І інстанція

код суду 2702

справа № 2-3008/11

Провадження № 2/2702/336/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

25.12.2012 Гагарінський районний суд м. Севастополь у складі:

головуючого суді Батуріна А.С.,

при секретарях Потьомкіній Г.В., Рудюк М.Р.,

за участю представника позивача Кареліна І.О., представника позивача Капустіна Д.М., представника третьої особи Водолазкіна В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Верджиния", про визнання недійсним державного акту, витребування земельної ділянки з незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2010 року прокурор Ленінського району м. Севастополя звернувся до суду з названим позовом, в якому просить суд визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 078447 на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га під АДРЕСА_1, виданий на ім'я відповідача; витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння відповідача земельну ділянку площею 0,1000 га під АДРЕСА_1; стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 4630,00 гривень.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позовні вимоги мотивовані тим, що:

- розпорядження Голови Севастопольської міської державної адміністрації, на підставі якого відповідачу видано державний акт на право власності на земельну ділянку внаслідок прийняття за межами повноважень адміністрації було скасоване на підставі протесту прокурора іншим розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації, в зв'язку з чим була скасована підстава для набуття відповідачем права власності;

- в порушення ч. 8 ст. 118 ЗК України, ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" не було проведено державної експертизи проекту землеустрою земельної ділянки рекреаційного призначення, що передана у власність відповідачу;

- вважаючи державний акт на право власності на спірну земельну ділянку правочином, просить застосувати положення ст. 16 ч. 2 п. 2, ст. 203 ч. 1,2,3, ст. 215 ч. 1 ЦК України, мотивуючи відсутністю у Севастопольської державної адміністрації повноважень на розпорядження землями на території м. Севастополя, порушенням Севастопольською міською державною адміністрацією положень ст. 9, п. 12 Перехідних положень ЗК України щодо використання повноважень Севастопольської міської Ради при передачі у власність відповідачу земельної ділянки, відсутністю рішення Севастопольської міської Ради про передачу у власність відповідача земельної ділянки, яка знаходиться у комунальній власності в межах населеного пункту - міста Севастополя;

- в зв'язку з володінням відповідачем земельною ділянкою без правових підстав, просить суд застосувати положення ст. 387 ЦК України та витребувати на користь держави в особі Севастопольської міської Ради з незаконного володіння відповідача спірну земельну ділянку;

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі з вищенаведених підстав.

Представник Севастопольської міської Ради в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з вищенаведених підстав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, але повідомлявся про місце та час розгляду справи в порядку ч. 4 ст. 74 ЦПК України. Причин неявки та заяв про відкладення судового засідання не надав.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОК ЖБТІЗ "Верджиния" в судовому засіданні позов не підтримав з підстав його необґрунтованості та зазначили, що земельна ділянка була передана у власність відповідача відповідно до чинного законодавства, в тому числі із проведенням державної експертизи землевпорядної документації та наданням висновку комісії із узгодженням документації із землеустрою; Севастопольська міська Рада не є розпорядником земель державної власності, а також не має права розпорядження землями міста до часу визначення меж населенного пункту - м. Севастополя та отримання державного акту на право власності на землю територіальної громади, в зв'язку з чим вважає, що Севастопольська міська державна адміністрація мала право на передачу у власність громадян земельних ділянок.

За таких обставин, враховуючи тривалість розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наданих доказів.

Заслухавши пояснення учасників процесу що з'явилися, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.

Так судом встановлено, що відповідач є членом ОК ЖБТІЗ "Верджиния".

На підставі заяви (клопотання) ОК ЖБТІЗ "Верджиния" розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 969-р від 02.04.2010 року, на підставі матеріалів погодження місця розташування та цільового призначення та висновків контролюючих органів, затверджено ОК "ЖБТІЗ "Верджиния" матеріали вибору земельної ділянки, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Зазначені обставини учасниками процесу не заперечуються.

Відповідно до Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1080-р від 06.04.2010 року, затверджено ОК ЖБТІЗ "Верджиния" проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 4,0 га для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальних житлових будинків, з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови та передано у власність ОК ЖБТІЗ "Верджиния" зазначену ділянку.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ЯИ № 078447, виданому 06.04.2010 року, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки 0,1000 га під АДРЕСА_1 на підставі розпорядження СМДА № 1080-р від 06.04.2010 року.

На розпорядження від № 1080-р від 06.04.2010 року до Севастопольської міської державної адміністрації прокурором м. Севастополя було внесено протест від 23.07.2010 року з вимогою про скасування незаконного розпорядження, мотивованого перевищенням повноважень Севастопольської міської державної адміністрації при прийнятті цього акту.

На підставі зазначеного протесту прокурора м. Севастополя, розпорядженням Голови Севастопольської міської державної адміністрації № 1672-р від 05.08.2010 року, було скасоване розпорядження від 06.04.2010 № 1080-р на підставі якого відповідачу виданий державний акт на спірну земельну ділянку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 09.02.2011 року по справі № 2а-3624/10/2770, залишеним без змін Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011 року, задоволено позов ОК ЖБТІЗ "Верджиния" до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання розпорядження протиправним та їх скасування, було скасоване розпорядження Голови Севастопольської міської державної адміністрації № 1672-р від 05.08.2010 року.

Матеріали проекту землеустрою містять всі необхідні технічні документи, а також заяву відповідача про передачу йому у власність земельної ділянки АДРЕСА_1.

Інших доказів, які б підтвердили відносини, що склались між сторонами в ході розгляду справи надано не було, про наявність таких доказів не заявлено.

Аналізуючи докази в їх сукупності, враховуючи положення ст. 4 ЦПК України, ст. 16 ЦК України щодо захисту судом порушених, невизнаних або оспорюваних прав лише у спосіб визначений законами України, положення ч. 1 ст. 11 ЦПК України щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог та на підставі лише наданих доказів, положення ч. 3 ст. 10, 60, 61 ЦПК України щодо обов'язку доказування сторонами обставин на які вони посилаються, суд приходить до наступних висновків.

1. Необґрунтованість посилання прокурора на скасування підстав (розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1080-р) для передачі у власність відповідача спірної земельної ділянки, так як на час розгляду справи, зазначене розпорядження не скасоване, що підтверджується вищеназваними постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя, ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду та не заперечується учасниками процесу (ч. 1 ст. 61 ЦПК України). Таким чином, підстава для видачі державного акту на спірну земельну ділянку існує, щодо скасування розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації позовна вимога в межах розгляду цієї справи не заявлена.

При цьому, відповідно до розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1080-р, безпосередньо заявленому відповідачу (або громадянам - членам) у власність не передавалась. Проте стороною позивача не заявлені такі підстави для скасування державного акту, прокурор при обґрунтуванні позову посилається лише на скасування підстав для його видачі за його протестом іншим розпорядженням адміністрації, відсутністю землевпорядної експертизи та вважає державний акт на право власності правочином.

2. Не вірно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав. Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, визначений законами України. Правовими підставами для визнання недійсним державного акту стороною позивача зазначаються положення ст. 16 ч. 2 п. 2, ст. 203 ч. 1,2,3, ст. 215 ч. 1 ЦК України, якими врегульовано спосіб захисту цивільного права у вигляді визнання правочину недійсним у разі відсутності у відчужувача майна права розпорядження цим майном, відсутністю волі власника майна на його відчуження при укладенні правочину, невідповідності змісту правочину актам цивільного законодавства. Проте перехід права власності на спірну земельну ділянку відбувся не на підставі правочину (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України), а на підставі акту органу державної влади, виданому відповідно до положень Земельного кодексу України (ч. 4 ст. 11 ЦК України) - розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації. Сам державний акт на право власності на землю не є правочином, а відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України, є лише документом, що підтверджує право власності (свідоцтвом про належність майна певній особі). Державний акт на право власності на землю не є актом органу державної влади за яким здійснюється перехід права власності, а є похідним документом від такого акту - розпорядження № 1080-р від 06.04.2010 року, та видається на підставі останнього спеціально уповноваженими органами - на час видачі Головним Управлінням Держкомзему у м. Севастополі, Севастопольською міською філією Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".

Відповідно до положень ст. 16 ч. 2 абз. 2 ЦК України, ч. 2 ст. 90 ЗК України, суд може захистити цивільне право способом, передбаченим законом. Спеціальним законом - положеннями ч. 1 ст. 155 ЗК України, передбачено зокрема, що у разі видання органом виконавчої влади (у даному випадку відповідно до позову Севастопольська міська державна адміністрація) акта (у даному випадку розпорядження № 1080-р від 06.04.2010 року), яким порушуються права особи (у даному випадку Севастопольська міська Рада) щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою (реалізація положень ст. 9, 83 ч. 1, ч. 2 п. "а", п. 12 Перехідних положень ЗК України), такий акт визнається недійсним.

Стороною позивача в ході розгляду справи підстави позову не змінені та не доповнені в порядку ст. 31 ЦПК України, що виключає за приписами ст. 11 ч. 1 ЦПК України можливість розгляду позовних вимог на підставі ст. 155 ЗК України.

За таких обставин, враховуючи, що перехід права власності відбувся не на підставі правочину, положеннями ст. 155 ЦПК України передбачено спосіб захисту прав у вигляді визнання недійсним рішення органу виконавчої влади, суд приходить до висновку про невірно обраний позивачем спосіб захисту прав.

3. Необґрунтованість посилання прокурора на порушення ч. 8 ст. 118 ЗК України (в ред. Закону № 1702-17 від 05.11.2009 року), ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" щодо не проведення відповідачем державної експертизи проекту землеустрою земельної ділянки рекреаційного призначення, так як спірна ділянка віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, для якої не вимагається зазначена експертиза.

За таких обставин, враховуючи, що стороною позивача невірно обраний спосіб захисту своїх прав, що унеможливлює визнання недійсним державного акту на право власності на землю, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що державний акт на право власності на земельну ділянку як правовстановлюючий документ не визнаний недійсним, позовна вимога щодо витребування земельної ділянки задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, враховуючи положення ст. 5 Закону України "Про судовий збір", якими звільнено прокурора від сплати судового збору, судовий збір покладається на державу. Про наявність інших витрат, передбачених ст. 79 ЦПК України, учасниками процесу в ході судового розгляду не заявлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, суд не вбачає доцільним подальше забезпечення позову та вважає можливим скасувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215 ЦПК України, ст. 16, 202, 203, 215, 373-374, 378, 387 ЦК України, ст.ст. 9, 17, 51, 52, 81, 83 ч. 4, 84, 116, 118, 121, 122, 140, 154, 155, 173-176, п. 12 Перехідних положень ЗК України, ст. 9 Закону України "Про державну землевпорядну експертизу", -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради до ОСОБА_5 про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку - відмовити.

Скасувати арешт на земельну ділянку, що перебуває у власності ОСОБА_5, яка розташована в АДРЕСА_1, накладений ухвалою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 15.02.2011 року.

Рішення суду може бути оскаржене в палату по цивільним справам апеляційного суду м. Севастополя шляхом подання апеляційної скарги через Гагарінський районний суд м. Севастополя протягом 10 днів з дня його проголошення, а для учасників процесу, що не були при його оголошенні - протягом 10 днів з дня його отримання.

Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополь /підпис/ А.С. Батурін

З оригіналом згідно. Рішення не набрало чинності.

Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополь А.С. Батурін