Справа № 121/8956/13-ц

2/121/3035/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2014 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Берещанського, при секретарі Косенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Акцент-банк» про визнання недійсним та розірвання договору, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить розiрвати та визнати недійсним договір по виготовленню та встановленню вікон вiд 01.06.2012 року та стягнути з ОСОБА_2 заборгованість, яка виникла за кредитним договором у сумі 30851,95 гривень, а також суму судових витрат у розмірі 309 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01 червня 2012 року було укладено договір на виконання послуг по виготовленню та встановленню вікон. Для придбання товару та сплати за послуги позивачка оформила в ПАТ «Акцент-банк» кредит на суму 19410,34 грн., на умовах визначених договором, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.15). Однак позивачку не влаштували умови договору, для чого вона звернулася в банк із заявою про розірвання договору, але кошти за оплату продукції вже були перераховані ПП ОСОБА_2 Позивачка звернулася iз позовом до суду для розірвання договору та стягнення коштів з ПП ОСОБА_2, оскільки утворилася заборгованість у сумі 30851,95 гривень, а відповідач у добровільному порядку гроші не повертає.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, причин неявки суду не надав.

Третя особа Публічне акціонерне товариство «Акцент-банк» у судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшли письмові пояснення на позовну заяву.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку про таке.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Судом встановлено, що 01 червня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір на виконання послуг по виготовленню та встановленню вікон (а.с.6). Для виконання умов договору в частині оплати послуг, позивачка оформила 01 липня 2012 року кредитний договір з ПАТ «Акцент-банк», відповідно до якого банк надав позивачу кредит у сумі 19410,34 грн., на умовах визначених договором, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Кредит було надано ОСОБА_1 для оплати товару шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок ПП ОСОБА_2 04.07.2013 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до Банку про розірвання кредитного договору. 10.07.2013 року банк надав відповідь, в якій зазначив, що Банк виконав свої зобов'язання перед клієнтом в повному обсязі, надав кредит шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ПП ОСОБА_2

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 10 жовтня 2013 року було встановлено, що ОСОБА_1 свої зобов'язання по кредитному договору не виконує, борг не погасила, у зв'язку з чим станом на 21 червня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 30851,95 грн., цю суму позивачка просить стягнути з відповідача. Рішенням від 10 жовтня 2013 року залишеного без змін Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 23 січня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором від 01 липня 2012 року у розмірі 30851,95 грн.

Аналізуючи договір від 01 червня 2012 року, суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до п. 3.1 Договору, замовник (позивачка) зобов'язується сплатити вартість замовлення.

Відповідно до п. 3.2 Договору, виконавець (відповідач) брав на себе обов'язок протягом 24 днів виготовити та встановити вікна.

Відповідач не виконав умови договору, на день розгляду справи ухиляється від виконання договору, а тому, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позивачка фактично просить суд стягнути з ОСОБА_2 суму її заборгованості перед ПАТ «Акцент-банк», тобто позивачка не правильно обрала спосіб порушеного права. Оскільки виконання зобов'язань, передбачених укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-банк» кредитним договором від 01.07.2012 покладено саме на ОСОБА_1 Позивачка має можливість звернутись до суду з позовом з урахуванням ст. 611 ЦК України та п. 4.2 Договору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 611, 651, 872, ЦК України, ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати недійсним та розірвати договір укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2 від 01.06.2012 року.

У задоволені інших вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: