ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2006 р. м.Рівне
дата прийняття постанови місце прийняття
10:50 год. Справа № 3/236
час прийняття постанови номер справи
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання помічника судді Крейбух О.Г.
За участю представників сторін:
від позивача : представник підприємець ОСОБА_1 паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1
від відповідача : представник СДПІ юрид.відділу Буковська Н.М. довіреність № 10395/10-32 від 06.07.06 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом підприємець ОСОБА_1 до відповідача Державна податкова інспекція в місті Рівне про визнання нечинними податкових рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1 та НОМЕР_2
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Розпорядженням голови господарського суду від "14" листопада 2006 року у зв'язку із закінченням повноважень судді Шандалюка М.П. справу передано на розгляд судді Юрчуку М.І.
Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області, як суду адміністративної юрисдикції, з позовом про визнання нечинними податкових рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
Відповідач (його повноважний представник) виклав свою позицію стосовно предмету спору, позовні вимоги заперечує в повному обсязі.
Позивач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в позовній заяві.
Відповідач надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена в запереченні на адміністративний позов.
Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою. Нові докази позивач суду надав.
Письмових вимог чи клопотань від учасників судового процесу щодо здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.. Протокол судового засідання складено відповідно до вимог Прикінцевих та перехідних положень КАСУ. Представникам сторін роз'яснено право заявляти відвід суду згідно ст.30 КАСУ, а також роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 51 цього Кодексу.
В судовому засіданні "27" листопада 2006 р. оголошувалась перерва для виходу суду до нарадчої кімнати з метою ухвалення вступної та резолютивної частини судового рішення.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
Працівниками податкового органу - державної податкової інспекції в місті Рівне проведено перевірку з питань дотримання вимог законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення вимог статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", про що складено акт від 11 січня 2006 р..
Податковим органом 17 січня 2006 р. на підставі акту перевірки прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за НОМЕР_2 до позивача на суму 340грн. 00коп. та без дати (з вихідної реєстрової дати можна припустити, що воно також було прийнято 17.01.06р., що підтверджено представником податкового органу у судовому засіданні) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за НОМЕР_1 до позивача на суму 340грн. 00коп.
В порядку, визначеному п.5.2. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивач рішення податкового органу не оскаржував.
Оскаржуючи рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від 17.01.06р. до господарського суду Рівненської області, як суду адміністративної юрисдикції відповідно до Прикінцевих та перехідних положень КАСУ, позивач звертає увагу суду, що податковим органом вони винесені неправомірно, без врахування норм Закону України «Про автомобільний транспорт»та інших письмових доказів, які не взяті до уваги.
Дослідивши усі обставини справи, письмові докази, якими обгрунтовуються та заперечуються такі обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
Суд виходив з такого.
Як вбачається із матеріалів справи, податковим органом під час здійснення перевірки господарської одиниці позивача (два мікроавтобуси Мерседес-Бенц, які здійснюють перевезення пасажирів за маршрутом №61 Новий Двір-Ювілейне) встановлено порушення позивачем пункту 5 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.
За відсутність Книги обліку розрахункових операцій за кожен випадок (як зазначалося вище встановлено два випадки) до позивача застосовані фінансові санкції на суму 340грн.00коп.
Відповідно до приписів пункту 3 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону (Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг") до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
А Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (пункт 4 статті 9) визначено, у яких випадках реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються. Зокрема, це при продажу проїзних і перевізних документів із застосуванням бланків суворого обліку на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством України, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.
В судове засідання представник позивача у якості додаткового письмового доказу надав квиток з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю послуги на перевезення пасажирів.
Окрім того зазначив, що облік квитків здійснюється за номерами у квитково-касовому листі, який також є номерним бланком суворої звітності.
Помилковим є покликання позивача на Закон України «Про автомобільний транспорт»в редакції Закону України від 23 лютого 2006 року N 3492-IV (а саме такий висновок можна зробити, проаналізувавши покликання позивача в адміністративному позові на статтю 39), оскільки він набрав чинності з моменту його опублікування. Офіційне опублікування відбулося: Офіційний вісник України, 2001, N 17 (11.05.2001), ст. 719; Голос України, 2001, 05, № 83 (15.05.2001).
До даних правовідносин мають бути застосвані норми Закону України «Про автомобільний транспорт»від 5 квітня 2001 року N 2344-III, які діяли на момент здійснення перевірки.
Як вбачається із статті 38 Закону України «Про автомобільний транспорт»від 5 квітня 2001 року N 2344-III документами на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування є для водія автобуса - посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, квитково-обліковий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), дозвіл замовника на перевезення.
Будь-яких інших документів на перевезення пасажирів жодним Законом в обов'язок водія автобуса не ставиться.
Таким чином податковим органом без врахування статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та статті 38 Закону України «Про автомобільний транспорт»від 5 квітня 2001 року N 2344-III із перевищенням службових повноважень висунуто незаконні вимоги щодо обов'язкової наявності Книги обліку розрахункових операцій у транспортному засобі, що здійснює перервезення пасажирів на внутрішньомуському маршруті та прийняті незаконні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, які підлягають визнанню нечинними.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі..
Керуючись статтями 160-163, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задоволити в повному обсязі.
Рішення про застосування штрафних фінансових санкцій, яке виніс податковий орган - Рівненська об'єднана державна податкова інспекція НОМЕР_2 - визнати нечинним у повному обсязі з моменту його прийняття.
Рішення про застосування штрафних фінансових санкцій, яке виніс податковий орган - Рівненська об'єднана державна податкова інспекція НОМЕР_1 - визнати нечинним у повному обсязі з моменту його прийняття.
Присудити з Державного бюджету України на користь підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_3) витрати по сплаті державного мита (судового збору) в сумі 6 грн. 80 коп. Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 КАСУ.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини - з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.І.Юрчук
Повний текст постанови підписано "03" січня 2007 р.