№ справи:105/7347/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Логвінко О.А.
№ провадження:22-ц/190/1475/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді:Харченко І.О.
суддів:Любобратцевої Н.І. Дралла І.Г.
при секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за поданням Заступника начальника відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції Руденко О.Я. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України ОСОБА_7,
за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2013 року, -
в с т а н о в и л а :
11 грудня 2013 року заступник начальника відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції Руденко О.Я. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України громадянина України ОСОБА_7. Вимоги мотивовані тим, що на примусовому виконанні у відділу державної виконавчої служби Джанкойського МРУЮ знаходиться виконавче провадження № 29632062 від 02.11.2011 року по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-98/2011, виданого 25.10.2011 року Джанкойським міськрайонним судом АР Крим, про стягнення з боржника ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 заборгованості у сумі 71 796 грн. 35 коп., з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. Державним виконавцем, при проведенні виконавчих дій, були направлені запити в ТОБО № 10011/099 у ФКРУ Ат «Ощадбанк», ВДАІ м. Джанкоя, Інспекцію Держтехнагляду по Джанкойському району АР Крим, Управління ПФУ в Джанкойському районі АР Крим, КРП «БРТІ» м. Джанкоя, ГУ Держкомзему в місті Джанкой і Джанкойському районі АР Крим. З метою перевірки майнового стану боржника державним виконавцем здійснений вихід за адресою, яка вказана у виконавчому документі, в ході якого складені акти про те, що перевірити майновий стан неможливо у зв'язку з відсутністю боржника вдома. 28 грудня 2012 року державним виконавцем винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, та постанова про розшук майна боржника. Станом на 10.12.2013 року боржником заборгованість по виконавчому провадженню перед стягувачем погашена частково. Державний виконавець просить застосувати до боржника ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України без вилучення паспорта.
Ухвалою Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2013 року подання Заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції Руденко О.Я. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України ОСОБА_7 задоволене.
Тимчасово обмежено у виїзді за кордон, відповідно до вимог Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, до виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 заборгованості у сумі 71 796 грн. 35 коп., з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, залишок 70 231 грн. 59 коп., без вилучення паспортного документу.
Виконання даної ухвали покладено на Державну прикордонну службу України (01034, місто Київ, вулиця Володимирська, 26).
З вказаною ухвалою суду не погодився ОСОБА_7 та подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2013 року скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні зазначеного подання. Зокрема, апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального права та з неправильним застосуванням норм процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Також, апелянт просить звернути на те, що суду першої інстанції на надані та в матеріалах справи відсутні докази того, що він має намір виїхати за кордон, дані про наявність у нього закордонного паспорту і не надані докази ухилення його від виконання обов'язків.
Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності не з'явившихся учасників процесу, оскільки про місце та час слухання справи вони повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла до наступного.
Тимчасово обмежуючи ОСОБА_7 в праві виїзду за межі України, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 заборгованість в сумі 71 796 грн. 35 коп., з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, залишок 70 231 грн. 59 коп. за виконавчим листом № 2-98/2011 від 25 жовтня 2011 року не сплачена, а відсутність ОСОБА_7 на території України до виконання зобов'язання може взагалі унеможливити виконання виконавчого листа.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів повною мірою погодитися не може.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції АР Крим Шкіль Д.Н. 02 листопада 2011 року було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2-98/2011 від 25 жовтня 2011 року, виданого Джанкойським міськрайонним судом АР Крим, про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 заборгованості в сумі 65 214 грн. 86 коп. Боржнику був наданий строк для добровільного виконання вимоги (аркуш справи 5).
11 грудня 2013 року заступник начальника відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції Руденко О.Я. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України громадянина України ОСОБА_7, без вилучення паспорту.
Стаття 33 Конституції України передбачає, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
В силу статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Закон України від 21 січня 1994 року "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Також пунктом 2 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
За змістом частини 2 статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України саме державний виконавець повинен довести суду, з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження, необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.
На підставі пункту 18 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язання за рішенням.
З правового аналізу зазначених норм слідує, що підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за межі України є не лише наявність невиконаних зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, а і ухилення боржника від виконання цих зобов'язань.
Однак, усупереч вимогам статей 10, 11, 60, частини 2 статті 377-1 Цивільного процесуального кодексу України державним виконавцем не надано доказів ухилення ОСОБА_7 від виконання покладеного судовим рішенням зобов'язання по сплаті заборгованості.
В судовому засіданні при розгляді справи судом апеляційної інстанції, апелянт ОСОБА_7 пояснив, що він постійно проживає в місті Джанкой і не має наміру виїжджати за кордон на постійне місце проживання. Він частково погасив свою заборгованість перед стягувачем, її розмір станом на 14.02.2014 року дорівнює 63 860 грн. 58 коп. Державним виконавцем в процесі виконання було накладено арешт на усі його розрахункові рахунки й усі зароблені ним гроші йдуть на погашення боргу. Крім того, державним виконавцем з торгів був проданий його автомобіль, мебля. Іншої можливості для погашення боргу він не має. Заявив, що не має наміру ухилятися від виконання судового рішення. Проте, заперечував проти обмеження його виїзду за кордон, оскільки він проживає з батьками в місті Джанкой, але на їх прохання один раз на рік возить їх до рідних до Білорусі та/або Росії.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду першої інстанції належало з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи подання державного виконавця, помилково виходив з того, що наявність статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашення боргу в добровільному порядку зумовлюють необхідність у тимчасовому обмеженні права боржника на виїзд за межі України. Місцевий суд не врахував, що самостійне невиконання боржником зобов'язань не може безумовно свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
З урахуванням викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскільки безумовного умисного ухилення боржника ОСОБА_7 від виконання зобов'язання з часу відкриття виконавчого провадження та до звернення до суду з поданням, не вбачається і зобов'язання по сплаті боргу ним частково виконуються, то обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_7 було застосовано судом передчасно, за відсутністю доказів на підтвердження факту умисного ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань.
Оскільки судом першої інстанції при постановленні ухвали не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та порушені норми матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог частини 2 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для скасування ухвали суду з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні подання державного виконавця про обмеження у праві виїзду за кордон України громадянина України ОСОБА_7
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 305, 307, 312, 313-315, 319, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2013 року скасувати.
Подання Заступника начальника відділу державної виконавчої служби Джанкойського міськрайонного управління юстиції Руденко О.Я. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
І.О.Харченко Н.І.Любобратцева І.Г.Дралло