Справа №488/4199/13-к 26.12.2013 26.12.2013 26.12.2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого: Бережного С.Д.

суддів: Кателіна В.П., Семенчука О.В.

за участю секретаря: Жданової О. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за № 12013160050002084 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2013 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, проживаючого в АДРЕСА_1

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

за участю прокурора: Ширяєва С. О.

судового розпорядника: Цуркана Р.С.

обвинуваченого: ОСОБА_1

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання покарання за вироками Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.02.2013р. і Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13.06.2013 р., остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці.

Стягнуто на користь потерпілого ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди - 1160 гривен.

_______________________________________________________________

Провадження № 11-кп/784/400/13 Головуючий у першій інстанції: Коротков Т.В.Категорія: ч. 2 ст. 186 КК України Доповідач апеляційного суду: Бережний С.Д

Судом першої інстанції встановлено, що 20.06.2013 року близько 18:00 години обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись на території пляжу «Чайка», розташованого в Корабельному районі м. Миколаєва, скориставшись відсутністю потерпілого ОСОБА_3, який залишив свої речі на березі річки, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав шорти останнього, в кишені яких знаходився мобільний телефон «Nokia 700», вартістю 880 грн. з картою пам'яті об'ємом 2 гб, вартістю 120 грн. та гроші в сумі 160 грн. Із викраденим обвинувачений став покидати межі пляжу, однак його дії побачив потерпілий, наздогнав і став вимагати повернути викрадене. Не бажаючи повертати потерпілому викрадене, обвинувачений, розуміючи, що діє відкрито, забрав із кишені шортів гроші та мобільний телефон. У зв'язку з черговою відмовою обвинуваченого повернути гроші і телефон добровільно, потерпілий, бажаючи повернути свої речі, вдарив його рукою в лице. У свою чергу обвинувачений, з метою позбавлення потерпілого можливості повернути собі викрадене майно наніс останньому удар рукою в голову, від чого той упав на землю. ОСОБА_1 з місця злочину втік завдавши потерпілому ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 1160 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікацію вчиненого ним злочину просить пом'якшити призначене судом покарання, з застосуванням положень ст. 69 КК України. При цьому посилається на те, що призначене йому покарання є занадто суворим. Вважає, що при призначенні покарання, суд не врахував всіх пом'якшуючих обставин. А саме його щире каяття, визнання вини, допомогу слідству, часткове відшкодування шкоди потерпілому. Крім того на його думку, судом не було враховано те, що у нього на утриманні знаходиться неповнолітній син.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду та залишення вироку без змін, а апеляційної скарги без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про залишення вироку без змін, а апеляційної скарги без задоволення.

Висновок місцевого суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж) поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними доказами по справі, яким суд дав належну кримінально - правову оцінку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначеного злочину визнав повністю та розповів про фактичні обставини справи. Крім його особистого визнання вини, винність ОСОБА_1 у вчиненні цього злочину підтверджується показаннями свідка ОСОБА_6, ОСОБА_7 Які були очевидцями злочинних дій ОСОБА_1

Суд належним чином оцінивши наявні докази по справі і фактичні обставини справи обґрунтовано кваліфікував злочинні дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 186 КК України.

Призначаючи покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що є тяжким злочином , дані про особу обвинуваченого, який характеризується за місцем проживання негативно, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, те, що він перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом синдром залежності від опіатів. Крім того суд врахував визнання обвинуваченим своєї вини та його каяття, як обставини, що пом'якшують його покарання і призначив покарання в мінімальних межах санкції ч.2 ст. 186 КК України.

Підстав для подальшого пом'якшення покарання суд апеляційної інстанції не вбачає.

Врахувавши вчинення ОСОБА_1 злочину в період призначеного Заводським районним судом м. Миколаєва іспитового строку та протягом невідбутого строку покарання за вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва, суд обґрунтовано керувався при визначенні остаточного покарання вимогами ст. 71 КК України.

Відповідно до пп. 5 п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, застосування положень ст. 69 КК України щодо покарання, призначеного за сукупністю вироків, є неприпустимим.

Щодо доводів обвинуваченого про неврахування судом наявності у нього на утриманні неповнолітнього сина, та часткове відшкодування шкоди потерпілому, то в матеріалах справи відсутня будь - яка інформація яка підтверджувала б зазначені доводи апеляції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції досліджено матеріали справи у відповідності з вимогами КПК, покарання обвинуваченому призначено необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для зміни вироку, про що просить апелянт, не вбачає.

Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України , суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2013 року, відносно ОСОБА_1, залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення .

Головуючий :

Судді :