У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В.,Василевича В.С.,Шимківа, С.С.,

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Регіонального відділення фонду державного майна в Рівненській області про стягнення 3 173 507грн.,

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 25 грудня 2013р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Регіонального відділення Фонду Державного майна в Рівненській області про стягнення коштів відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення суду порушує норми конституційного, цивільного і цивільно-процесуального права та суперечить матеріалам справи.

Зазначає, що суд розглянув справу без участі представника регіонального відділення Фонду держмайна в Рівненській області, чим порушив норми процесуального права.

Стверджує, що договір купівлі-продажу був укладений між товариством покупців, а ЖКК "Рівнеагробуд" у викупі частки державного майна участі не брала.

Вважає, що як член товариства покупців він має право на свою частку і це не заперечує Фонд держмайна своїм листом, яким рекомендувало йому звернутись до суду.

Покликається на те, що договору № 31 від 30 травня 1994р., на який посилається суд, не існує в природі, а існує договір від 1.06.1994 р.

Суд не з'ясував чи був розірваний договір купівлі-продажу, що свідчить про не повне з'ясування обставин справи.

Посилання суду на іншу справу, до якої ОСОБА_2 не залучався стороною, є хибним і необгрунтованим за нормами цивільного права.

З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що не надано жодного доказу про те, що між ОСОБА_1 та Регіональним відділенням Фонду Держмайна України укладено договір купівлі продажу 618,56кв.м будинку по АДРЕСА_1 та про сплату ним грошей за придбане майно в розмірі 2 155 063 грн.

З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Судом першої інстанції встановлено, що в 1994р. регіональним відділенням ФДМУ у Рівненській області здійснено приватизацію державної частки в майні житлово-комунальної контори "Рівнеагробуд".

На підставі договору купівлі продажу державної частки майна ЖКК "Рівнеагробуд" від 30 травня 1994р. у № 31 гуртожиток по вул. Відінська, 42-а в місті Рівне, як один із складових державної частки по акту передачі від 15 серпня 1994р. переданий ЖКК "Рівнеагробуд" та видано товариству покупців членів трудового колективу ЖКК "Рівнеагробуд" свідоцтво про власність від 15 серпня 1994р.

Рішенням арбітражного суду Рівненської області від 2 жовтня 1995р. по справі № 219-Д договір купівлі-продажу державної частки майна ЖКК "Рівнеагробуд" від 30 травня 1994р. №31 визнано недійсним, оскільки при прийнятті рішення про приватизацію не були враховані законні інтереси Рівненського обласного управління Національного банку України, Рівненського управління архітектури облвиконкому, які користуються частиною, що було приватизоване.

Рішенням арбітражного суду Рівненської області від 9 липня 1996р. зобов'язано ВАТ "Полісся" повернути вищевказані об'єкти нерухомості Рівненській обласній асоціації "Рівнеагробуд".

Згідно приватизаційного платіжного доручення № 37 від 28.06.1994р. одержувачем майнового сертифікату ОСОБА_1 на суму 1050000 карбованців було ЖКК "Рівнеагробуд". Доказів того, що Регіональне відділення ФДМУ в Рівненській області укладав з позивачем договір купівлі-продажу 618, 56 кв.м будинку АДРЕСА_1 та внесення позивачем коштів на рахунок відповідача ОСОБА_1 не надав.

Вказані вище обставини встановлені рішенням Рівненського міського суду від 15.07.2011р., що набрало законної сили та відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази сплати ОСОБА_1 коштів за придбання 618,56 кв. м будинку АДРЕСА_1.

Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість посилання суду в рішенні на іншу справу, до якої ОСОБА_2 не залучався стороною, не заслуговують на увагу, оскільки суд обгрунтовано на підставі ч.3 ст.61 ЦПК України послався на судове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіональне відділення ФДМУ в Рівненській області про стягнення коштів сплачених за придбання майна та моральної шкоди, яким були встановленні обставини щодо самого ОСОБА_1 та щодо приватизації спірного майна.

Спростовуються матеріалами справи доводи ОСОБА_1 про відсутність в природі договору № 31 від 30 травня 1994р., на який посилається суд першої інстанції.

Безпідставними є посилання позивача на порушення норм процесуального права в зв'язку з розглядом справи без участі представника Регіонального відділення Фонду Держмайна в Рівненській області, оскільки відповідач належним чином повідомлявся про судові засідання, призначені на 9 та 25 грудня 2013р., клопотання про його відкладення з зазначенням причин неявки не подавав, а тому суд першої інстанції розглянув справу з дотриманням норм ст.169 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.303,304,307,309,313,314,315,317,325 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 25 грудня 2013р. залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

Василевич В.С.

Шимків С.С.