Справа № 119/10584/13-а
2-а/119/33/14
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2014 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Бойко З.О., при секретарі Алієвій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС Уманського взводу ДПС при УДАІ УМВС в Черкаській області капітана міліції Беркуна Валентина Анатолійовича про визнання дій протиправними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження по адміністративній справі, -
В с т а н о в и в:
Позивач, доповнивши позовні вимоги, просить суд визнати дії інспектора ДПС Уманського взводу ДПС при УДАІ УМВС України в Черкаській області Беркуна В.А. протиправними, скасувати постанову серії СА № 272936 від 15 грудня 2013 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП, визнати її протиправною та закрити провадження по адміністративній справі.
Вимоги мотивовані тим, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії СА1№ 196629, складеного 15 грудня 2013 року старшим інспектором ДПС Уманського взводу ДПС капітаном міліції Беркуном В.А., ОСОБА_1 на 210 км автодороги Київ-Одеса, керуючи автомобілем "Honda-CR-V", державний номер НОМЕР_2, перевищив максимальну швидкість руху на 37 км/год. на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, чим порушив вимоги п. 12.10-2 Правил дорожнього руху. Швидкість руху вимірювалася приладом «Трукам» № 000771. Так, постановою старшого інспектора ДПС Уманського взводу ДПС капітана міліції Беркуна В.А. від 15 грудня 2013 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП. Однак, на думку позивача, правил дорожнього руху він не порушував. Так, єдиним доказом порушення правил дорожнього руху став наданий відповідачем фрагмент транспортного засобу ОСОБА_1 на екрані технічного приладу № ТС000771 і цифри на ньому 87 км/год. При цьому, на екрані радару було видно два легкових та один вантажний автомобілі, у зв'язку з чим встановити швидкість якого саме з цих транспортних засобів була зафіксована радаром не можливо. На зазначеному фрагменті також відсутні зазначення місцевості та дорожніх знаків обмеження швидкості. Крім того, що стосується вимірювального приладу «TRUСAM № 000771», то позивачу не були надані документи сертифікації приладу в Україні, пломбіровка приладу була відсутня, дата метрологічної перевірки приладу не відповідала вимогам по терміну перевірки, в протоколі відповідач вказав прилад фіксації швидкості «TRUСAM» з номером № 000771, а для огляду в якості доказу надав прилад з номером ТС000771. До того ж, інспектор ДПС Беркун В.А. не назвав своє прізвище та звання, не роз'яснив ОСОБА_1 його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, постанова взагалі була винесена за відсутністю позивача, чим він був позбавлений права заявляти клопотання та скористатися правовою допомогою. Крім того, відповідачем постанова була винесена ще до складання протоколу, чим також вчинив ряд грубих процесуальних порушень. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідач відмовився надати його позивачу для внесення в нього пояснень, натомість зупинивши автомобіль «Мерседес»,д/н НОМЕР_1 з проханням його водія та пасажира розписатися за факт відмови ОСОБА_1 розписатися в протоколі, від чого насправді він не відмовлявся.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач старший інспектор ДПС Уманського взводу ДПС при УДАІ УМВС в Черкаській області капітана міліції Беркун В. А. до судового засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Причин неявки та будь-яких заяв про відкладення слухання справи суду не надав. На пропозицію суду, відповідно до ухвали суду від 08 січня 2014 року про відкриття провадження у справі, надати заперечення на позовну заяву суду не надав. Тим самим, відповідач не побажав висловити свої заперечення проти позову та надати докази в їх підтвердження.
Відповідно до частині 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії СА1№ 196629, складеного 15 грудня 2013 року ОСОБА_1 на 210 км автодороги Київ-Одеса, керуючи автомобілем "Honda-CR-V", державний номер НОМЕР_2, перевищив максимальну швидкість руху на 37 км/год. на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, чим порушив вимоги п. 12.10-2 Правил дорожнього руху. Швидкість руху вимірювалася приладом «Трукам» № 000771 (а.с.7). Постановою старшого інспектора ДПС Уманського взводу ДПС капітана міліції Беркуна В.А. від 15 грудня 2013 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень (а.с.8).
Однак, жодних доказів наявності на 210 км автодороги Київ-Одеса дорожнього знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", що забороняє рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові, суду надано не було.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження по справам про адміністративне правопорушення повинно здійснюватись на основі суворого додержання законності. Застосування заходів адміністративного впливу має провадитися у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративне правопорушення забезпечується серед інших способів, правом оскарження відповідної постанови.
Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 71 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ухвали суду про відкриття провадження у справі від 08 січня 2014 року відповідачу було запропоновано надати суду свої заперечення та докази на їх підтвердження відносно заявлених позовних вимог. Відповідача суд зобов'язав надати оригінал адміністративної справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності від 15 грудня 2013 року за ст. 122 ч.1 КУпАП, відповідно до постанови серії СА 1 № 272936. Однак, вказана справа суду для дослідження у судовому засіданні надана не була. Відповідач не побажав надати суду докази в підтвердження того, що позивач на законних підставах був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Суду також не надано будь - яких доказів того, що позивач керуючи транспортним засобом перевищив швидкість руху у зоні забороненого знаку 3.25 "Обмеження максимальної швидкості". Обов'язок доказування вини водія у вчиненні правопорушення у сфері дорожнього руху покладено на посадову особу, яка винесла постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень частини 2 статті 71 КАС України доказування законності своїх дій покладено саме на посадову особу, або колегіальний орган, який вчинив дію, що оспорюється в судовому порядку позивачем.
Враховуючи, що суду не надано доказів того, що позивачем перевищена дозволена швидкість руху більш як на двадцять кілометрів на годину та порушено вимоги дорожнього знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості", наявність якого на зазначеній ділянці дороги також не підтверджено, постанову серії СА № 272936 від 15.12.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень слід скасувати та визнати її протиправною. Також, суд вважає за можливе визнати протиправними дії старшого інспектора ДПС Уманського взводу ДПС при УДАІ УМВС в Черкаській області капітана міліції Беркуна В. А. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП. У задоволенні позовних вимог щодо закриття провадження по адміністративній справі слід відмовити, оскільки скасування зазначеної постанови достатньо для відновлення порушених прав позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 6, 17, 69, 71,159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії старшого інспектора ДПС Уманського взводу ДПС при УДАІ УМВС в Черкаській області капітана міліції Беркуна Валентина Анатолійовича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії СА № 272936 від 15.12.2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя З.О.Бойко