УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/27/14Головуючий суду першої інстанції:Морозова Л.М.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Редько Г. В.

"17" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіРедько Г.В.,

СуддівРоманової Л.В., Моісеєнко Т.І.,

При секретаріПомазан В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Судацької державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Судацького міського суду АР Крим від 19 вересня 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Судацької державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на те, що вона являється громадянкою Російської Федерації. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_8, який на день смерті мешкав за адресою: АДРЕСА_1. Після його смерті відкрилась спадщина на території АР Крим, яка складається із земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2. В серпні 2006 року вона звернулась в Судацьку нотаріальну контору з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на цю земельну ділянку. Їй було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки у неї відсутній податковий номер. Саме це і стало підставою для звернення до суду.

Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 19 вересня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_6 - відмовлено.

На вказане рішення суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Судацького міського суду АР Крим від 19 вересня 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не було враховано того, що Конституція України не зобов'язує усіх громадян отримувати податковий номер. Також апелянт посилається на те, що оплатити податок на спадщину вона може переводом з Російської Федерації.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції фактично прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_6, оскільки вона не надала жодних доказів в обґрунтування свої вимог.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується по наступним підставам.

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як убачається з матеріалів справи, після смерті 03.06.2006 року ОСОБА_8 на території Автономної республіки Крим відкрилась спадщина, у вигляді земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2. (а.с.4,6). Позивач, як спадкоємиця ОСОБА_8, звернулась до нотаріальної контори про видачу їй свідоцтва про право на спадщину.(а.с.5). Їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по підставам наведеним у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії. (а.с.7).

У відповідності до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може отримати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 року: вчинення посвідчувальних написів та видача свідоцтв здійснюється нотаріусами за формами відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 22.12.2010 року № 3253\3. Згідно цих правил, затверджена форма № 1 свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, яка окрім даних родинних стосунків, місця проживання враховує зазначення ідентифікаційного номера за державних реєстром фізичних осіб- платників податків.

Згідно ст. 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріус має право витребувати всі необхідні для вчинення нотаріальної дії довідки та інші документи. При посвідченні правочинів майнового характеру, тобто в разі коли відбувається перехід права власності на об'єкт нерухомого майна, а видача свідоцтва обумовлює перехід права власності до спадкоємців, у текстах для фізичних осіб зазначається - реєстраційний номер особової картки платника податків, а у разі якщо особа через свої релігійні переконання у встановленому законодавством порядку відмовилась від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків, нотаріус перевіряє цей факт за її паспортом.

Відповідно до статті 410 ЦПК України, іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи… мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичним особами України, за винятками, встановленими Конституцією України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Позивач є громадянкою Росії, а отже підпадає під дію зазначених норм права. (а.с.3).

Разом з тим, апелянт для вчинення нотаріальної дії не представила податковий номер, не навела ніяких доказів неможливості його отримання у випадках передбачених законом.

Таким чином, доводи апелянта з посиланням на Конституцію України, яка не зобов'язує усіх громадян отримувати податковий номер, є безпідставними, оскільки проставлення відмітки про можливість здійснювати платежі за даними паспорта в паспорта фізичних осіб - нерезидентів законодавством України не передбачено.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необгрунтованість посилань апелянта на помилкове застосування судом першої інстанції до даних правовідносин норм матеріального права.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи і не ґрунтуються на законі. Підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія судів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Судацького міського суду АР Крим від 19 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.

Судді:

Г.В.Редько Л.В.Романова Т.І. Моісеєнко