У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого Василевича В.С.

Суддів:Бондаренко Н.В., Хилевич С.В.

при секретарі Пиляй І.С.

з участю позивача ОСОБА_3та його представника

адвоката ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5 і його

представника адвоката ОСОБА_6, представника вико-

навчого комітету Острозької міської ради

Митрофанової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Гощанського районного суду від 19 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа на стороні відповідача - Острозька міська рада про визнання реконструкції гаражів самовільним будівництвом, усунення перешкод у користуванні майном шляхом знесення самовільної добудови,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Гощанського районного суду від 19 листопада 2013 року у задоволенні позову в даній справі відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач доводить про незаконність та необґрунтованість рішення через невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідач добудував до належної йому частки в цілісному гаражному комплексі вбиральню,перекривши йому, позивачеві доступ до тильної сторони гаража.

Гаражі є цілісним майновим комплексом без виділення часток в окремі об»єкти нерухомості, тому продаж земельної ділянки під гаражами міг відбутись лише у спільну часткову власність, а не окремо одного співвласника. Про це йдеться в роз»ясненні Держкомзему України №14-22-78336 від 9 листопада 2006 року, якого суд не врахував.

______________________________________________________________________________________________

Провадження №22-ц/787/127/2014 Головуючий в 1 інстанції: Пацко Д.В.

Доповідач: Василевич В.С

Наявність перешкод в обслуговуванні належного йому гаража стверджується висновком постійної комісії Острозької міської ради з питань промисловості , будівництва, архітектури та земельних відносин.

Вважає необґрунтованим висновок суду про відсутність підстав для визнання будівництва самочинним.

По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_5 вказує, що добудову до належної йому частини гаража він здійснив на своїй земельній ділянці з отриманням усіх передбачених законодавством дозволів компетентних органів, в той час як у позивача відсутнє право користування чи право власності на земельну ділянку.

Приведені в апеляційній скарзі доводи щодо законності належності йому, відповідачеві гаража, земельної ділянки уже були предметом розгляду судових інстанцій.

По наведених підставах просить про залишення рішення без змін.

Виконавчий комітет Острозької міської ради теж вважає рішення законним та обґрунтованим.

Вважає, що права позивача не порушені, оскільки частина гаражів, що належать відповідачеві реконструйована після отримання передбачених чинним законодавством дозволів та проекту на належній йому на праві власності земельній ділянці.

В позивача ж право користування чи право власності на земельну ділянку, на якій розташована його будівля, не оформлено.

Належна позивачеві земельна ділянка не межує із земельною ділянкою, на якій розташована незавершена будівництвом будівля позивача.

В судовому засіданні позивач та його представник апеляційну скаргу підтримали, привівши наведені у ній доводи.

Відповідач і його представник та представник виконавчого комітету Острозької міської ради апеляційну скаргу заперечили. Вважають рішення законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їхніх представників перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є співвласниками гаражів по АДРЕСА_1 з частками 60/100 та 17/100 відповідно.

До частини гаражів, якими користується ОСОБА_5, останнім здійснено прибудову.

В обґрунтування вимог про порушення прибудовою своїх прав ОСОБА_3 вказував на те,що в результаті зменшення ширини проходу до тильної сторони гаражів він позбавлений можливості належним чином обслуговувати тильну стіну свого гаража.

Судом встановлено, що зазначена прибудова зведена на земельній ділянці, яка на підставі договору купівлі-продажу від 6 грудня 2005 року належить ОСОБА_5 Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він судом не визнаний недійсним. Даний договір оспорювався позивачем, але рішенням апеляційного суду Рівненської області від 24 вересня 2009 року в задоволенні його позову відмовлено. Це рішення є чинним.

Відповідно до встановлених ст.10, ст.60 ЦПК України засад змагальності кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Позивач не довів наявності у нього права на користування належною відповідачеві земельною ділянкою чи проходу через неї.

Доводи апеляційної скарги про неправомірність набуття позивачем права власності на земельну ділянку не можуть слугувати підставою для скасування рішення, оскільки це питання уже було предметом судових розглядів. Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 24 вересня 2013 року в задоволенні вимог ОСОБА_3 до Острозької міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_8, треті особи на стороні відповідача:ОСОБА_9, ОСОБА_10 про визнання рішень незаконними, визнання незаконними та скасування державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки відмовлено (а.с. 80-82 т.2).

Правильним є висновок і щодо відсутності підстав для визнання будівництва самочинним та його знесення.

Відповідно до ч.4 ст.357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав.

Згідно з ч.4 ст.376 ЦК цього ж Кодексу, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, якщо це порушує право інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

За змістом ч.7 цієї ж статті у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов»язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, повести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

П.22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами ст.376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» роз»яснено, що знесення

самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Застосування таких заходів до відповідача не встановлено.

Таким чином, виходячи із змісту наведених норм матеріального права та зазначеного вище роз»яснення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про знесення самочинного будівництва.

Позивачем не доведено факту порушення його прав та створення йому перешкод у користуванні та розпорядженні своєю часткою приміщень гаражів на АДРЕСА_1, що виникли внаслідок дій відповідача ОСОБА_11 по реконструкції його частини гаражів і здійсненні добудови.

З пояснень позивача, відповідача та матеріалів справи вбачається можливість доступу позивача для обслуговування тильної сторони будівлі з іншої сторони.

При відсутності підстав для задоволення вимог про знесення самочинного будівництва не підлягають задоволенню вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні його майном.

Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують підстав для його скасування немає.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст.313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Гощанського районного суду від 19 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий Василевич В.С.

Судді Бондаренко Н.В.

Хилевич С.В.