ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" грудня 2006 р. м.Рівне
дата прийняття постанови місце прийняття
15:10 год. Справа № 12/180
час прийняття постанови номер справи
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання помічника судді Опанасюк Т.І.
В судовому засіданні приймали участь представників сторін:
від позивача : представник ДПІ юрид. відділу-Прищепа О.С. довіреність № 17642/10-32 від 05.09.06 р.
від відповідача : представник юрист - Друзденко Н.В. довіреність № б/н від 14.11.06 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державна податкова інспекція у м. Рівне до відповідача -1: Приватне підприємство "Граніт - М"; до відповідача-2: Приватне підприємство фірма "Сервіс-Петроль" про визнання недійсним господарського зобов'язання
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Розпорядженням голови господарського суду від "08" листопада 2006 року у зв'язку із закінченням повноважень судді Шарапи В.М. справу передано на розгляд судді Юрчуку М.І.
Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області, як суду адміністративної юрисдикції, з позовом про визнання недійсним договору
Відповідач - 1 власної позиції з предмету спору не виклав, в судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, наявними у матеріалах справи.
Відповідач - 2 (його повноважний представник) виклав свою позицію стосовно предмету спору, позовні вимоги заперечує в повному обсязі.
До початку судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги. Просить визнати недійсним господарське зобов'язання яке виникло на підставі договору №11 від 01.11.04р. між приватним підприємством "Граніт-М" та приватним підприємством - фірмою "Сервіс-Петроль" щодо здійснення діяльності пов'язаної з розробкою, виготовленням, ввезенням, вивезенням, реалізацією та використання засобів криптографічного та технічного захисту інформації, а також надання послуг із криптографічного та технічного захисту інформації - визнати недійсним з моменту його виникнення. В цій частині надав пояснення, які співпадають із позицією, яка викладена в позовній заяві та заяві про зміну позовних вимог.
Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, письмових клопотань про розгляд справи без його участі не надав, пояснень з приводу заявленого предмету спору не подав.
Подане клопотання про відкладення розгляду справи після 22.12.06р. судом відхиляється, оскільки 20.12.06р. закінчується строк розгляду справи, визначений статтею 122 КАСУ.
Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою. Нових доказів позивач суду не надавав.
Письмових клопотань від учасників судового процесу щодо здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. Протокол судового засідання складено відповідно до вимог Прикінцевих та перехідних положень КАСУ. Представникам сторінроз'яснено право заявляти відвід суду згідно ст.30 КАСУ, а також роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 51 цього Кодексу.
В судовому засіданні "18" грудня 2006 р. оголошувалась перерва до 15:10год. для виходу суду до нарадчої кімнати з метою ухвалення вступної та резолютивної частини судового рішення.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
01.11.2004 р. між ППФ "Сервіс-Петроль" та ПП "Граніт-М" укладено договір про співробітництво та взаємодопомогу № 11.
В межах договору про співробітництво та взаємодопомогу № 11 від 01.11.2004 р. між ПП "Сервіс Петроль" та ПП. "Граніт-М" ППФ "Сервіс-Петроль" отримано віл ПП. "Граніт-М" ряд послуг, зокрема, послуги, пов'язані з розробкою, виготовленням, ввезенням, реалізацігю та використанням засобів криптографічного та технічного захисту інформації, а також з наданням послуг із криптографічного та технічного захисту інформації на загальну суму 86 392 грн. з ПДВ, що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 31.10.2005 р., податковою накладною від 31.10.2005 р. № 05.
Згідно Указу Президента України № 505/98 від 22.05.1998 р. "Про затвердження Положення про криптографічний захист інформації в Україні" криптографічний захист - це вид захисту, що реалізується за допомогою перетворень інформації з використанням спеціальних даних (ключових даних) з метою приховування (або відновлення) змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо. Для проведення діяльності з надання даного виду послуг необхідно отримання певних спеціальних дозволів.
Пунктом 14 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" визначено, що обов'язковому ліцензуванню підлягає діяльність пов'язана з розроблення, виробництва, використання, експлуатація, сертифікаційні випробування, тематичні дослідження, експертиза, ввезення, вивезення криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації, надання послуг в галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису), торгівля криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації.
Пункт 29 Постанови Кабінету Міністрів України № 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" визначає, що спеціальним органом ліцензування є Департамент спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБУ.
25.09.2006 р. податковим органом було направлено запит № 20330/23-331 до Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБУ щодо наявності ліцензії у ПП. "Граніт М" яка б підтверджувала право на надання даного виду послуг .
Як вбачається з листа Департаменту спеціальних телекомунікаційних систем та захисту інформації СБУ від 04.10.2006 р. № 18/2/1-5749 ПП "Граніт-М" ліцензії на право провадження господарської діяльності в галузях криптографічного захисту інформації не одержувало та з приводу їх отримання не зверталося.
Суд погоджується із позивачем, що надання даного виду послуг ПП. "Граніт-М" здійснено без наявності необхідної на це спеціальної правоздатності.
Таким чином господарське зобов'язання в частині здійсненні діяльності пов'язаної з розробкою, виготовленням, ввезенням, вивезенням, реалізацією та використання засобів криптографічного захисту інформації, а також надання послуг із криптографічного захисту інформації суперечить (не відповідає) вимогам закону та в цій частині має бути визнано недійсним.
Поряд з тим суд не погоджується із позивачем, що визнанню недійсним підлягає і господарське зобов'язання щодо надання послуг із технічного захисту інформації з підстав невідповідності його вимогам статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".
Дана норма Закону (стаття 9) не передбачає отримання спеціального дозволу (ліцензії) щодо надання послуг із технічного захисту інформації.
А оскільки в акті перевірки від 28.07.06р. відсутні відомості щодо кількісних та вартісних показників наданих послуг щодо технічного захиту інформації, не відображено, яка доля у наданих послугах становить криптографічний захист інформації, а яка доля - технічний захист інформації, та в чому полягає порушення податкового законодавства при наданні технічного захисту інформації, суд відмовляє позивачу - ДПІ у м.Рівне у задоволенні позовних вимог щодо визнання господарського зобов'язання в частині технічного захисту інформації як такого, що не відповідає вимогам закону.
Також слід відмовити і податковому органу в частині вимог (заява позивача про зміну позовних вимог від 14.12.06р.) щодо застосування до спірних відносин частини 1 статті 208 Господарського кодексу України.
Як вбачається із приписів частини 1 статті 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
В даному випадку господарське зобов'язання в частині здійсненні діяльності пов'язаної з розробкою, виготовленням, ввезенням, вивезенням, реалізацією та використання засобів криптографічного захисту інформації, а також надання послуг із криптографічного захисту інформації позивачем оспорюється, а судом визнається недійсним з підстав невідповідності його закону.
До цих правовідносин має застосовуватися частина 2 статті 208 ГКУ, за умови, якщо послуги по технічному захисту інформації не надавалися взагалі, чого не має відображено у акті перевірки від 28.07.06р.
Заперечення, які подані представником відповідача-2 суд до уваги не приймає, як такі, що не кореспондуються із нормами Закону України "Про державну податкову службу в Україні"..
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково. В іншій частині - в позові слід відмовити..
Керуючись статтями 160-163, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задоволити частково.
Господарське зобов'язання, яке виникло на підставі договору №11 від 01.11.04р. між приватним підприємством "Граніт-М" та приватним підприємством - фірмою "Сервіс-Петроль" в частині здійсненні діяльності пов'язаної з розробкою, виготовленням, ввезенням, вивезенням, реалізацією та використання засобів криптографічного захисту інформації, а також надання послуг із криптографічного захисту інформації - визнати недійсним з моменту його виникнення.
В решті позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини - з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.І.Юрчук
Повний текст постанови підписано "25" грудня 2006 р.