УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/170/14Головуючий суду першої інстанції:Біленко Л.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Приходченко А. П.

"11" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіПриходченко А.П.,

СуддівАвраміді Т.С., Самойлової О.В.,

При секретаріПомазан В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6, третя особа - Комунальне підприємство «Жилавтосервіс - Керч», про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, за апеляційною скаргою представника відповідачки ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 26 листопада 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року ОП «Кримтеплокомуненерго» звернулося до суду з позовними вимогами до ОСОБА_6, третя особа - КП «Жилавтосервіс - Керч», про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, посилаючись на те, що відповідачка є споживачем зазначених послуг, але свої обов'язки з оплати за надані послуги не виконує, що привело до утворення заборгованість за період з 01.08.2010 року до 01.08.2011 року у розмірі 1607,04 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачки.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 26 листопада 2013 року позов задоволений. З ОСОБА_6 на користь позивача стягнута заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.08.2010 року по 01.08.2011 року у розмірі 1607,04 грн. та судові витрати у розмірі 229,40 грн.

В апеляційній скарзі представник відповідачки просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом допущені порушення процесуального законодавства при прийнятті позовної заяви, суд не звернув увагу на те, що позивач не є виконавцем послуг з теплопостачання, прямі розрахунки зі споживачами заборонені, суд не звернув увагу на те, що відповідачка взагалі відмовилась від послуги з централізованого теплопостачання, оскільки в установленому порядку на підставі дозволу міжвідомчої комісії облаштувала індивідуальне опалення.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення в межах заявлених позовних вимог та в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідачки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є постачальником послуги з централізованого опалення в будинок АДРЕСА_1, який перебуває на балансі КП «Жилавтосервіс-Керч», та з яким позивачем укладений договір купівлі-продажу теплової енергії № 325/69/к-08 від 04.08.2010 року (а.с.47-50, 120).

Право позивача на здійснення господарської діяльності з виробництва, постачання теплової енергії та її транспортування магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами підтверджується ліцензіями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг № 597478 від 12.06.2012 року, № 597480 від 12.06.2012 року, № 597479 від 12.06.2012 року (а.с.44-46).

Квартира АДРЕСА_1 належить відповідачці ОСОБА_6 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 27.04.2006 року (а.с.73,89,92).

Факт надання послуги з теплопостачання належної якості в опалювальні періоди 2011-2013 років в будинок, в якому розташована квартира відповідачки, підтверджується актами, складеними представниками позивача спільно з представниками підприємства - балансоутримувача, у яких вказано, що середня температура в квартирах складала +18 градусів (а.с.102-105,108-112).

Одночасно позивачем надано акт від 25.11.2011 року про зняття оплати за неякісно надане опалення за 1 та 2 листопада 2011 року та акт від 22.02.2012 року, у якому вказано, що в цей день температура в квартирах складала +16 градусів, а за період з 28.01.2012 року по 11.02.2012 року - +12 градусів, з 12.02.2012 року по 20.02.2012 року - +15 градусів (а.с.106-107).

Розрахунок заборгованості відповідачки за теплопостачання здійснено на підставі тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Керченської міської ради від 24.12.2010 року № 1176, сума якої за період з 01.08.2010 року до 01.08.2011 року становить 1607,04 грн. (а.с.3, 41-43).

Враховуючи, що відповідачкою не виконуються обов'язки по оплаті послуг з централізованого опалення, суд обґрунтовано на підставі ст. 526 ЦК України, п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стягнув з неї на користь позивача заборгованість у сумі 1607,04 грн.

Посилання представника відповідачки в апеляційній скарзі на те, що позовна заява була подана з порушеннями вимог ст. 119 ЦПК України, але суд не залишав її без руху для усунення недоліків, не впливає на висновки суду, оскільки при розгляді справи по суті позивачем були надані всі необхідні для вирішення справи документи і ці обставини не є підставою для скасування рішення судом апеляційної інстанції з закриттям провадження у справі на підставі ч.1 ст. 310 ЦПК України.

Доводи в апеляційній скарзі про те, що позивач не є учасником сфери житлово-комунальних послуг і що суд ототожнив поняття із сфери теплопостачання з поняттями із сфери житлово-комунальних послуг, суд не врахував, що позивач постачав теплову енергію її покупцю (споживачу) КП «Жилавтосервіс-Керч» за договором купівлі-продажу № 325/69/к-08 від 04.08.2010 року, який є виконавцем послуг з опалення і який є належним відповідачем, також не впливають на правильність рішення суду, оскільки у вказаному договорі у п. 6.6 встановлено, що сторони домовилися, що в якості погашення своїх обов'язків з оплати отриманої від продавця теплової енергії покупець уступає продавцю усі права, пов'язані з здійсненням кінцевому споживачу розрахунку за спожиту ним теплову енергію, а також право вимоги оплати з кінцевого споживача (власника, наймача, орендатора жилого приміщення). Отже, судом правильно визначені сторони у цьому спорі. Посилання в апеляційній скарзі на те, що п. 6.6 вказаного договору є недійсним на підставі ст. 217, ч.2 ст. 215 ЦК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки договір як в цілому, так і в окремих його частинах недійсним ніким не визнавався.

Не можуть бути прийняті до уваги доводи в апеляційній скарзі про те, що послуги з опалення відповідачці не надавалися через відсутність у квартирі приборів опалення у зв'язку з облаштуванням індивідуального опалення, здійсненого на підставі проектної документації та протоколу засідання МВК № 73 від 23.09.2010 року, але судом неправильно застосовані нормативні акти з цього питання, що призвело до помилкового висновку про недотримання відповідачкою процедури відключення.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.10.2009 року Міжвідомчою комісією з розгляду питань, пов'язаних з відключенням від мереж централізованого опалення, відповідачці за її заявою був наданий дозвіл на отримання технічних умов та виконання робочого проекту на установку індивідуального опалення та відключення від централізованого опалення, а згідно з протоколом № 73 від 23.09.2010р. комісією був наданий дозвіл на виконання робіт по відключенню квартири від системи централізованого опалення та установлення індивідуального опалення (а.с.74-76). Разом з тим, акт про відключення квартири від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення від 13.01.2011 року представником постачальника послуг з централізованого опалення не підписаний і рішенням міжвідомчої комісії не затверджувався (а.с.77).

Натомість у КФ ОП «Кримтеплокомуненерго» було проведене службове розслідування за фактом видачі технічних умов по відключенню квартири та виданий наказ № 131 від 12.11.2013 року про недопущення в подальшому порушень діючого положення з питань відключення від мереж централізованого опалення (а.с.127-130).

Тому є правильними висновки суду про відсутність підстав для зняття відповідачки з обліку як споживача у зв'язку з недотриманням нею порядку відключення квартири від мережі централізованого опалення, встановленого Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року № 4, зі змінами згідно з наказом від 06.11.2007 року № 169, яким вже було встановлено можливість відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку, а цілих багатоквартирних будинків.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідачки ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 26 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Приходченко А.П. Авраміді Т.С. Самойлова О.В.