Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
№ 22-ц/778/358/14 Головуючий у 1 інстанції: Федченко І.М.
Суддя-доповідач: Боєва В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.,
Суддів Коваленко А.І., Дашковської А.В.,
При секретарі: Камінській О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - в особі представника ОСОБА_3 - на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2013 року в справі за позовом ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради по Жовтневому району, як орган опіки та піклування про визначення порядку користування квартирою та місцями її загального користування і автомобілем, які є спільною частковою власністю, усунення перешкод у користуванні квартирою та автомобілем,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2013 року ОСОБА_4, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою та місцями її загального користування і автомобілем, які є спільною частковою власністю, усунення перешкод у користуванні квартирою та автомобілем, який в процесі розгляду справи уточнила.
В позові зазначала, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 28.04.1995 року. Від шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб розірвано 16.06.2011 року та з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 21.06.2012 року за нею та відповідачем визнано по 1/2 частині на автомобіль «Деу Ланос» 1,6, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та квартиру АДРЕСА_1 - залишено в спільній частковій власності. В квартирі зареєстровані вона, відповідач та їх дитина. Згідно технічного паспорту, спірна квартира має загальну площу 53,1 кв. м та складається з 2-х кімнат: житлова кімната за № 5 на плані технічного паспорту розміром 19,3 кв. м та житлова кімната за №6 на плані технічного паспорту розміром 12,3 кв. м(із лоджією); підсобних приміщень: кухні за №4 на плані технічного паспорту , розміром 7,6 кв. м; ванної кімнати за №2 на плані технічного паспорту розміром 2,6 кв. м; туалету за № 3 на плані технічного паспорту розміром 1,3 кв. м, коридору за № 1 на плані технічного паспорту розміром 7,4 кв. м, комори за № 7 на плані технічного паспорту розміром 0,8 кв. м; лоджії 1,8 кв. м та єдиного входу/виходу на сходи багатоквартирного будинку.
На сьогоднішній день через постійні сварки з відповідачем та непорозуміння , вона з сином проживає за іншою адресою, однак іншого житла вона з сином не мають. Замки на спірній квартирі змінено, надати нові ключі відповідач відмовляється. Автомобіль також знаходиться у відповідача, ключі та реєстраційні документи від автомобілю відповідач не надає. Вважає, що відповідачем штучно створено умови, які унеможливлюють користуватися та володіти часткою рухомого та нерухомого майна. На сьогоднішній день , вона фактично позбавлена можливості користуватися та володіти своєю часткою у квартирі та автомобілем. Посилаючись на ці обставини просила визначити порядок користування спірною квартирою та автомобілем.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2013 року позов задоволено.
ОСОБА_4 визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином:
Виділено в користування ОСОБА_4 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_5 житлову кімнату №5 на плані технічного паспорту площею 19,3 кв. м
Виділено в користування ОСОБА_2 житлову кімнату №6 на плані технічного паспорту площею 12,3 кв. м разом із лоджією.
Залишено у спільному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_2 підсобні приміщення: кухні за № 4 на плані технічного паспорту площею 7,6 кв. м; ванної кімнати за №2 на плані технічного паспорту розміром 2,6 кв. м, туалету за № 3 на плані технічного паспорту розміром 1,3 кв. м, коридору за № 1 на плані технічного паспорту розміром 7,4 кв. м, комори за № 7 на плані технічного паспорту розміром 0,8 кв. м та єдиного входу/виходу на сходи багатоквартирного будинку, а також систему опалення та водо-газопостачання.
ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визначено порядок користування автомобілем «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 наступним чином:
Кожен парний рік, починаючи з 01.01.2014 року автомобілем «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 користується та володіє ОСОБА_4
Кожен непарний рік, починаючи з 01.01.2015 року автомобілем «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 користується та володіє ОСОБА_2
Датою передання автомобіля «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 є 31 грудня щороку, про що свідчить Акт прийому-передачі автомобіля підписаний ОСОБА_4 та ОСОБА_2
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні належної їй 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та 1/2 автомобіля «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом передачі ОСОБА_4 ключів від квартири та автомобіля та правоустановчих та реєстраційних документів.
Заборонено ОСОБА_2 перешкоджати ОСОБА_4 у подальшому здійсненні права користування, володіння та розпорядження належними їй 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та 1/2 автомобіля «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 114 грн. 70 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 - в особі представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду в частині визначення порядку користування 1/2 частиною автомобіля «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та в частині щодо зобов'язання ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні належної їй 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та 1/2 автомобіля «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом передачі ОСОБА_4 ключів від квартири та автомобіля та право установчих та реєстраційних документів, та заборони ОСОБА_2 перешкоджати ОСОБА_4 у подальшому здійсненні права користування, володіння та розпорядження належними їй 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та 1/2 автомобіля «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.
Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно посилався на приписи статей 317, 319, 321, 358, 386, 391 ЦК України, якими передбачені зміст права власності, засади здійснення та непорушності права власності, порядок здійснення права спільної часткової власності, засади захисту права власності, в тому числі, шляхом усунення перешкод в користуванні і розпорядженні майном.
Задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_4 про визначення порядку користування належною їй 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та місцями її загального користування, суд виходив з обґрунтованості і доведеності позовних вимог ОСОБА_4 Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального закону.
В цій частині судове рішення не оскаржено.
Основні доводи апеляційної скарги полягають в тому, що суд першої інстанції, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_4 в частині визначення ОСОБА_4 та ОСОБА_2 порядку користування автомобілем «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 допустив неправильне застосування норм матеріального права, оскільки автомобіль є неподільним майном, а визначений судом порядок користування автомобілем є таким, що не відповідає вимогам закону і є таким, що порушує права відповідача ОСОБА_2
Ці доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження при апеляційному розгляді.
Так, частиною 1 статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно частини 3 цієї статті усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно статті 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
В матеріалах справи є копія рішення колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 21.06.2012 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна (справа № 22-3157/12), згідно якого визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині на автомобіль «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску та залишено його у спільній частковій власності подружжя (а. с. 13-14).
Згідно статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Зазначений в оскаржуваному судовому рішенні порядок користування спірним автомобілем суперечить вищевказаним нормам матеріального права та порушує права сторін, оскільки кожна із сторін не вправі користуватися в певні періоди часу в цілому всім автомобілем - з огляду на те, що автомобіль є неподільною річчю, а судовим рішенням, яке набрало законної сили, спірний автомобіль залишено у спільній частковій власності подружжя (а. с. 13-14).
З огляду на вищевикладене судова колегія вважає, що судове рішення в частині, якою ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визначено порядок користування автомобілем «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 наступним чином: Кожен парний рік, починаючи з 01.01.2014 року автомобілем «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 користується та володіє ОСОБА_4Кожен непарний рік, починаючи з 01.01.2015 року автомобілем «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 користується та володіє ОСОБА_2Датою передання автомобіля «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 є 31 грудня щороку, про що свідчить Акт прийому-передачі автомобіля підписаний ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - не відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги стосовно незгоди з судовим рішенням в частині щодо зобов'язання ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні належної їй 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та 1/2 автомобіля «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом передачі ОСОБА_4 ключів від квартири та автомобіля та право установчих та реєстраційних документів знайшли часткове підтвердження при апеляційному розгляді.
Судова колегія вважає, що судове рішення в частині зобов'язання ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні належної їй 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 шляхом передачі ОСОБА_4 ключів від квартири узгоджується з висновком суду про визначення порядку користування цією квартирою, яке не оскаржено відповідачем та не порушує права відповідача, а тому в цій частині рішення суду не підлягає скасуванню.
Судова колегія вважає, що довід апеляційної скарги щодо неправильності висновку суду стосовно зобов'язання ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні належної їй 1/2 автомобіля «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 шляхом передачі ОСОБА_4 ключів від автомобіля та правоустановчих та реєстраційних документів є обгрунтованим. З огляду на те, що такий висновок суду є похідним від ухваленого судом рішення в частині визначення порядку користування автомобілем «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 та враховуючи, що судова колегія вважає за необхідне скасувати судове рішення в частині визначення порядку користування спірним автомобілем, тому і в цій частині судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 щодо зобов'язання ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні належної їй 1/2 автомобіля «Деу Ланос 1,6».
Також апелянт посилається на те, що він незгодний з рішенням суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_4 щодо заборони ОСОБА_2 перешкоджати ОСОБА_4 у подальшому здійсненні права користування, володіння та розпорядження належними їй 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та 1/2 автомобіля «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 - з тих підстав, що законом, зокрема, статтею 16 ЦК України не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як заборона перешкоджати у подальшому здійсненні права.
Вказані доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 статті 16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Зі змісту вищевказаної правової норми вбачається, що такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як заборона перешкоджати у подальшому здійсненні права, законом не передбачений, а тому в цій частині судове рішення має бути скасовано з відмовою в задоволенні даних позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - в особі представника ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 листопада 2013 року в частині визначення ОСОБА_4 та ОСОБА_2 порядку користування автомобілем «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, в частині зобов'язання ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні належної їй 1/2 автомобіля «Деу Ланос 1,6» та в частині заборони ОСОБА_2 перешкоджати ОСОБА_4 у подальшому здійсненні права користування, володіння та розпорядження належними їй 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та 1/2 автомобіля «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 - скасувати.
В цій частині ухвалити нове рішення наступного змісту: ОСОБА_4 в задоволенні позовних вимог про визначення ОСОБА_4 та ОСОБА_2 порядку користування автомобілем «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, про зобов'язання ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_4 перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні належної їй 1/2 автомобіля «Деу Ланос 1,6» та про заборону ОСОБА_2 перешкоджати ОСОБА_4 у подальшому здійсненні права користування, володіння та розпорядження належними їй 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та 1/2 автомобіля «Деу Ланос 1,6» 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 - відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: