 15,5 кв. м; п'яти сараїв: літ. «В», «Д», «З», «И», «Л»; вбиральні «К» та споруд.
В конкретне користування покупця - ОСОБА_6 перейшло: житловий будинок літ. «А» площею 16,3 кв. м, тамбур літ. «а», підвал п/а, сарай літ. «И».
25.04.2008 рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим визнано дійсним договір купівлі-продажу 11/100 часток домоволодіння по АДРЕСА_1, укладений 11.09.2007 між ОСОБА_14 і ОСОБА_7. Визнано за ОСОБА_7 право власності на 11/100 часток домоволодіння по АДРЕСА_1. Припинено право власності ОСОБА_14 на 11/100 часток домоволодіння по АДРЕСА_1.
Відповідно до статті 717, 719 Цивільного кодексу України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
16.07.2009 ОСОБА_7, як дарувальник, і ОСОБА_8, як обдарований, уклали у письмовій формі нотаріально посвідчений договір дарування, відповідно до якого дарувальник подарувала, а обдарований прийняв безоплатно у власність майно (дарунок) - 11/100 часток будинку з відповідною часткою надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з даним договором дарування, домоволодіння по АДРЕСА_1 складається з п'яти житлових будинків: літ. «А» - житловою площею 16,3 кв. м і загальною площею 39,7 кв. м, літ. «Б» - житловою площею 22,2 кв. м і загальною площею 40,5 кв. м, літ. «Г» - житловою площею 12,4 кв. м і загальною площею 23,2 кв. м, літ. «Е» - житловою площею 10,7 кв. м і загальною площею 34,1 кв. м, літ. «Ж» - житловою площею 15,5 кв. м і загальною площею 25,9 кв. м; шести сараїв: літ. «В», «Д», «Л», «Л1», «Н», «И»; вбиральні «К», літньої кухні «л», навісу «М» та споруд.
У спірному договорі дарування нотаріусом вказано, що предметом дарування є 11/100 часток домоволодіння по АДРЕСА_1, а не конкретні складові цього нерухомого майна.
Так само, нотаріусом вказано з чого складається усе домоволодіння по АДРЕСА_1, а не подаровані 11/100 часток. Нотаріусом не зазначено з яких конкретно об'єктів нерухомості складаються подаровані 11/100 частки, оскільки ці частки в натурі у встановленому законом порядку не виділялися також як і належні позивачеві 26/100 частин цього домоволодіння.
Кожному із співвласників домоволодіння по АДРЕСА_1 належить певна частка, а в користуванні у кожного з них знаходиться конкретне майно, відповідно до укладеного попередніми власниками нотаріально посвідченого договору від 05.07.1987. Зокрема, у користування ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу від 24.07.1987 перейшли житловий будинок літ. «А» площею 16,3 кв. м, тамбур літ. «а», підвал п/а, сарай літ. «И», що знаходилися у користуванні попередніх власників (ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_16), а у користування ОСОБА_8 за договором дарування від 16.07.2009 перейшли будинок літ. «Г» житловою площею 12,4 кв. м та сарай літ. «Д», що знаходилися у користуванні попереднього власника (ОСОБА_14)
За таких обставин, доводи позивача і висновки суду першої інстанції про те, що договір дарування від 16.07.2009 порушує право власності ОСОБА_6, оскільки за цим спірним договором ОСОБА_8 придбав у власність належне позивачеві майно - житловий будинок літ. «А» площею 16,3 кв. м, тамбур літ. «а», підвал п/а, сарай літ. «И» не відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні змісту договорів.
Обов'язковою умовою для задоволення позову про визнання правочину недійсним є встановлення судом факту порушення у зв'язку із його вчиненням прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.
Отже, з цих підстав позов не може бути задоволений, оскільки придбання ОСОБА_8 за договором дарування у власність 11/100 часток домоволодіння з переходом у його конкретне користування будинку літ. «Г» житловою площею 12,4 кв. м та сараю літ. «Д», що раніше знаходилися у користуванні попереднього власника ОСОБА_14, жодним чином не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.
В спірному договорі дарування зазначено, що відчужувана частка домоволодіння (п'ять житлових будинків з надвірними спорудами) за адресою: АДРЕСА_1 (11/100 часток) належить дарувальникові (ОСОБА_7) на підставі рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25.04.2008.
20.03.2013 рішення Апеляційного суду АР Крим скасовано рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25.04.2008 з ухваленням нового рішення - про відмову ОСОБА_7 в задоволенні позову до ОСОБА_14 про визнання правочину дійсним.
Позивач не є ані стороною спірного договору, ані колишнім власником 11/100 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.
Особа, яка не є стороною договору, може вимагати визнання його недійсним у тому разі, якщо її порушене право може бути відновлено шляхом повернення сторін цього договору до первісного стану.
ОСОБА_6 не має права вимагати визнання спірного договору дарування недійсним, оскільки цей договір жодним чином не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів позивача та у разі визнання такого договору недійсним 11/100 часток домоволодіння не повернуться у її власність, а ОСОБА_14 (первісний власник), чиє порушене право може бути відновлено шляхом повернення сторін цього договору до первісного стану, з відповідним позовом до суду не звертався.
Твердження позивача щодо обов'язкового узгодження з нею, як з співвласником домоволодіння, договору дарування не ґрунтується на вимогах закону, оскільки переважне право покупця не розповсюджується на правовідносини за договором дарування.
Суд першої інстанції не врахував вищезгаданих обставин і вимог закону та дійшов до помилкового висновку про задоволення позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 307, статті 309 Цивільного процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21.10.2013 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі про відмову у задоволенні позову.
У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги судові витрати підлягають відшкодуванню відповідачеві ОСОБА_8 за рахунок позивача.
Враховуючи викладене і керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 21.10.2013 скасувати.
Ухвалити по даній справі нове рішення.
Відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позову до ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про визнання недійсним договору дарування частки домоволодіння, за участю третіх осіб - ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_12.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 судові витрати по справі, пов'язані з подачею апеляційної скарги, в сумі 114,70 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді