№ справа:105/2914/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Кузнецова Лариса Миколаївна

№ провадження:11-кп/190/104/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Радіонов І. І.

_________________________________________________________________________________

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2014 р. м. Сімферополь

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді -Трясуна Ю.Р.

Суддів -Радіонова І.І., Єлгазіної Л.П.

при секретарі - Шемлей І.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 105/2914/13-к за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Джанкойського міськрайонного суду АРК від 26 листопада 2013 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новостепове Джанкойського району АРК, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднана до призначеного покарання не відбута частина покарання за вироком Джанкойського міськрайонного суду АРК від 24.07.2012 року, та остаточно визначено покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Вирішено питання про долю речових доказів.

за участю прокурора Ващенко О.О.

Колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

Як встановлено вироком, 20 березня 2013 року, у вечірній час, ОСОБА_6, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_8, в ході раптово виниклого наміру, спрямованого на таємне заволодіння чужим майном, викрав з житлового будинку - мобільний телефон марки «Нокіа 1600», в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку МТС, що цінності не представляє, на рахунку якої були грошові кошти в сумі 12 грн., та з приміщення сараю вищезазначеного домоволодіння викрав алюмінієву каструлю, ємкістю 3 л, алюмінієву каструлю, ємкістю 8 л, алюмінієвий бідон, ємкістю 40 л, чим заподіяв ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 332 грн., після чого з викраденим з місця злочину зник і розпорядився ним на свій розсуд.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6, не оспорюючи доведеність винуватості і правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду першої інстанції щодо нього змінити та пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши положення ст.ст.69, 75 КК України.

Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції призначив йому надмірно суворе покарання та при призначені покарання повною мірою не врахував повне визнання своєї вини, щире каяття, повне відшкодування матеріальної шкоди, а також проживання обвинуваченого у сім'ї де працювала тільки його мати. Також обвинувачений звертає увагу на надання йому можливості закінчити навчання, почати працювати та приймати участь в утримання та вихованні його сестри.

В запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 державний обвинувач - старший прокурор Джанкойської міжрайонної прокуратури АРК Михайлової Н.С. просить вирок суду першої інстанції залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.

Колегія суддів, виконавши вимоги ст.405 КПК України, заслухавши прокурора, який заперечував проти задоволення доводів апеляційної скарги обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами кримінального провадження встановлено, що досудове розслідування та судове провадження проведено з дотриманням вимог норм КПК України.

Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, при обставинах, встановлених судом першої інстанції, знайшли своє повне підтвердження в ході судового провадження, підтверджується дослідженими судом першої інстанції у порядку ч.3 ст.349 КПК України доказами, яким суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.185 КК України, що не оспорюється в апеляційній скарзі.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про надмірно суворе покарання, колегія суддів не може визнати обґрунтованими.

Так, визначаючи ОСОБА_6 міру покарання, суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, вчинене ОСОБА_6, відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Крім того, при призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до вимог ст.65 КК України врахував дані про особу обвинуваченого, який навчається в Джанкойському професійному ліцеї, проживає в родині разом з матерю та сестрою, за місцем проживання та навчання характеризується посередньо, раніше судимий, вчинив злочин в період іспитового строку.

Судом першої інстанції обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_6, у відповідності зі ст.67 КК України не встановлені.

Також судом враховані обставини вчинення кримінального правопорушення, в тому числі, які пом'якшують покарання, такі, як щире каяття у скоєному, відшкодування завданого збитку, вчинення злочину неповнолітнім, на що в своїй апеляційній скарзі також вказує обвинувачений, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховано думку прокурора, потерпілої, представника служби у справах дітей Джанкойської районної державної адміністрації та представника кримінальної міліції у справах дітей Джанкойського МВ ГУ МВС України в АРК щодо необхідної і достатньої міри покарання за вчинене, в силу чого, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, призначивши дане покарання ближче до мінімальній межі санкції статті, за якою він визнаний винним, а при призначенні покарання за сукупністю вироків, застосувати принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

З урахуванням даних про особу обвинуваченого, в тому числі і тих, на які в апеляційній скарзі вказує обвинувачений, ступеня суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а також, враховуючи, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, доводи обвинуваченого про пом'якшення йому покарання із застосуванням ст.ст.69, 75 КК України, колегія суддів знаходить необґрунтованими.

У зв'язку з чим, на переконання колегії суддів, призначене судом першої інстанції покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, і відповідає вимогам ст.65 КК України.

З урахуванням викладеного, вирок суду підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Вирок Джанкойського міськрайонного суду АРК від 26 листопада 2013 року відносно ОСОБА_6 - залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим (засудженим), який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення копії судового рішення.

С У Д Д І:

Ю.Р. Трясун І.І. Радіонов Л.П. Єлгазіна