Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
№ 22-ц/778/1129/14 Головуючий у 1 інстанції: Галчанський С.В.
Суддя-доповідач: Боєва В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.,
Суддів Коваленко А.І., Кочеткової І.В.,
При секретарі: Буримі В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 січня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів,
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів.
Позивач зазначав, що з 04.08.2007 року по 17.01.2012 року перебував у шлюбі з відповідачкою. Після розірвання шлюбу , при розподілі майна за рішенням суду, відповідачка отримала майно, в тому числі, автомобіль марки ВАЗ-2101, 1979 року випуску, та за спільною згодою сторін склала розписку, в якій зобов'язалася виплатити йому в рахунок розподілу автомобіля 1/2 частку його вартості 3400 грн. - щомісячно по 400 грн., починаючи з 01.04.2013 року. Він повернув автомобіль відповідачу, але вона взяте на себе зобов'язання з повернення його вартості не виконала. Посилаючись на ці обставини та на положення статей 611, 612,625 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача на його користь кошти в розмірі 3400 грн., 3% річних з простроченої суми у розмірі 102 грн. та сплачений судовий збір.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнала частково.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 січня 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 1331 грн. 02 коп., судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп., а всього стягнуто 1445 грн. 72 коп.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
У відповідності до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольнивши позов частково, суд першої інстанції вірно посилався на частину 1 статті 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
При цьому суд виходив з того, що за рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 07.06.2012 року між сторонами розподілено майно, набуте в період шлюбу.
Зокрема, ОСОБА_3 виділено (окрім іншого майна) автомобіль марки ВАЗ-2101 вартістю 7500 грн. (а. с. 30).
В розписці, на яку посилається позивач, вказано, що ОСОБА_3 зобов'язується виплатити ОСОБА_2 в рахунок 1/2 частини автомобіля у розмірі щомісячно по 400 грн. в період до 01.04.2013 року. Загальна сума до виплати 3400 грн. (а. с. 6).
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що дана розписка стосується виконання судового рішення від 07.06.2012 року про поділ майна - стосовно спірного автомобіля марки ВАЗ-2101. Позивач тривалий час не виконував судове рішення та не передавав відповідачці автомобіль, на нього було накладено штраф за невиконання вимог державного виконавця (постанова про накладення штрафу від 04.07.2013 року). В межах виконавчого провадження спірний автомобіль було вилучено у ОСОБА_2 лише через рік. Автомобіль знаходився в неналежному технічному стані, його притягнули на буксирі, про що зазначено в акті старшого державного виконавця про вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу від 15.07.2013 року (а. с. 31-32).
Оскільки за звітом про оцінку транспортного засобу ВАЗ 2101, 1979 року випуску, (№ 33/07/2013 від 16.07.2013 року) ринкова вартість автомобіля на час передачі його стягувачу ОСОБА_3 складала 2662 грн. 03 коп., суд дійшов висновку, що позов має бути задоволений, виходячи саме з цієї вартості спірного автомобіля (а. с. 33-43).
Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, належним чином оціненим доказам, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Основні доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, оскільки суд не повинен був брати до уваги як доказ оцінку транспортного засобу, надану відповідачем, оскільки в розписці зазначена вартість 1/2 автомобіля - 3400 грн.
Проте, такі доводи не знайшли підтвердження при апеляційному розгляді.
Так, в засіданні суду апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_3 пояснила, що вона дійсно видала колишньому чоловікові - ОСОБА_2 розписку, в якій зобов'язалася виплатити йому в рахунок розподілу автомобіля 1/2 частку його вартості 3400 грн. - щомісячно по 400 грн., починаючи з 01.04.2013 року. В розписці така вартість автомобіля була встановлена сторонами з урахуванням рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 07.06.2012 року та іншого майна подружжя. Між ними була домовленість, що її колишній чоловік передає автомобіль після ухвалення рішення. Оскільки він протягом року не передав їй автомобіль, користувався ним та довів до такого технічного стану, що державний виконавець передав цей автомобіль на буксирі, вона вимушена була на наступний день здійснити у відповідного спеціаліста оцінку автомобіля. За звітом про оцінку ринкова вартість цього автомобіля складає 2662 грн., половину цієї вартості вона готова сплатити ОСОБА_2, а тому згодна з судовим рішенням, яке ним оскаржується.
Із апеляційної скарги вбачається, що інші доводи не мають належного обґрунтування у чому полягає порушення вимог матеріального і процесуального права, а тому не дають підстав для висновку щодо незаконності чи неправильності оскаржуваного судового рішення, а тому судова колегія вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 17 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: