РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" грудня 2006 р. | Справа № 9/292-4288 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Типографія "Новий світ" ДСД к-т 02-99 вул. Артема, 96, м.Донецьк,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Командор Плюс" б-р. Просвіти, 19/89, м.Тернопіль,
до відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМА" б-р. Просвіти, 19/89, м.Тернопіль,
про стягнення 19250,61 грн. заборгованості.
За участі представників:
позивача: не з’явився.
відповідача-1: не з’явився.
відповідача-2 : Інкін І.В., наказ № 1-К від 28.01.2006 р.
роз’яснивши у розпочатому судовому засіданні представнику відповідача-2 права та обов’язки учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22, 29 ГПК України,
Встановив
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Типографія “Новий світ”, м. Донецьк, звернувся 31.10.2006 р. (вх. № 5029) до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача-1 –Товариства з обмеженою відповідальністю “Командор Плюс”, м. Тернопіль, та відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю “ОМА”, м. Тернопіль, про стягнення 17 378,74 грн. основного боргу та 1 871,87 грн. пені з відповідача-1, посилаючись на таке:
15 березня 2005 р. між ТзОВ “Типографія “Новий світ”, як Виконавцем, та ТзОВ “Командор Плюс”, як Замовником, укладено договір на виготовлення продукції за № 15/Н.
У відповідності до п. 1. 1 вказаної угоди, предметом договору є зобов’язання замовника доручити, в Виконавця - виготовити продукцію (флексоупаковку –плівку для товарів побутової хімії).
Згідно п.п. 3.1,3.2 договору вартість робіт складає відповідно виставлених рахунків з відстрочкою платежу –21 календарний день.
Позивач стверджує, що на виконання умов вказаного договору на підставі накладної № 67 від 04.04.2005 р. поставив відповідачу-2 продукції на суму 15 691,54 грн., а згідно акту виконаних робіт від 04.04.2005 р. виготовив для ТзОВ “ОМА” кліше на суму 1 987,20 грн.
Як стверджує позивач, відповідач-1 порушив договірні зобов’язання –вартість виготовленої продукції сплатив лише частково, а згідно акту звірки розрахунків заборгованість ТзОВ “ОМА” становить 17 478,74 грн.
Однак, вказану заборгованість, а також пеню в сумі 1871,87 грн. позивач просить стягнути з ТзОВ “Командор Плюс” .
Позивач 25.09.2006 р. направив відповідачу-2 претензію з вимогою сплатити 17 378,74 грн. заборгованості за договором від 15.03.2005и р., яку відповідач залишив без відповіді та реагування .
Ухвалою від 03.11.2006 р. порушено провадження та призначено розгляд справи на 11:00 год. 01 грудня 2006 р.
Відповідачі своїх представників в судове засідання не направили, відзиву на позов не подали.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 16-45 год. 18 грудня 2006 р.
Ухвалою від 01.12.2006 р. від позивача витребувано : розрахунок пені з урахуванням положень ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України; обґрунтування підстав вимог до відповідача-2; оригінали документів, доданих до позовної заяви; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору; довідку органів статистики про реєстрацію станом на день подання позову; установчі документи; докази, що відповідачі є юридичними особами, документи на підставі яких вони діють; обґрунтування вимог до відповідача-2.
18.12.2006 р. від відповідача-1 надійшло пояснення на позовну заяву, в якому відповідач-1 повідомив суд про те, що 15.03.2005 р. між ТзОВ “Друкарня “Новий світ” та ТзОВ “Командор Плюс” укладено договір № 15/Н, який передбачав виготовлення печатної продукції.
Однак, за період з 15.03.2005 р. по 18.12.2006 р. ТзОВ “Друкарня “Новий світ” не виготовляло згідно умов вказаного договору печатної продукції для ТзОВ “Командор Плюс”, відтак, відповідач-1 не отримував накладну № 67 від 4.04.2005 р. на суму 15 691,54 та акту виконаних робіт. Договір № 15/н від 15.03.2005 р. відповідач -1 вважає неукладеним, оскільки сторони не досягли згоди зі всіх істотних умов договору.
В судовому за засіданні 18.12.2006 р. представник відповідача-2 повідомив суд про те, що 04.04.2005 р. між ним та позивачем укладено усний договір про отримання товару під реалізацію та з відстрочкою платежів по мірі продажу товарів. Визнав суму заборгованості ТзОВ “ОМА” на суму 9 609,65 грн.
Представник позивача в судове засідання 18.12.2006 р. не з’явився, витребуваних документів не подав.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Договір № 15/Н від 15.03.2005 р. укладено між ТзОв “Типографія “Новий світ”, як Виконавцем, та ТзОВ “Командор Плюс”, як Замовником.
Предметом вказаної угоди є обов’язок Виконавця виготовити і передати, а замовника –прийняти та оплатити продукцію (флексупаковку).
Однак, із матеріалів, на які посилається позивач, як докази в обґрунтування своїх вимог, вбачається, що продукція за вказаним договором передана ТзОВ “ОМА” : в накладній № 67 від 04.04.2005 р. на відвантаження продукції отримувачем товару вказано ТзОВ “ОМА”, в акті виконаних робіт від 04.04.2005 р., також Замовником зазначено ТзОВ “ОМА” і акт звірки розрахунків підписано представником ТзОВ “ОМА”.
Натомість позовні вимоги про стягнення 17 378,74 грн. заборгованості та 1871,87 грн. пені заявлені до відповідача –1: ТзОВ “ Командор Плюс”, однак належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт відвантаження продукції ТзОВ “Командор Плюс” за договором № 15/Н від 15.03.2005 р. та заборгованості ТзОВ “Командор Плюс” матеріали справи не містять.
В поясненні на позовну заяву, подану відповідачем-1, ним визнано факт укладення договору № 15/Н від 15.03.2005 р., але не визнаються позовні вимоги з посиланням на те, що за період з 15.03.2005 р. по 18.12.2006 р. ТзОВ “Друкарня “Новий світ” не виготовляло для нього друкованої продукції за вказаним договором .
Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України
У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Положення ст. 527 ЦК України передбачають виконання зобов’язання належними сторонами: боржник зобов’язаний виконати свій обов'язок , а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом і не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на наведене та враховуючи, що доказів на підтвердження передачі продукції згідно умов договору № 15/Н від 15.03.2005 р. ТзОВ “Командор Плюс” не надано, відтак вимоги позову про стягнення 17 378,74 грн. заборгованості та нарахованої суми пені за неналежне виконання грошових зобов’язань в розмірі 1871,87 грн. до задоволення не підлягають.
Вимоги про покладення судових витрат пропорційно на відповідачів не ґрунтуються на ст. 49 ГПК України, а тому до задоволення не підлягають.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
У судовому засіданні 18.12.2006 р. за згодою представника позивача-2 оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, Господарський суд
Вирішив:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “27” грудня 2006 р. рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя Л.В. Кропивна