Справа № 121/7621/13-а
2-а/121/29/14
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2014 року м. Ялта
Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді - Берещанського Ю.В., при секретарі - Косенко Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кореїзської селищної ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до Ялтинського міського суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення №44 28 сесії Кореїзської селищної ради 6 скликання від 26.12.2012 року «Про скасування рішення №65 від 18.08.2010 року Кореїзської селищної ради «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років на землях смт. Кореїз, гр. ОСОБА_1 для благоустрою території житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,0027 га». Також просить визнати протиправними та скасувати рішення №13 31 сесії Кореїзської селищної ради 6 скликання від 05.04.2013 року «Про внесення змін у рішення №56 від 22.06.2012 року в частині уточнення площі та адреси проектованого відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років гр. ОСОБА_3, для обслуговування індивідуального гаража, змінивши - з "орієнтовною площею 0,0050 га" на "орієнтовною площею 0,0085 га", за адресою: АДРЕСА_2.
Стягнути з Кореїзської селищної ради суму сплаченого судового збору.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.
Представник позивача у судовому засіданні, уточнивши позовну заяву підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача Кореїзської селищної ради у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, мотивувавши тим, що оскаржувані рішення №44 28 сесії 6 скликання від 26.12.2012 Кореїзської селищної ради та №13 31 сесії Кореїзської селищної ради 6 скликання від 05.04.2013 року прийняті Кореїзською селищною радою в межах своїх повноважень з дотриманням вимог закону.
За клопотанням представника Кореїзської селищної ради, було залучено до участі у справі третю особу ОСОБА_3.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи сповіщалась належним чином, причин неявки суду не надав.
Представники третьої особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти заявлених позивачем вимог, повністю підтримали пояснення представника Кореїзської селищної ради.
Заслухавши пояснення сторін, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши відповідно докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Конвенція про захист прав і основних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи громадян захищаються судом.
Це означає, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації, або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Положення Конвенції та Конституції з цього питання відтворені в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України про завдання адміністративного судочинства.
Судом встановлено, що 26.02.2010 року Виконавчим комітетом Кореїзської селищної ради видано свідоцтво на право власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.8).
18.08.2010 року було прийнято рішення 63 сесією Кореїзської селищної ради 5 скликання, надано дозвіл гр. ОСОБА_1на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років на землях смт. Кореїз, для благоустрою території житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,0027 га» (а.с.10).
Рішенням №40 14 сесії Кореїзської селищної ради 6 скликання від 25.11.2011 року були внесені зміни у рішення від 18.08.2010 року 63 сесії Кореїзської селищної ради 5 скликання, а саме скасовано п.3 рішення, де встановлювався строк дії рішення (а.с.11).
Вказані рішення позивачка реалізувати до кінця не змогла, оскільки при складенні технічної документації встановила наступне.
Кореїзська селищна рада прийняла рішення №44 від 26 грудня 2012 року 28 сесії 6 скликання «Про скасування рішення № 65 від 18.08.2010 року 63 сесії Кореїзської селищної ради 5 скликання «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років на землях смт. Кореїз, для благоустрою території житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 орієнтовною площею 0,0027 га» (а.с. 24,25) Тобто, рішенням №44 ОСОБА_1 було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відносно відведення у власність земельної ділянки площею 0,0027 га для благоустрою території жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням №56 21 сесії 6 скликання Кореїзською селищною радою надано дозвіл гр. ОСОБА_3 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років на землях смт. Кореїз,. для обслуговування індивідуального гаража за адресою: АДРЕСА_2, орієнтовною площею 0,0050 га» (а.с.78,79).
Рішенням №13 31 сесії Кореїзської селищної ради 6 скликання від 05.04.2013 року «Про внесення змін у рішення №56 від 22.06.2012 року в частині уточнення площі та адреси проектованого до відведення земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 49 років гр. ОСОБА_3, для обслуговування індивідуального гаража, змінивши - з "орієнтовною площею 0,0050 га" на "орієнтовною площею 0,0085 га", за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.74,75).
Земельна ділянка на яку було дано дозвіл на розробку проекту відводу гр. ОСОБА_3 їм огороджена, з південної сторони розташований гараж, який належить йому на праві власності та розташований за адресою: АДРЕСА_2. Земельна ділянка знаходиться у його фактичному користуванні і використовується для обслуговування існуючої будови. Земельна ділянка проектована до відведення гр. ОСОБА_1 практично накладається на територію, що знаходиться у фактичному користуванні гр. ОСОБА_3
Цей факт підтверджується актом огляду земельної ділянки, складений членами комісії Кореїзської селищної ради (а.с.26).
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
Зазначені положення Конституції України кореспондовані в ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Повноваження органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин визначено главою 2 Земельного кодексу України. Так, згідно із ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить право розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, а також надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
У відповідності зі ст. 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. ст. 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключною компетенцією сільських, селищних та міських рад є врегулювання земельних правовідносин, зокрема, до яких відноситься надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад.
Відповідно до вимог ст. 116 ЗК України, громадяни і юридичні особи здобувають право власності й права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місце самоврядування», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин, це є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.
Аналізуючи вказані норми Земельного кодексу України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та Конституції України слід дійти висновку про те, що селищна територіальна громада має право вільно і по своєму розпоряджатися майном комунальної власності (в т.ч. землею), в порядку, передбаченому законом, а саме Земельним кодексом України та відповідна селищна рада розглядаючи заяву на передачу земельної ділянки у власність та надає дозвіл на розробку проекту її землеустрою, повинна діяти в межах своїх повноважень, приймати рішення у спосіб передбачений діючим законодавством України та при прийняті відповідного рішення перевіряти чи ненадана ділянка іншим суб'єктам права власності на землю у власність, користування чи оренду.
Крім того, дослідивши в судовому засіданні рішення що оскаржуються, суд вважає що вони прийняти на підставі та з дотриманням вимог Земельного кодексу України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», Конституції України, а також ЗУ «Про землеустрій» та «Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» затвердженого Постановою КМ України від 26 травня 2004 р. N 677».
Відповідно до вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути виз нання ) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, відповідно до вимог ч.1 ст. 21 ЦК України, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення Кореїзської селищної ради суд керується вимогами ст. 2 КАС України та перевіряє, чи прийняте воно: на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-яким несприятливими наслідками для прав і свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, дослідивши рішення які долучено до матеріалів справи, суд приходить до висновку, що Кореїзська селищна рада, діяла у межах своїх повноважень, прийнявши відповідне рішення у спосіб передбачений як ЗК України, так і ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», Конституції України.
Відповідно до вимог ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Оскільки судом не було встановлено протиправних дій відповідача у задоволені позову слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 14,19,55 Конституції України, ст.ст. 6,11,71,159-163, КАС України, ст.ст. 24-26, Закони України «Про місцеве самоврядування в України», -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Кореїзської селищної ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст..ст.184,186 КАС України.
Суддя: