Справа № 122/901/14-к
Провадження по справі 1-кп/122/125/14
ВИРОК
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2014 року м. Сімферополь
Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Якушевої Т.В.,
при секретарі - Папінян Л.Л.,
за участю прокурорів - Удот І.М., Бащук Р.М.,
за участю захисника - ОСОБА_1,
за участю потерпілого - ОСОБА_2,
представника потерпілого - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі кримінальне провадження № 12013130000000001024 у відношенні: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Каіри, Комінтернівського району, Одеської обл., громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4 03 листопада 2013 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин, у темний час доби, в умовах ясної погоди, сухої проїжджої частини і не обмеженої видимості, керуючи без посвідчення водія автомобілем «ГАЗ 24» д.н НОМЕР_1, експлуатація якого була заборонена, так як стан рульового управління не відповідав вимогам стандартів, які стосуються безпеки дорожнього руху і мав технічні несправності, при яких заборонена експлуатація транспортних засобів, у вигляді установки на закінчення рульового вала іншого керма, шляхом використання подовжувальної втулки, яка кріпилася на рульовому валу кустарним способом, при якому кермо накручується на рульовий вал при його обертанні вправо, відкручування керма від рульового вала при повертанні вліво фіксувалось різьбовим штифтом, які вільно виявляються і могли бути виявлені ОСОБА_4 в процесі експлуатації автомобіля, а також перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим не мав можливості об'єктивно оцінювати дорожню обстановку, у зв'язку з чим був неуважний, належним чином не стежив за дорожньою обстановкою і її зміною, слідуючи по вул. Калініна з боку вул. Маяковського в напрямку вул. Павленко у м. Сімферополі, зі швидкістю близько 70 км/г, що перевищує допустиму швидкість у населеному пункті, проігнорував вимоги дорожнього знаку 3.21 Правил дорожнього руху України (в'їзд заборонено), продовжив рух далі, виїхав за межі проїжджої частини праворуч на тротуар, де навпроти будинку №33 по вул. Калініна в м. Сімферополі скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, який знаходився на тротуарі, після чого, не зупиняючись, та проїхавши близько 600 метрів, виїхав з проїжджої частини у кювет де зупинився.
В наслідок дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_5 від отриманих травм помер у лікарні.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в пред'явленому обвинувачені визнав повністю, розкаявся у скоєні злочину та надав пояснення згідно з викладеним. Вказані обставини були підтверджені в судовому засіданні і потерпілим ОСОБА_2
Враховуючи пояснення обвинуваченого ОСОБА_4, те що він не оспорює фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду відсутні сумніви в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, з'явившегося потерпілого ОСОБА_2 та дослідження судових експертиз, даних, які характеризують його особу, при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.
Згідно досліджених в судовому засіданні експертиз, у тому числі висновку судово-медичної експертизи №1491 від 03.12.2013 ОСОБА_5 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: поєднаної тупої травми тіла у вигляді множинних переломів кісток скелета, пошкоджень внутрішніх органів, що ускладнилася травматичним шоком, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння, і знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
В судовому засіданні також були досліджені авто технічні експертизи № 3749 від 04.12.2013 року, та 3738 від 27.12.2013 року згідно висновків яких причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що настали, стало порушення водієм ОСОБА_4 вимог термінології п.1.10 «тротуар» та вимог п.п. 2.1 «а»; 2.9 «а»,; 10.1; 12.1; 12.4; 31.1; 31.3 а), 31.4 г) ПДР України, та дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено» згідно з якими:
- п. 2.1 «а»: «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії»;
- п.2.9 «а»: «Водієві забороняється а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин»;
- п. 1.10: ««Тротуар» - елемент дороги призначений для руху пішоходів, який примикає до проїжджої частини, або відокремлений від неї газоном»;
- п. 10.1.: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
- п.12.1.: «При виборі в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
- п.12.4: «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км / годин;
- п. 31.1: «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації»;
п 31.3 : «Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: п. «а» у разі виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху»;
- п.31.4 «г»: «Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: «г» у рульовому керуванні встановлено деталі із слідами залишкової деформації та іншими дефектами, а також застосовано деталі і робочі рідини, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника»;
- дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено»: «Забороняється в'їзд усіх транспортних засобів».
Аналізуючи пояснення обвинуваченого, потерпілого, матеріали справи, які були досліджені в ході судового слідства, суд приходить до висновку, що запобігання дорожньо-транспортної пригоди для водія ОСОБА_4, полягало в комплексному виконанні ним вимог термінології п.1.10 «тротуар» та вимог п.п. 2.1 «а»; 2.9 «а», ; 10.1; 12.1; 12.4; 31.1; 31.3 а), 31.4 г) Правил дорожнього руху України, дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», для чого перешкод технічного характеру у нього не було, і такі дії водія ОСОБА_4 знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події та наслідків, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_5
Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винності обвинуваченого ОСОБА_4 та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення та наслідки; обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані про особу обвинуваченого.
Вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, скоєно ним у стані алкогольного сп'яніння, що є обтяжуючою обставиною.
Разом з тим, ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, щиро кається у вчиненні злочину, на обліку у психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, характеризується позитивно, має сім'ю, яка знаходяться на його утриманні. Вказані обставини свідчать про його позитивні міцні зв'язки.
Судом також береться до уваги, що скоєний ОСОБА_4 злочин відноситься до необережних злочинів, щодо наслідків, вина його може бути тільки необережною.
До досудового слідства обвинуваченим ОСОБА_4 було погашено матеріальні та моральні збитки батькам загиблого у сумі дев'яносто тисяч гривен. Данні обставини підтверджуються поясненнями потерпілого, який в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений сплатив матеріальну та моральну шкоду. Суд також враховує вибачення ОСОБА_4 перед рідними потерпілого ОСОБА_5, а також думку потерпілого та його представника по мірі покарання обвинуваченого.
Даючи оцінку сукупності встановлених по справі обставин, при вирішенні питання про призначення покарання ОСОБА_4 суд враховує наявність даних обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і знаходить можливим обмежитися призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі, але з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, з встановленням крайнього терміну випробування, у межах трьох років. Вказаний термін встановлюється для того, щоб засуджений довів своє виправлення без реального відбуття основного покарання.
Визначаючи граничний термін іспитового строку суд враховує характер і ступень тяжкості вчиненого злочину, та строк призначеного покарання, обставини, що характеризують особу обвинуваченого, середовище в якому він перебуває.
Крім того суд застосовує до нього позбавлення права керувати транспортними засобами на два роки.
Цивільний позов потерпілим не заявлений.
Підлягає стягненню з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 1929 грн. 70 коп., в дохід держави.
Речові докази у справі, а саме автомобіль «ГАЗ -24» державний номер НОМЕР_1 залишити ОСОБА_4 за належністю, згідно розписки.
Керуючись статтями 349, 370 - 374 КПК України суд,
З А С У Д И В:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на два роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю три роки з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 п.п.2,3,4 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 1929 грн. 70 коп. в дохід держави.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4, у вигляду домашнього арешту - скасувати.
Речові докази у справі, а саме автомобіль «ГАЗ -24» державний номер НОМЕР_1 залишити ОСОБА_4 за належністю, згідно розписки.
На вирок може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної республіки Крим протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя:
,