Номер провадження № 22-ц/785/1457/164

Головуючий у першій інстанції Огренич І.В.

Доповідач Троїцька Л. Л.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Троїцької Л.Л.,

суддів -Таварткіладзе О.М., Фальчука В.П.,

при секретарі - Швець В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6, що діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 вересня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

14.02.2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5 та просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь 1 600 000 грн. 00 коп. суми боргу та судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що на підставі спільної домовленості з ОСОБА_3 та її батьками - відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, він передав у борг ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму 200 000 (двісті тисяч) доларів США, що в еквіваленті складає 1 600 000, 00 гривень. Вказані гроші відповідачі мали намір використати для здійснення операцій з нерухомим майном. Кошти ОСОБА_3 зобов'язалась повернути йому до 15 січня 2013 року, про що надала відповідну розписку. Посилаючись на те, що у зазначений строк відповідачка позику не повернула та по теперішній час ухиляється від виконання свого зобов'язання, ОСОБА_2 просив задовольнити його позов і стягнути з відповідачів в солідарному порядку суму боргу (а.с. 2-4).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 16.09.2013 року позовні вимоги ОСОБА_2- задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість в розмірі 1 598 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 3555,70 грн.

В іншій частині у задоволенні позову - відмовлено.

Частково скасовані заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21.02.2013 року. (а.с. 129-131).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої

інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, заперечень на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлені і підтверджені матеріалами справи наступні обставини.

15 листопада 2012 року ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму 200 000 доларів США, які відповідачка зобов'язалася повернути до 15 січня (без зазначення року).

Факт передачі грошей підтверджується власноручно написаною розпискою ОСОБА_3 від 15 листопада 2012 року (а.с.5), оригінал якої знаходиться в матеріалах досудового розслідування відносно шахрайських дій відповідачки щодо різних осіб (а.с.164-167; 169).

У встановлений між сторонами строк ОСОБА_3 борг не повернула.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем і відповідачами - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 будь-яких договірних відносин не встановлено.

Між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 склалися боргові зобов'язання, які остання не виконала, у зв'язку з чим прийшов до висновку, що на підставі ст. ст. 526, ч.1 ст. 611, 629, 1046, 1049 ЦК України, сума боргу в еквіваленті 1 598 000,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача з ОСОБА_3

Колегія погоджується з висновками суду і вважає, що вони відповідають фактичним обставинам, доказам, які є в матеріалах справи та вищевказаним нормам матеріального права.

Доводи скарги про те, що грошові кошти на суму 200 000 доларів США ОСОБА_3 від ОСОБА_2 не отримувала, розписка від 15 листопада 2012 року є безгрошовою і написана відповідачкою під тиском ОСОБА_2, є безпідставні і нічим не підтверджені.

Посилення представника ОСОБА_3 на те, що остання з поважних причин не була присутня у судових засіданнях, оскільки хворіла та періодично перебувала на лікуванні в медичних установах, тому не могла надати належні докази по суті спору, є неспроможними.

Відповідачка належним чином сповіщувалась судом про розгляд справи. Ні батьки, ні члени її сім`ї не ставили до відому суд про її хворобу.

Крім того, ніякі докази про те, що розписка є безгрошовою і написана під тиском ОСОБА_2, ні ОСОБА_3, не її представник до апеляційної інстанції не надали.

При розгляді справи по суті, її батьки - інші відповідачі по справі, вважали належним відповідачем тільки ОСОБА_3

Твердження представника відповідачки про те, що ОСОБА_2 звернувся до суду 15 лютого 2013 року, тобто передчасно, оскільки в розписці не вказаний рік повернення боргу і строк виконання зобов'язання ще не настав, колегією до уваги не приймаються.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що в разі якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Із тексту розписки вбачається, що гроші були взяті в борг 15.11.2012 року і повинні були повернуті відповідачем 15 січня (тобто 2013 року, як вважає ОСОБА_2І.).

Однак, навіть якщо врахувати вимоги вказаної норми права, то колегія вважає,що моментом пред'явлення вимоги в даному випадку є подача позовної заяви до суду, яка відбулася 14.02.2013 року (а.с.2).

Колегія суду також не погоджується з доводами скарги про те, що за погашення заборгованості повинен відповідати і чоловік ОСОБА_3 - ОСОБА_7, з яким відповідачка перебувала у шлюбі на період дачі розписки, що судом першої інстанції взагалі не було взято до уваги.

Докази про те що грошові кошти бралися в борг в інтересах сім`ї в матеріалах справи відсутні.

Посилення представника ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції на те, що в Київському районному суді м. Одеси розглядається цивільна справа про визнання відповідачки частково недієздатною, що підтверджується ухвалою суду від 20.08.2013 року, не може бути підставою для скасування рішення. Крім того, вказана справа по суті ще не розглянута (а.с. 175).

За таких підстав, апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст.303, п. 1 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6, що діє в інтересах ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду

Одеської області: Л.Л.Троїцька

О.М. Таварткіладзе

В.П.Фальчук