Справа № 183/8943/13-а
№ 2-а/183/65/14
П О С Т А Н О В А
іменем України
17.01.2014 року
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Парфьонова Д.О.,
при секретарі Шрам Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС РДПС ДАІ підпорядкованої ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції Сарнецького В’ячеслава Станіславовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, як адміністративного суду, знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС РДПС ДАІ підпорядкованої ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції Сарнецького В’ячеслава Станіславовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявленого позову позивач посилався на те, що 12 листопада 2013 року близько 22.00 годин, керуючи належним йому автомобілем «Пежо Експерт», державний номер якого НОМЕР_1 , рухався по проспекту Газеті Правда, 106 м. Дніпропетровськ з дотриманням швидкості правил дорожнього руху, був зупинений інспектором ДПС РДПС ДАІ підпорядкованої ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшим сержантом міліції Сарнецького В’ячеславом Станіславовичем, який пояснив, що позивач перевищив швидкість на 28 км/год. ОСОБА_1 з даними висновками не погодився та прохав надати докази приналежності швидкості вищезазначеного автомобіля, однак інспектор прохання проігнорував та склав протокол про адміністративне правопорушення, з яким позивач не погодився та почав складати власні пояснення. Позивач вважає, що працівником ДАІ незаконно складений протокол та винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки свідків вчинення позивачем правопорушення встановлено не було, в зв'язку з чим просить її скасувати та провадження по даній справі закрити.
В судове засідання позивача не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надавши суду заперечення та заяву про слухання справи без його участі, в якій вказав, що позов ОСОБА_1 не визнає в повному обсязі, вважає його незаконним та необґрунтованим та просить в задоволені позову відмовити.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом по справі встановлено, що 12 листопада 2013 року інспектором ДПС РДПС ДАІ підпорядкованої ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшим сержантом міліції Сарнецького В.С. складено протокол, згідно якого позивач 12 листопада 2013 року о 22.00 годин, керуючи належним йому автомобілем «Пежо Експерт», державний номер якого НОМЕР_1, рухався по проспекту Газеті Правда, 106 м. Дніпропетровськ зі швидкістю 88 км/год., чим перевищив встановлену в населеному пункті швидкість на 28 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Трукам» ТС 000462».
Позивач не погодився з ним, про що вказав у своїх поясненнях.
На підставі вказаного протоколу серія АБ2 № 834223 відповідачем 12 листопада 2013 року було винесено постанову серії АА2 № 913622, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 грн.
Суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідачем були допущені порушення процесуальних норм, що потягло за собою винесення помилкової та необґрунтованої постанови, оскільки свідків вчинення позивачем правопорушення встановлено не було.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Тому суд вважає. Що вимірювальний прилад «Трукам» № ТС 000462 не може бути використаний як належний доказ по справі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, свідків вчинення позивачем правопорушення встановлено не було.
З матеріалів справи вбачається, що фактично єдиним доказом винності позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є протокол в той час, як в даному випадку - невизнання позивачем своєї провини - відповідач мав забезпечити збір інших доказів, які б підтверджували факт вчинення правопорушення чи спростовували його, однак цього зроблено не було.
Крім того, винесення постанови без достатніх доказів суперечить п. 1.6 Розпорядженню МВС України від 21 травня 2009 року № 466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото - і кінозйомки, відеозапису».
Згідно ст. 252 КУпАП посадова особа, при розгляді справи, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 283 КУпАП закріплені вимоги до постанови про адміністративне правопорушення, так, в постанові, крім іншого, повинні бути зазначені докази на підставі яких базується висновок про скоєння особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів.
Постанова інспектора ДПС не містить посилань на докази та мотиви відхилення інших доказів, а в ній зазначена лише констатація факту, що ставить під сумнів факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем.
Відповідно до ст. 256 КУпАП відповідачем були порушенні вимоги щодо правильності складання протоколу про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП являється безпідставним.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то вони задоволенню не підлягають з огляду на те, що суд не наділений повноваженнями вирішувати справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. ст.122 КУпАП, а отже й не наділений повноваженнями закривати провадження по цій справі.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 2, 4-11, 13, 14, 18, 19, 71, 100, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст. ст. 247, 258, 276, 278, 287, 288, 289, 292, 293 КУпАП, Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора ДПС РДПС ДАІ підпорядкованої ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції Сарнецького В’ячеслава Станіславовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора ДПС РДПС ДАІ підпорядкованої ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції Сарнецького В’ячеслава Станіславовича серії АА2 № 913622 від 12 листопада 2013 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 гривень.
В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Д.О. Парфьонов