ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" грудня 2006 р. | Справа № 1/411-06-10834 |
За позовом Дочірнього підприємства Територіального міжгалузевого об’єднання „Темо” Підприємства „Темо”
до відповідача: ТОВ „Металсервіс”
про стягнення 18 427,20 грн.
Суддя Гарник Л.Л.
Представники:
від позивача: Дорось І.В., на підставі довіреності;
від відповідача: Вишневська А.В., на підставі довіреності.
Суть спору: позивач - Дочірнє підприємство Територіального міжгалузевого об’єднання „Темо” Підприємство „Темо”, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - ТОВ „Металсервіс”, про стягнення збитків в сумі 18 427,20 грн.
Представник позивача позовні вимоги у судовому засіданні підтримав.
Відповідач з позовними вимогами не згоден з підстав, викладених у відзиві на позов.
В судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.12.2006р.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:
На підставі укладеного 15.04.2005р. договору зберігання, згідно акту прийому-передачі від 20.05.2005р. Дочірнє підприємство Територіального міжгалузевого об’єднання „Темо” Підприємство „Темо” передало, а ТОВ „Металсервіс” прийняло на зберігання металевий брухт вартістю 8 376,00 грн.
Зазначений металобрухт був переданий Котовською митницею на відповідальне зберігання Дочірньому підприємству Територіального міжгалузевого обєднання „Темо” Підприємству „Темо” на підставі договору від 05.03.2005р.
З огляду на ту обставину, що за наслідками проведеної працівниками Котовської митниці інвентаризації виявлено відсутність на складах ТОВ „Металсервіс” означеного металобрухту, Дочірнє підприємство Територіального міжгалузевого об’єднання „Темо” Підприємство „Темо” згідно заявлених позовних вимог ставить питання про стягнення в судовому порядку збитків у вигляді подвійної вартості втраченого майна – 16 752,00 грн., а також збитків у вигляді неодержаного прибутку –1 675,20 грн.
Розглянувши доводи, викладені позивачем в обґрунтування вимог про стягнення збитків у вигляді подвійної вартості втраченого майна, господарський суд дійшов висновку про те, що останні заслуговують на увагу та потребують об’єктивної оцінки з наступних підстав.
Фактичні обставини справи свідчать, що відповідач у зв’язку із втратою не повернув позивачу металевий брухт вартістю 8 376,00 грн., який зберігався на підставі укладеного сторонами договору зберігання від 15.04.2005р., термін дії якого закінчився 31.12.2005р. та в подальшому не продовжувався.
Викладені у відзиві на позов твердження відповідача про те, що 10.03.2006р. переданий на зберігання металевий брухт був вивезений представником позивача, який діяв на підставі довіреності, господарський суд залишає поза увагою, оскільки всупереч вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України відповідач не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
В силу положень Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом (частина 2 статті 193); майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом (частина перша статті 175).
Згідно положень Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (частина 1 статті 936); письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (частина 1 статті 937); зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого саме роду та такої ж самої якості (частина 1 статті 949); зберігач зобов’язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (стаття 953); збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням відшкодовуються зберігачем у розмір вартості втрати (нестачі) речі або у розмірі суми, на яку знизилася її вартість (частина 1 статті 951).
У контексті норми ч. 1 ст. 951 Цивільного кодексу України викладений пункт 5.2 укладеного сторонами договору зберігання від 15.04.2005р., згідно якого за втрату усього товару зберігач зобов’язаний оплатити поклажодавцю вартість втраченої продукції.
На таких підставах господарський суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення збитків у вигляді вартості втраченого металевого брухту - 8 376,00 грн.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості втраченого майна у подвійному розмірі господарський суд вважає необґрунтованими та у цьому зв’язку виходить з наступних обставин.
В обґрунтування відповідних позовних вимог позивач посилається на ту обставнину, що умовами укладеного ним з Котовською митницею договору зберігання від 05.03.2005р. передбачені штрафні санкції у розмірі подвійної вартості товару, щодо якого порушені умови договору. Докази оплати відповідних санкцій суду надані не були і згідно пояснень позивача таких немає.
Втім, в силу положень частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, віднесені додаткові витрати, у вигляді штрафних санкцій, сплачених іншим суб’єктам.
Решту позовних вимог про стягнення збитків у вигляді неодержаного прибутку у розмірі 1 675,20 грн., господарський суд залишає без розгляду, оскільки позивач без поважних причин не подав витребувані ухвалою суду докази наявності підстав вважати, що внаслідок порушення ТОВ „Металсервіс” зобов’язань щодо повернення майна Дочірнє підприємство Територіального міжгалузевого об’єднання „Темо” Підприємство „Темо” втратило можливість отримати винагороду від реалізації переданого на зберігання за цим договором металевого брухту.
То ж виходячи з викладеного, аналізуючи положення чинного законодавства і матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в частині стягнення збитків у вигляді вартості втраченого металевого брухту - 8 376,00 грн.
Решта позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 8 376,00 грн. задоволенню не підлягає у зв’язку з необґрунтованістю.
Позовні вимоги про стягнення збитків у вигляді неодержаного прибутку у розмірі 1 675,20 грн. залишаються без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України
Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 44, 49, 81 п. 5, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ТОВ „Металсервіс” /адреса: 66050 Одеська область, Кодимський район, смт Слобідка, вул. Базарна, 5а, р/р 26002011243001 АКБ „Імексбанк” МФО 328284, ід. код 324294915189/ на користь Дочірнього підприємства Територіального міжгалузевого об’єднання „Темо” Підприємства „Темо” /адреса: 65026, м. Одеса, вул. Грецька, 44, р/р 26001801 в ОФ АБ „Укргазбанк”, МФО 328759, Ідент. код 30129809/
8 376,00 грн. /вісім тисяч триста сімдесят шість грн. 00 коп./ збитків,
102,00 грн. /сто дві грн. 00 коп./ витрат по сплаті державного мита;
118,00 /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ витрат по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Усього 8 586,00 грн. /вісім тисяч п’ятсот шістдесят грн. 00 коп./.
3. В частині позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 8 376,00 грн. відмовити.
4. В частині позовних вимог про стягнення збитків у вигляді неодержаного прибутку у розмірі 1 675,20 грн. провадження у справі припинити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя ###### #.#.