Справа № 11-а-2330
Категорія КК: ч. 2 ст. 186
Головуючий у першій інстанції Ясельський A.M.
Доповідач Ковальська В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних
справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Лагнюка М. М.
суддів Бовт рук В.М. , Ковальської В.В.,
за участю прокурора Решетняк Н.О.
захисника ОСОБА_4
підсудних ОСОБА_1 ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу
за апеляціями прокурора Заріцької О.А., захисника ОСОБА_3,
засудженого ОСОБА_2 на вирок Святошинського районного суду м.
Києва від 06 вересня 2007 року,
встановила:
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 06 вересня 2007 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,
зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, згідно з ст. 89 КК України раніше не судимий,
засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи в нетверезому стані, за попередньою змовою між собою та двома невстановленими слідством особами, з метою заволодіння майном потерпілого, 30.03.2007 року, близько 1 години, на майданчику першого поверху будинку № 93-а по проспекту Перемоги в м. Києві наздогнали потерпілого ОСОБА_5 і, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, почали наносити йому удари руками й ногами в різні частини тіла, заподіявши своїми діями фізичний біль, а коли ОСОБА_5 втратив здатність чинити їм опір, відкрито викрали його майно: мобільний телефон "LG", вартістю 134 гривні, мобільний телефон "Моторола", ціною 241 гривня та гроші в сумі 150 гривень, а всього викрали майна на загальну суму 525 гривень, чим заподіяли потерпілому матеріальну шкоду.
В апеляції прокурор Заріцька О.А., посилаючись на те, що суд у вироку неправильно вказав прізвище та ім'я підсудних, просить вирок суду змінити та вказати вступній і резолютивній частинах вироку ім'я засудженого ОСОБА_2, а не ІНФОРМАЦІЯ_3 та прізвище засудженого ІНФОРМАЦІЯ_4, а не ІНФОРМАЦІЯ_5.
В апеляції захисник засуджених ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України, а дії ОСОБА_1 перекваліфікувати на ч. 1 ст. 185 КК України і звільнити його від покарання на підставі Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року, враховуючи позитивні характеристики підсудного, відсутність судимості та наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей.
Апелянт посилається на те, що ОСОБА_2 не вчиняв щодо потерпілого будь-яких неправомірних дій, а лише розбороняв потерпілого ОСОБА_1, при цьому він не бачив і не знав, що ОСОБА_1 підібрав у під'їзді при боротьбі з потерпілим телефон, тому в діях ОСОБА_2 немає складу злочину. Що стосується дій ОСОБА_1 то апелянт вважає, що він вчинив таємне викрадення майна, оскільки потерпілий не знав і не усвідомлював, що у нього вилучається майно, а крадіжку телефонів і грошей виявив вже у квартирі, коли перевдягався. Також захисник: вказує на порушення вимог кримінально-процесуального закону, допущені, на його, думку, органами досудового слідства і судом, які полягають у тому, що зібрані у справі докази є недостатніми і недопустимими, у постанові про пред'явлення обвинувачення неправильно вказано прізвище ОСОБА_1 згідно з паспортними даними. В судовому засіданні захисник був позбавлений можливості додатково допитати потерпілого. Суд неповно перевірив та дослідив наявні у справі докази, не дав їм належної оцінки, не встановив всі
обставини справи, не перевірив покази засуджених стосовно обставин справи та постановив незаконний, невмотивований та необгрунтований вирок, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, в мотивувальній частині вироку суд неправильно вказав прізвище підсудного ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_5 та ім'я підсудного ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3, замість ІНФОРМАЦІЯ_6, тому останній незаконно перебуває під вартою.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд чи на додаткове розслідування, посилаючи на однобічність, неповноту та обвинувальний ухил досудового слідства. Апелянт вважає, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в момент вчинення злочину його взагалі не було на місці вчинення злочину, про що підтвердили в судовому свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Заслухавши доповідача Ковальську В.В., пояснення прокурора Решетняк Н.О., яка не підтримала апеляцію прокурора та заперечувала проти задоволення апеляцій засуджених і захисника, засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_4 які підтримали свої апеляції та апеляцію прокурора; виступ учасників процесу в судових дебатах та останнє слово підсудних, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення частково, апеляції засудженого і захисника до задоволення не підлягають, а вирок суду належить змінити, виходячи з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку злочину при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений перевіреними в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами.
Зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_5 про те, що 30.03.2007 року він розмовляв з товаришем біля будинку № 93 а по проспекту Перемоги в м. Києві, повз них проходили четверо чоловіків, один з яких - ОСОБА_1 штовхнув потерпілого плечем та почав ображати. Коли потерпілий з товаришем зайшли до під'їзду будинку, то ці чоловіки також зайшли за ними, де ОСОБА_1 з іншим чоловіком почали бити потерпілого. Коли потерпілий звернувся до ОСОБА_2 , якого він знав, з проханням припинити бійку, то ОСОБА_2 вдарив потерпілого кулаком у живіт. На питання потерпілого про те, що потрібно, хтось із чоловіків сказав, щоб потерпілий віддав все, що має. Потерпілий відмовився віддавати свої речі і підсудні знову почали наносити йому удари по тулубу, - а хтось з чоловіків почав обшукувати кишені. Потерпілий почав кликати на допомогу, з квартири вибігла" його дружина, яка почала просити підсудних, щоб вони не били потерпілого. Всі чоловіки вибігли з під'їзду. Після цього потерпілий виявив, що у нього зникли два телефони та гроші в сумі 150 гривень.
Показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що 30.03.2007 року вона з чоловіком ОСОБА_5 повернулася додому і пішла у квартиру. Через деякий час почула крик у під'їзді і коли вибігла з квартири, то побачила свого чоловіка, який лежав на сходах із закривавленою головою та чотирьох хлопців, яких почала просити, щоб вони не били потерпілого. Згодом всі вони пішли, а свідок завела чоловіка у квартиру та викликала міліцію.
Показаннями свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10- працівників міліції, які прибули на місце пригоди за викликом потерпілого ОСОБА_5 і які підтвердили ту обставину, що потерпілий вказав на ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , як на осіб, які разом з двома іншими чоловіками побили його та забрали два телефони і гроші. Вказані особи були затримані і при проведенні поверхневого огляду одягу у ОСОБА_1 був виявлений телефон "LG", який заявник впізнав, як свій. ОСОБА_1 не зміг пояснити працівникам міліції про те, звідки у нього взявся телефон потерпілого.
Вилучення телефону було оформлено протоколом огляду та вилучення від 30.03.2007 року, а сам телефон приєднаний до справи як речовий доказ.
Таким чином, посилання захисника і засудженого ОСОБА_2 на те, що ОСОБА_2 непричетний до вчинення злочину, спростовується показаннями потерпілого і свідків. Свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_7 не були очевидцями події, яка сталася у під'їзді будинку, а лише підтвердили ту обставину, що вони разом з підсудними проводили час в кафе, а потім бачили потерпілого. Але після того, як ОСОБА_1 почав говорити з потерпілим і вони відправили ОСОБА_2 , щоб той забрав ОСОБА_1, свідки пішли додому, а коли повернулись до магазину «Сільпо», то побачили там ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , яких затримали працівники міліції.
Безпідставними є доводи апеляції захисника про те, що потерпілий не усвідомлював того, що у нього викрадається майно, оскільки потерпілий пояснював, що після того, як його підсудні та дві інші особи почали його бити, то вимагали у нього видачі майна та обшукували кишені одягу. Та обставина, що потерпілий безпосередньо не бачив, як забирали його майно, не свідчить про те, що він не усвідомлював характеру протиправних дій, які учинялись проти нього підсудними.
При проведенні розслідування справи та розгляду її в суді органами досудового слідства і судом не було допущено порушень вимог кримінально-процесуального закону, на які посилається захисник у своїй апеляції.
Зокрема, докази у справі були зібрані та оформленні з дотриманням вимог
кримінально-процесуального закону і є допустимими.
В судовому засіданні суд всебічно повно і об'єктивно розглянув справу, перевіривши докази надані обвинуваченням у встановленому законом
порядку. При цьому усі клопотання учасників процесу були вирішені. Доводи захисника на те, що він був позбавлений можливості повторно допитати потерпілого не ґрунтуються на матеріалах справи. Так, з протоколу судового засідання вбачається, що потерпілий ОСОБА_5 був допитаний в судовому засіданні, захисник ОСОБА_3 не заявляв клопотання про додатковий допит потерпілого із зазначенням обставин, які підлягають з'ясуванню при такому допиті, а заявив клопотання про примусовий привід потерпілого в судове засідання, яке було обгрунтовано відхилено судом (а.с. 237, 242).
Також суд не допустив порушення вимог кримінально-процесуального закону при проведенні судових дебатів і виголошенні підсудними останнього слова. Та обставина, що у промові в судових дебатах підсудний ОСОБА_1 заявив, що він підібрав телефон потерпілого з підлоги під час боротьби, думаючи що то його власний телефон, не була підставою для відновлення судового слідства, як про це зазначається в апеляції захисника. Так, в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 не визнавав себе винним у викраденні майна потерпілого, а з приводу вилученого у нього телефону "LG" пояснював, що купив телефон після події з потерпілим у чоловіка на ім'я ОСОБА_11, який також був з ним у під'їзді будинку, де сталась пригода, а в судових дебатах підсудний також не визнав себе винним у викраденні майна і висунув іншу версію того, яким чином у нього виявився телефон потерпілого. Таке повідомлення не є підставою для відновлення судового слідства згідно з ч.3 ст. 318 КПК України.
Таким чином, суд, перевіривши докази у справі та встановивши обставини справи, дав у вироку вірну оцінку доказам, зібраним по справі та вмотивував свої висновки.
Дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України кваліфіковані правильно.
При складанні вироку суд допустив помилки в написанні прізвища підсудного ОСОБА_1 вказавши в мотивувальній частині вироку прізвище ІНФОРМАЦІЯ_5, та у вступній і резолютивній частині вироку неправильно вказав ім'я підсудного ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3, замість ІНФОРМАЦІЯ_6.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2007 року суд уточнив написання імені засудженого ОСОБА_2 (а.с. 296), тобто виправив помилку у написанні імені підсудного, а помилка у прізвищі підсудного ОСОБА_1 залишилась, тому колегія суддів вважає, що ця помилка має бути виправлена шляхом зміни вироку.
При призначенні покарання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину та особи винних,
які характеризується позитивно, стан здоров'я ОСОБА_2 та сімейний стан ОСОБА_1 відсутність обставин, що пом'якшують покарання та обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння і обґрунтовано призначив покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 186 КК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора Заріцької О.А. задовольнити частково.
Апеляції засудженого ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 6 вересня 2007 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 змінити: в мотивувальній частині вироку вважати правильним прізвище підсудного ІНФОРМАЦІЯ_4, а не ІНФОРМАЦІЯ_5.
В решті вирок залишити без змін.