Справа № 121/652/14-а

2-а/121/232/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2014 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Берещанського Ю.В. при секретарі - Савватєєві О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду АР Крим адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сімеїзської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Ялтинського міського суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати бездіяльність відповідача противоправною щодо порушення процедури розгляду її клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва у межах селища Сімеїз, АР Крим; зобов'язати відповідача винести на засідання її чергової сесії, розглянути та прийняти рішення по клопотанню позивача про виділення та передачу їй у власність земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації орієнтовною площею 0,1000 га в межах смт. Сімеїз, АР Крим; стягнути з відповідача витрати пов'язані зі сплатою судового збору.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка послався на ту обставину, що вона звернулась до відповідача з клопотанням у вересні 2013 року про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1000 га, в межах смт. Сімеїз, АР Крим, відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України. Проте, відповідач в порушення вимог земельного законодавства України, не розглянув її клопотання, а лише надав відповідь, що є порушенням права позивача, тому вона була змушений звернутись до суду для захисту свого порушеного права та законних інтересів.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи сповіщалась завчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі. До суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримає в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був сповіщений завчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі. До суду надав заперечення, в яких проти задоволення позову заперечує, у задоволенні позову просить відмовити.

Дослідивши надані докази та матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 12 Земельного Кодексу України, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного Кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно з ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, станом на дату подання позивачем клопотання), громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 через свого повіреного 03 вересня 2013 року звернулась до відповідача з клопотанням, у якому, відповідно до вимог ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, просить надати їй безоплатно у власність земельну ділянку, орієнтовною площею 0,1000 га, для індивідуального дачного будівництва в межах смт. Сімеїз, АР Крим.

Судом досліджено лист Сімеїзської селищної ради від 09 жовтня 2013 року № 02-14/2398. Зі змісту наведеного листа вбачається, що клопотання позивача не було винесено на чергову сесію Сімеїзської селищної ради у зв'язку з тим, що при зверненні до суб'єкту владних повноважень не була визначена конкретна земельна ділянка щодо якої вона просила би надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо її відведення у власність.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин, це є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.

Судом встановлено, що Сімеїзською селищною радою клопотання ОСОБА_1 про надання їй безоплатно у власність земельної ділянки розглянуто по суті на сесії Сімеїзської селищної ради не було. Рішення про задоволення клопотання або про відмову в задоволенні клопотання прийнято не було, а лише надана відповідь, що є порушенням вимог законодавства.

Більш того, суд зазначає, що відповідачем не надано доказів прийняття рішення за наслідками розгляду клопотання позивача й на наступних пленарних засіданнях Сімеїзської селищної ради, які були проведені до часу прийняття даного судового рішення. Оскільки клопотання позивача до теперішнього часу не розглянуто на сесії Сімеїзської селищної ради.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень, порушує права позивача та охоронювані законом інтереси в отриманні земельної ділянки у власність.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 14, 19, 41, 55, 140, 144 Конституції України, ст.ст. 12, 39, 116, 118, 151, 158 Земельного Кодексу України, ст.ст. 10, 25, 26, 46, 34, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 2, 6, 9, 10, 11, 14, 17, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Сімеїзської селищної ради щодо не розгляду у встановленому законом порядку клопотання ОСОБА_1 про надання безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва, в межах смт Сімеїз, АР Крим.

Зобов'язати Сімеїзську селищну раду винести на засідання чергової сесії Сімеїзської селищної ради та розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання безоплатно у власність земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1000 га для індивідуального дачного будівництва у порядку та строки, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України. Винести мотивоване рішення за результатами розгляду клопотання.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з Сімеїзської селищної ради, ідентифікаційний номер 359556912 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 73 гривні 08 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя: