Справа № 11-а- 2176
Категорія: ст. 289 ч.2, 194 ч.2 КК
Головуючий у першій інстанції Колесник Л.А.
Доповідач Глиняний В.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
Головуючого Дембовського С. Г.,
суддів Глиняного В.П., Гонти Л.С.,
з участю прокурора Рабінчук Т.І.,
потерпілої ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня 2007 року щодо ОСОБА_1, -
ВСТАНОВИЛА:
Органами досудового слідства ОСОБА_1, 1965 року народження, обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 289 ч.2, 194 ч.2 КК України за наступних обставин: в період часу з 22:30 год. 12 серпня по 04:34 год. 13 серпня 2004 року незаконно таємно заволодів автомобілем ВАЗ-2101, державний номерний знак НОМЕР_1, який належав ОСОБА_2. При цьому ОСОБА_1 за допомогою ножиць зламав замок передніх лівих дверей та штовхаючи відкотив автомобіль від будинку АДРЕСА_1.
Приблизно 04:34 год. 13 серпня 2004 року ОСОБА_1 знищив вказаний автомобіль, підпаливши його поблизу будинку № 22 по вул. . Червоноткацкій.
31 серпня 2007 року з попереднього розгляду суд повернув справу прокурору для проведення додаткового розслідування з посиланням на неповноту досудового слідства та його неправильність, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, порушення права обвинуваченого на захист та невиконання органом досудового слідства вказівок суду, які були викладені в попередніх
постановах при направлені кримінальної справи на додаткове розслідування.
В апеляції прокурор просить постанову скасувати, а справу повернути до районного суду для розгляду по суті посилаючись на те, що суд не мав права повертати справу на додаткове розслідування зі стадії попереднього розгляду, порушив цим вимоги ст. 24б КПК
України. Прокурор зазначає, що органом досудового слідства проведені всі можливі
оперативно-слідчі дії на виконання вказівок суду, з якими справа поверталась на додаткове
розслідування в попередні рази, як по уточненню дійсних обставин вчинення злочинів, так і
по встановленню можливих свідків скоєних злочинів та по перевірці показів
обвинуваченого. Відсутність в матеріалах кримінальної справи результатів перевірки заяви
обвинуваченого про застосування до нього недозволених методів слідства, не є підставою
для направлення справи на додаткове розслідування так як останні підлягають оцінці судом
на рівні з іншими доказами, вважає прокурор, а розмір матеріальної шкоди слід встановити в
судовому засіданні шляхом більш ретельного допиту потерпілого, свідків та обвинуваченого,
при необхідності - проведенням відповідної експертизи та шляхом надання судових
доручень.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який не підтримав апеляції, потерпілу, яка вважає за необхідне розслідувати справу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до ст. 246 КПК України при попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи повертає кримінальну справу на додаткове розслідування у випадку, коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог кримінально-процесуального закону, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.
Вказаній вимозі закону
постанова суду не суперечить.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції шість разів повертав її на додаткове розслідування: 12 травня 2005 року (а.с. 206-208), 17 жовтня 2005 року (а.с. 253-255), 31 січня 2006 року (а.с. 297-299), 3 серпня 2006 року (а.с. 354-356), 29 січня 2007 року (а.с. 406-408), 23 травня 2007 року (а.с. 456-459). Повернувши в сьомий раз 31 серпня 2007 року справу на додаткове розслідування суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що органом досудового слідства в черговий раз не виконані вказівки суду про проведення певних оперативно-процесуальних дій, направлених на усунення неповноти та неправильності досудового слідства. Зокрема, висновоксуду про нe усунену неповноту та неправильність досудового слідства підтверджується рапортом ст. о/у ВКР Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві Солтика Ю. про неможливість встановити свідків, які б підтвердили чи спростували алібі ОСОБА_1, з якого вбачається, що працівниками міліції не встановлено вказаних осіб (а.с. 465). Але крім вказаного рапорту протоколів допитів будь-яких осіб до матеріалів справи не залучено, що на думку колегії суддів свідчить про формальний підхід органу досудового слідства по з"ясуванню дійсних обставин вчинення злочину щодо майна потерпілої ОСОБА_2 Такий висновок підтверджується і тою обставиною, що у вказаному рапорті зазначається, що обвинувачений не може назвати точних анкетних даних на вказаних осіб, тоді як в судових засіданнях ОСОБА_1, не визнаючи своєї причетності до злочинів, поясняв, що 13.08.2004 року він перебував дома в квартирі АДРЕСА_2, що може підтвердити брат його співмешканки (а.с. 118), пізніше вказував, що в ніч інкримінованого злочину він знаходився в с Тетереві у ОСОБА_3 (а.с. 232). Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ці пояснення обвинуваченого не перевірялись, що суперечить ст. 22 КПК України.
Обґрунтованими є і вказівки суду про необхідність встановити вартість викраденого автомобіля потерпілої ОСОБА_2, оскільки її розмір впливає на кваліфікацію дій обвинуваченого, а за матеріалами справи ніякого підтвердження вартості автомобіля, вказаної потерпілою, не має.
Враховуючи, що обвинувачення ОСОБА_1 ґрунтується фактично лише на його показах, що були отримані на досудовому слідстві та які не були ним підтверджені в судових засіданнях і змінені з посиланням на застосування до нього працівниками міліції не дозволених методів слідства, перевірка таких показів обвинуваченого прокурором є обов"язковою. Тому і ця вказівка суду першої інстанції є законною. Доводи ж прокурора про
оцінку таких показів судом без проведення прокурором перевірки заяв обвинуваченого не заслуговують на увагу.
Відповідає матеріалам справи і висновок суду про формальність постанови слідчого про виділення з кримінальної справи в окреме провадження матеріалів щодо перевірки заяви обвинуваченого по застосуванню службовими особами Дніпровського РУ ГУ MBС України в м. Києві не дозволених методів, оскільки в указаних
постановах слідчий навіть не зазначив, які ж саме заяви, протоколи чи документи він виділяє .
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що доводи апеляції не підлягають задоволенню,
постанова суду є законною і підлягає виконанню.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 368 КПК України, колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня 2007 року про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 за ст. ст. 289 ч.2, 194 ч.2 КК України на додаткове розслідування - залишити без змін.