17.02.2014
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц- 797/138/14 р. Головуючий в першій
Категорія 45 інстанції Єзерський П.О.
Доповідач в апеляційній
інстанції Моцний М.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Моцного М.В.,
суддів - Клочко В.П., Козуб О.В.
за участю секретаря - Івченка М.О.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 11 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом прокурора Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_3, третя особа - Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Александрія», про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з незаконного володіння, -
В С Т А Н О В И Л А:
Прокурор Нахімовського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив визнати недійсним державний акт серія ЯИ № 079114 на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га., розташовану в АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536900000:03:011:0062, виданий ОСОБА_3 Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі, зареєстрований за № 011088600704 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, а також витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння ОСОБА_3 вказану земельну ділянку.
Вимоги позову мотивовані тим, що відповідач безпідставно, всупереч порядку, встановленого нормами діючого земельного законодавства, у порушення інтересів держави, отримав у власність земельну ділянку рекреаційного призначення на території міста відпочинку населення - парку "Учкуєвка", площею 0,1000 га., розташовану в АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом серія ЯИ №079114. Підставою видачі державного акту вказано розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації (далі СМДА) № 980-р від 02.04.2010 р., яким не вирішувалося надання відповідачу ОСОБА_3 земельної ділянки у власність. Крім того, вказане розпорядження видано СМДА з перевищенням повноважень, так як відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу від 25.12.2001 р., до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження із розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
На думку прокурора спірна земельна ділянка вибула з державної власності незаконно, всупереч волі держави у особі уповноваженого на те органу - Севастопольської міської Ради, що дає підстави для пред'явлення вимог про витребування з чужого незаконного володіння.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 11 листопада 2013 року позовні вимоги прокурора задоволені в повному обсязі. Вирішено питання про стягнення судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову прокурора.
В судове засідання сторони не з'явилися, повідомлені належним чином про час та місце слухання справи, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи. Відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.
Заслухавши доповідь головуючого, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач отримав спірну земельну ділянку всупереч порядку встановленому земельним законодавством, без особистого звернення з заявою про надання земельної ділянки до уповноваженого органу, а повноваження щодо розпорядження цими землями здійснює Севастопольська міська Рада, яка має право на витребування майна (земельної ділянки) з незаконного володіння.
З таким висновком погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Уповноважена установа розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
З матеріалів справи вбачається, що 02.04.2010 року Севастопольською міською державною адміністрацією було видано розпорядження № 980-р "Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки зі встановлення меж в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови у районі СТ "Учкуєвка" обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Александрия", згідно до якого ОК "ДБК "Александрия" передано у власність земельну ділянку, площею 18,5 га, яка розташована за адресою: м. Севастополь, район СТ "Учкуєвка".
Пунктом 4 вказаного розпорядження Головне управління Держкомзему України у м. Севастополі зобов'язано забезпечити оформлення та державну реєстрацію державного акту на право власності обслуговуючого кооперативу "ДБК "Александрия" на земельну ділянку площею 18,5 га у встановленому законом порядку.
З вказаного розпорядження вбачається, що питання про надання земельних ділянок у власність громадян не вирішувалося.
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №079114, виданого СМФ ДП "Центр Державного земельного кадастру", ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 8536900000:03:011:0062 з цільовим призначенням для індивідуального дачного будівництва, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, з зазначенням підстави видачі - розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 980-р від 02 квітня 2010 року (а.с.26).
Тобто вказаний державний акт видано без передбаченої, пунктами 1.4, 1.6 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України № 43 від 04.05.1999 року, підстави для його видачі.
Колегія суддів також вважає, що відповідачем не доведено його звернення з особистою заявою до органів влади, відповідно до ст. 118 ЗК України, про надання їй у власність спірної земельної ділянки.
Наявний в матеріалах справи висновок державної експертизи з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації по землеустрою від 29.03.2010 року стосується проекту землеустрою по відводу земельної ділянки з встановленням меж на місцевості для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови, в районі СТ "Учкуєвка" по вул. Челюскінців, за заявою ОК "ДБК "Александрія", а не відповідача, що не відповідає діючому земельному законодавству України, яким регулюється надання у власність громадянам земельних ділянок.
Наявність в матеріалах технічної документації по землеустрою та встановлення меж земельної ділянки, заяви відповідача на ім'я Голови Севастопольської міської державної адміністрації про надання земельної ділянки також не свідчить про дотримання вимог ст.118 ЗК України, оскільки вона вчинена після видачі розпорядження СМДА від 02.04.2010 року № 980-р Севастопольською міською державною адміністрацією "Про затвердження проекту землеустрою по відводу земельної ділянки зі встановлення меж в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальної дачної забудови у районі СТ "Учкуєвка" обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Александрия".
Згідно до пояснювальної записки до технічної документації по землеустрою та встановлення меж земельної ділянки в натурі та складання документів, що підтверджують право відповідача на земельну ділянку, вона розроблена на підставі розпорядження СМДА № 980-р від 02.04.2010 року, в той час коли даним розпорядженням вказана технічна документація не затверджувалася та питання щодо її надання відповідачу не вирішувалося.
Враховуючи наведене, набуття права власності ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ЯИ №079114 на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1 не відповідає приписам ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України, правова підстава для набуття відповідачем права власності на земельну ділянку відсутня, у зв'язку з чим є недійсним і державний акт, виданий на її ім'я.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у Севастопольської міської державної адміністрації повноважень стосовно розпорядження спірною земельною ділянкою.
З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту - м. Севастополь, на земельній ділянці відведеній для організації парку "Учкуєвка" по вул. Челюскінців відповідно до рішення сесії Севастопольської міської Ради від 13.11.2007 року № 3193 та від 15.12.2009 року № 8541, а отже відповідно до п.12 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження цими землями здійснює Севастопольська міська Рада.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ст. ст. 173, 174 ЗК України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій. Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради АРК, обласних, Київської чи Севастопольської міських рад. Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад.
Згідно акту встановлення меж спірна земельна ділянка знаходиться у Нахімовському районі м. Севастополя.
Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 13.11.1975 року № 361 "Про встановлення нових районів у деяких містах Української РСР" в м. Севастополі створено Гагарінський район. Рішенням виконавчого комітету Севастопольської міської ради депутатів трудящих від 08.02.1977 року № 3/93 "Про межі районів м. Севастополя" затверджено межі Балаклавського, Гагарінського та Нахімовського районів.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що повноваження щодо розпорядження цими землями до розмежування земель державної та комунальної власності в м. Севастополі та встановлення меж міста здійснюються Севастопольською міською Радою в силу п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України.
У разі видання органом виконавчої влади або місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст. 155 ЗК України)
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий органом, який не мав на це законних повноважень, визнається недійсним.
Відсутність у Севастопольської міської Ради державного акту на право комунальної власності на земельну ділянку, а також рішення про встановлення меж в даному випадку не може свідчити про наявність у Севастопольської міської державної адміністрації повноважень щодо розпорядження землями державної власності, що знаходяться в межах м. Севастополя, оскільки відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування» виключно до компетенції міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно ст. 9 ЗК України до повноважень Севастопольської міської Ради у галузі земельних відносин на їх території належить розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок у власність громадян.
Землі державної та комунальної власності на території адміністративно-територіальної одиниці міста Севастополь на даний час не розмежовано.
Відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, колегія суддів враховує при вирішенні даної справи положення, які містяться в постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 26.09.2012 року по цивільній справі № 6-103цс12, про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку визнається недійним у разі коли він виданий органом, який не мав на це законних повноважень.
З огляду на зазначене, захист права власності на земельну ділянку відповідно до п.7 ч.2 ст.16 ЦК України можливий шляхом припинення правовідношення права власності відповідача визнанням недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.
Враховуючи, що спірна земельна ділянка вибула з володіння держави з порушенням вимог ст.ст. 116, 118 та п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, за положеннями ст.ст. 387, 388 ЦК України позов про її витребування з чужого незаконного є обґрунтованим.
Таким чином слід визнати, що суд дійшов правильного висновку щодо набуття відповідачем права власності на підставі державного акту серії ЯИ №079114 на земельну ділянку, площею 0,1000 га, розташовану в АДРЕСА_1, з порушенням вимог ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим визнав недійсним державний акт, виданий на її ім'я.
За таких обставин суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 ст.314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 11 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: М.В.Моцний
Судді: В.П.Клочко
О.В.Козуб