Справа №11-а-2239

                                                                                   Головуючии у 1 ін ст.  Марчук Н.О.

Категорія  ст.  190 ч.4КК

                                                                                   Доповідач Матієк Т.В.

 

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

22 листопада 2007 року колегія суддів  судової палати у кримінальних

справах Апеляційного суду м.  Києва у складі:

головуючого- судді                Лагнюка М. М. ,

суддів                                      Матієк Т.В.,  Бовтрук В.М. ,

за участю прокурора              Решетняк Н.О.,

захисників                               ОСОБА_2,  ОСОБА_3

засуджених                             ОСОБА_4,  ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Києві справу за апеляцією прокурора Старчука М. Ю.,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  на вирок Шевченківського районного суду м.  Києва від 5 червня 2007 року,

 

встановила:

 

 Цим вироком

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженець м.  Шепетівка Хмельницької області,  українець,  громадянин   України,    військовозобов'язаний,    має   вищу освіту,     перебуває    в    цивільному    шлюбі,     має    двох неповнолітніх   дітей,    2002 р.н.,    та   2006   р.н.,    працює отаманом управи скарбничого МГО «Козацтво Запорізьке»,  проживає за адресою: АДРЕСА_1,  раніше не судимий,  засуджений ч. 4  ст.  190 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі  ст.  75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Згідно  ст.  76 КК України зобов'язаний без дозволу органу кримінально-виконавчої системи не виїжджати за межі України на постійне проживання,  повідомляти про зміну місця проживання і роботи,  періодично з'являтися на реєстрацію.

ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  уродженець с.  Подорожнє Стрийського району Львівської області,  українець,  громадянин України,  військовозобов'язаний,  має вищу освіта,  одружений,  має

 

двох неповнолітніх дітей,  1994р.н.,  1995 р.н.,  працює в ТОВ   «Домен   де   Маваре»,    директором,    проживає   за адресою:     АДРЕСА_2,  зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3,  раніше не судимий,  засуджений за ч. 4  ст.  190 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі  ст.  75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки. Згідно  ст.  76 КК України зобов'язаний без дозволу органу кримінально-виконавчої системи не виїжджати за межі України на постійне проживання,   повідомляти про зміну місця проживання і роботи,  періодично з'являтися на реєстрацію.

Згідно з вироком ОСОБА_1  через свого знайомого ОСОБА_5 на початку квітня 2003 року в приміщенні офісу ТОВ "Спецвисотстрой",  розташованого за адресою: м.  Київ,  вул.  Пушкінська,  11,  офіс № 23,  познайомився з особою,  відносної якої матеріали виділені в окреме провадження - радником ТОВ "Спецвисотстрой",  яка на прохання його керівників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надавала їм консультативні поради щодо можливості укладення інвестиційної угоди та відведення земельної ділянки під забудову. Під час такого знайомства у  квітні 2003 року ОСОБА_1  отримав інформацію про те,  що засновники (громадяни Російської Федерації) та службові особи ТОВ "Спецвисотстрой",  зареєстрованого Державною адміністрацією Шевченківського району м.  Києва у квітні 2003 року,  підшуковують у м.  Києві об'єкти для забудови та мають у наявності значні суми грошових коштів. Після чого,  переслідуючи мету особистої наживи та збагачення,  вирішив заволодіти коштами вказаного підприємства шляхом обману та зловживання довірою його службових осіб,  під виглядом отримання платні за посередницькі послуги,  пов'язані з укладенням інвестиційної угоди на будівництво житлового будинку та відведення під забудову земельної ділянки,  розташованої у АДРЕСА_4,  яка мала бути йому сплачена за позитивне вирішення цих питань. З метою досягнення задуманого,  ОСОБА_1  запропонував особі,  відносно якої виділені матеріали,  прийняти участь у заволодінні майном цього товариства шляхом обману і зловживання довірою його службових осіб,  на що останній також переслідуючи корисливі мотиви та маючи на меті особисте збагачення,  дав свою згоду. Тоді ж ОСОБА_1  та особа,  відносно якої виділені матеріали,  розробили план вчинення цього злочину та розподілили між собою ролі,  згідно з яким особа,  відносно якої виділені матеріали,  повинна була представити ОСОБА_1 службовим особам ТОВ "Спецвисотстрой",  як людину,  яка завдяки своєму становищу та зв'язкам має можливість за грошову винагороду вирішити питання про відведення під забудову земельної ділянки,  розташованої у АДРЕСА_4,  надати допомогу в укладенні інвестиційної угоди,  а також всіляко підтримувати ОСОБА_1 у його діях,  спрямованих на отримання ним готівкових коштів підприємства для вирішення цих питань,  створюючи у керівників підприємства позитивне враження щодо його діяльності та можливостей. У свою чергу ОСОБА_1  завдяки вказаним діям особи,  відносно якої   виділені   матеріали,    що   користувалася   особливою   довірою   у   керівника

 

підприємства ОСОБА_8,  повинен був увійти в довіру до службових осіб ХОВ "Спецвисотстрой" і під виглядом вирішення зазначених вище питань заволодіти обумовленою сумою коштів цього підприємства,  які в подальшому використати разом з особою,  відносно якої виділені матеріали,  за власним розсудом.  Реалізуючи свої злочинні наміри,  особа,  відносно якої виділені матеріали,  у другій половині квітня 2003 року в приміщенні офісу ТОВ "Спецвисотстрой" за вказаною адресою організувала зустріч і знайомство ОСОБА_1 зі службовими особами цього підприємства - генеральним директором ОСОБА_8 та комерційним директором ОСОБА_9 При цьому,  достовірно знаючи,  що ОСОБА_1  не є службовою особою Київської міської державної адміністрації (КМДА),  не має ніяких владних повноважень,  не є генералом силових структур і не має можливості вирішити питання про відведення земельної ділянки,  розташованої у АДРЕСА_4,  умисно представив його як особу,  що має певні владні повноваження,  є генералом силових структур,  займає високе службове становище в державі,  у зв'язку з чим має особистий вплив на службових осіб КМДА і може вирішити питання відведення землі та побудови житла за вказаною адресою. Крім того,  у ході зустрічі особа,  відносно якої виділені матеріали,  неодноразово наголошувала,  що тільки ОСОБА_1  може вирішити питання про відведення земельної ділянки під забудову і в разі згоди керівництва ТОВ "Спецвисотстрой" співпрацювати з ним,  він,  використовуючи свої владні повноваження та зв'язки,  створить умови за яких підприємство не зможе здійснювати господарську діяльність,  а ОСОБА_8,  будучи громадянином Російської Федерації,  - в'їхати на територію України. ОСОБА_1  у ході зустрічі,  діючи на виконання заздалегідь розробленого плану,  не заперечував проти слів особи,  відносно якої виділені матеріали,  і запевнив керівників ТОВ "Спецвисотстрой " у тому,  що він дійсно має реальні можливості для вирішення питання про відведення земельної ділянки у м.  Києві під забудову та укладення інвестиційної угоди завдяки своїм знайомствам зі службовими особами КМДА,  а також вищими посадовцями в органах виконавчої влади України,  чим ввів в оману керівників вказаного підприємства. Введені в оману ОСОБА_8 та ОСОБА_9 погодилися на співпрацю з ОСОБА_1,  яка повинна була виразитися у наданні останнім посередницьких послуг для укладення інвестиційної угоди і відведення земельної ділянки під забудову та виплаті йому керівниками підприємства за ці дії певної суми грошей поетапно.

Надалі ОСОБА_1  з метою подальшого заволодіння коштами,  під час чергової зустрічі в квітні 2003 року переконав ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у необхідності оренди індивідуального сейфу в комерційному банку,  куди необхідно покласти 50 000 доларів США з умовою взаємного доступу,  як гарантію виплати йому цієї суми при виконанні обумовленого обсягу роботи.

На виконання висунутих ОСОБА_1  вимог,  23.04.2003 року ОСОБА_9 за погодженням з ОСОБА_8,  разом з довіреною особою ОСОБА_1- ОСОБА_5 та за сприяння особи,  відносно якої виділені матеріали,  уклав договір майнового найму індивідуального сейфу НОМЕР_1 в АКБ «Правекс-Банк",  розташованому в м.  Києві по вул.  Кловський узвіз,  9/2,  в який помістив на зберігання 50 000 доларів США,  що гарантувалися ОСОБА_1  в

 

якості платні за посередницькі послуги і належали особисто ОСОБА_9 Ключі від сейфу були передані і зберігалися,  один у ОСОБА_9,  другий у ОСОБА_5 ОСОБА_1 ,  не будучи обізнаним з порядком відведення земельної ділянки під забудову,  з формою складання інвестиційної угоди,  не маючи необхідного досвіду та знань у галузі землевпорядкування та ніяких зв'язків з відповідними службовими особами КМДА і тим більше будь-яких владних повноважень,  однак переслідуючи корисливу мету заволодіти коштами ТОВ "Спецвисотстрой" під виглядом надання посередницьких послуг,  з метою створення видимості виконання роботи,  у квітні 2003 року звернувся до свого знайомого мешканця м.  Києва ОСОБА_6,  якому розповів про питання,  які керівники підприємства "Спецвисотстрой" хотіли вирішити за його допомогою. Останній,  маючи певний досвід у підготовці документів для землевідведення та укладенні інвестиційних договорів на будівництво житлових споруд у м.  Києві,  не знаючи про справжні наміри ОСОБА_1 щодо заволодіння коштами підприємства,  за певну винагороду погодився надати йому можливу консультативну допомогу. У свою чергу ОСОБА_6 на початку травня 2003 року у м.  Києві познайомився з місцевим жителем ОСОБА_7,  якому повідомив про наміри службових осіб ТОВ "Спецвисотстрой" отримати земельну ділянку у АДРЕСА_4,  для будівництва житлового будинку та укласти з цього приводу інвестиційний договір. ОСОБА_7,  також не будучи обізнаним щодо намірів заволодіти коштами ТОВ "Спецвисотстрой",  пообіцяв за винагороду при можливості допомогти,  зокрема при наявності надати інформацію із зазначених питань. У зв'язку з цим у першій половині травня 2003 року,  ОСОБА_7 звернувся до свого знайомого генерального директора ТОВ "Домен де Маваре" ( м.  Київ ) ОСОБА_4 Останній за невстановлених слідством обставин отримав відомості про видання Київською міською державною адміністрацією розпоряджень № 312 від 3 березня 2000 року та № 850 від 26 квітня 2001 року,  інших документів,  які стосувалися земельної ділянки,  розташованої у АДРЕСА_4,  з яких йому стало відомо,  що ще 5 березня 2003 року Державна госпрозрахункова організація «Житло-інвест» Головного управління житлового забезпечення Київської міської Державної адміністрації уклала інвестиційний договір на будівництво житлового будинку за вказаною адресою із ЗАТ Торговий дім «Інтерсервіс»,  а 25 квітня 2003 року останнє уклало інвестиційно-підрядний договір N2 1/66 на виконання робіт з будівництва житлового будинку за цією адресою з генеральним підрядником ТОВ БКФ «Граніт". Переслідуючи особисті корисливі цілі,  зокрема,  вирішивши під виглядом отримання винагороди за нібито надані посередницькі послуги заволодіти коштами ТОВ "Спецвисотстрой" шляхом обману його службових осіб,  ОСОБА_4,  розуміючи,  що земельна ділянка,  розташована у АДРЕСА_4,  уже відведена іншому інвестору і не може бути надана вказаному підприємству для будівництва,  не повідомив про це ОСОБА_7,  та будучи обізнаним з формою та порядком звернень до службових осіб Київської міської державної адміністрації з питань землевпорядкування,  через останнього та ОСОБА_6 надав ОСОБА_1  певні відомості,  які стосувалися механізму землевідведення та вирішення цього питання шляхом звернення з листами до Київської міської державної адміністрації,  які за його рекомендацією необхідно

 

було підготувати службовим особам ТОВ "Спецвисотстрой" на ім'я голови КМДА Омельченка О.О. та начальника головного управління житлового забезпечення (ГУЖЗ) КМДА Голиці М. М.  з проханням укласти інвестиційну угоду на будівництво житлового будинку у АДРЕСА_4. Отримавши вказані відомості,  ОСОБА_1  за змовою з особою,  відносно якої виділені матеріали,  11.05.2003 року,  знаходячись в офісі ТОВ "Спецвисотстрой",  з метою створення враження виконання роботи,  переконав комерційного директора підприємства ОСОБА_9 у необхідності складання листа на ім'я голови КМДА Омельченка О.О. з проханням надати ТОВ "Спецвисотстрой" дозвіл на укладення інвестиційної угоди на будівництво будинку у АДРЕСА_4,  що ввело в оману службових осіб ТОВ "Спецвисотстрой" щодо його справжніх знань та збільшило до нього довіру. При цьому особа,  відносно якої виділені матеріали,  скориставшись тим,  що генеральний директор ТОВ "Спецвисотстрой" Семенюк І.А. на той час був відсутній у м.  Києві,  у телефонній розмові переконала останнього в необхідності підготовки та направлення такого листа,  а також підписання його замість нього,  начебто з метою економії часу та прискорення вирішення питання про виділення земельної ділянки та будівництва житлового будинку,  чим сприяла зміцненню довіри з боку службових осіб ТОВ "Спецвисотстрой" як до себе,  так і до ОСОБА_1 Отримавши згоду,  особа,  відносно якої виділені матеріали,  під диктовку ОСОБА_1 та за участю службових осіб ТОВ "Спецвисотстрой" склали листа за № 011 на ім'я голови КМДА Омельченка О.О.,  з проханням надати дозвіл підприємству укласти інвестиційну угоду на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_4,  який від імені генерального директора підприємства ОСОБА_8 підписала особа,  відносно якої виділені матеріали. Вказаний лист був наданий ОСОБА_1,  який пообіцяв особисто передати його київському міському голові Омельченку О.О.,  завіривши керівників ТОВ "Спецвисотстрой" у позитивному вирішенні зазначених у ньому питань. В той же день ОСОБА_1 ,  не маючи можливості і не прагнучи вчиняти будь-яких дій,  спрямованих на особисту передачу листа ТОВ "Спецвисотстрой" голові КМДА Омельченку О.О.,  однак бажаючи затягнути час та створити уяву виконання роботи,  з метою справити позитивне враження на керівників товариства та заволодіти його коштами,  надав цього листа через ОСОБА_6 та ОСОБА_7 особисто йому незнайомому директору ТОВ "Домен де Маваре" ОСОБА_4 Останній,  також не маючи наміру вчиняти будь-які дії,  спрямовані на отримання відповідної резолюції Омельченка О.О.,  так як знав,  що позитивно вирішити це питання неможливе,  у період з 11.05.2003 року по 13.05.2003 року,  перебуваючи у невстановленому слідством місці,  з метою заволодіння грошовими коштами ТОВ "Спецвисотстрой",  під виглядом їх отримання за начебто надані посередницькі послуги,  на вказаному листі власноручно виконав рукописний надпис у вигляді позитивної резолюції і вчинив,  підпис від імені голови КМДА Омельченка О.О. 3.05.2003 року копію цього листа ОСОБА_4 через ОСОБА_7 та ОСОБА_6 передав ОСОБА_1

Крім цього,  у першій половині травня 2003 року ОСОБА_6,  маючи певні знання та досвід,  склав типовий проект інвестиційної угоди між головним управлінням житлового забезпечення КМДА в особі його начальника Голиці М. М.

 

та ТОВ "Спецвисотстрой" в особі директора ОСОБА_8 на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_4,  який 11.05.2003 року передав ОСОБА_1  у той же день,  11.05.2003 року,  ОСОБА_1 ,  відповідно до розподілених з особою,  відносно якої виділені матеріали,  ролей,  прибув до офісу ТОВ «Спецвисотстрой» і повідомив ОСОБА_9,  який там знаходився,  про наявність у нього проекту інвестиційної угоди між ТОВ «Спецвисотстрой» та ГУЖЗ КМДА на земельну ділянку,  розташовану по АДРЕСА_4. На бажання ОСОБА_9 ознайомитися з цим проектом ОСОБА_1  висунув вимогу - спочатку передати йому 50 000 доларів США,  що знаходились у банку,  як заставна сума,  після чого він надасть йому проект угоди. ОСОБА_9 повірив ОСОБА_1  і,  отримавши згоду генерального директора ТОВ "Спецвисотстрой" ОСОБА_8 передачу вказаної суми коштів,  погодився на висунуті ОСОБА_1  умови.

13.05.2003 року ОСОБА_9 разом з довіреною особою ОСОБА_1 -ОСОБА_5,  який не знав про злочинні наміри останнього,  з індивідуального банківського сейфу НОМЕР_1 в АКБ «Правекс-Банк" отримали 50 000 доларів США та доставили їх у приміщення офісу ТОВ "Спецвисотстрой". Пебуваючи в офісі підприємства ОСОБА_9 у присутності ОСОБА_8 дав вказану суму грошей ОСОБА_1,  який після цього,  достовірно знаючи,  що проект інвестиційної угоди між ГУЖЗ КМДА та ТОВ "Спецвисотстрой" щодо спільних дій по здійсненню програми проектування,  будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку у АДРЕСА_4,  підготовлений та переданий йому ОСОБА_6,  і з начальником ГУЖЗ КМДА Голицею М. М.  не  погоджувався,  передав його для внесення пропозицій та доповнень службовим особам ТОВ ''Спецвисотстрой'' ОСОБА_8 та ОСОБА_9 При цьому ОСОБА_1  запевнив їх у тому,  що даний проект складено службовими особами КМДА завдяки його зв'язкам та погоджено ним особисто з начальником ГУЖЗ КМДА Голицею М. М.  Ввівши вказаними діями керівників підприємства в оману та переконавши їх у своїй спроможності виконати взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1,  помилково вважаючи,  що у змові з особою,  відносно якої виділені матеріали,  заволодів коштами,  належними ТОВ "Спецвисотстрой»,  фактично заволодів майном в особливо великих розмірах,  яке належить ОСОБА_9,  а саме 50 000 доларами США,  що згідно з курсом НБУ станом на 13.05.2003 року становило 266 600 грн.,  що більш як у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину. Продовжуючи свої злочинні дії,  спрямовані на подальше заволодіння коштами ТОВ "Спецвисотстрой",  ОСОБА_1  13.05.2003 року прибув до офісу вказаного підприємства,  де надав ОСОБА_8 та ОСОБА_9 копію листа ТОВ «Спецвисотстрой» №001 від 11.05.2003 року з виготовленою на ньому ОСОБА_4 позитивною резолюцією від імені голови КМДА ОмельченкаО.О. про згоду на укладення інвестиційної угоди на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_4. Знаходячись у попередній змові з особою,  відносно якої виділені матеріали,  та у групі без попередньої змови з ОСОБА_4,  зловживаючи довірою службових осіб ТОВ Спецвисотстрой",  яка склалася між ними внаслідок помилкового уявлення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про дійсні наміри особи,  відносно якої виділені

 

матеріали,  та ОСОБА_1,  шляхом обману,  що виразився у запевненні керівництва вказаного  підприємства,   що  це  він  особисто  отримав  позитивну резолюцію у голови КМДА Омельченка О.О.,  ОСОБА_1  переконав ОСОБА_9  у  необхідності  передати  йому  за  виконану  роботу,   а  саме  отримання позитивної резолюції голови КМДА - 45 000 доларів США.

Будучи введеним в оману останній передав,  а ОСОБА_1  за попередньою змовою з особою,  відносно якої виділені матеріали,  та без попередньої змови у групі з ОСОБА_4 помилково вважаючи,  що заволодіває коштами належними ТОВ "Спецвисотстрой",  фактично заволодів майном,  яке належить ОСОБА_9,  а саме 45 000 доларами США,  що згідно з курсом НБУ станом на 13.05.2003 року становило 239 994грн.,  що більш як у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину,  у зв'язку з чим являється особливо великим розміром.  При цьому безпосередньо ОСОБА_4 у результаті зазначених шахрайських дій заволодів 20 000 доларами США належними комерційному директорові ТОВ "Спецвисотстрой" ОСОБА_9,  які були отримані та передані йому не обізнаним щодо злочинних дій ОСОБА_7,  що згідно з курсом НБУ станом 13.05.2003 року становило 106 664 грн.,  що більш як у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину,  у зв'язку з чим являється особливо великим розміром.

Не зупиняючись на досягнутому і бажаючи заволодіти ще більшою сумою коштів ТОВ "Спецвисотстрой",  під виглядом їх отримання за начебто надані посередницькі послуги,  ОСОБА_1  13.05. 2003 року,  перебуваючи в приміщені офісу вказаного підприємства,  за попередньою змовою з особою,  відносно якої виділені матеріали,  використовуючи раніше отримані від ОСОБА_4 відомості та створюючи уяву виконання взятих на себе зобов'язань,  запропонував керівникам товариства написати листа начальникові ГУЖЗ КМДА Голиці М. М.  з проханням укласти угоду між КМДА та підприємством "Спецвисотстрой" на будівництво житлового будинку по вул. АДРЕСА_4. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під диктовку ОСОБА_1 склали лист за № 012/1 із зазначеного питання,  якого надали ОСОБА_1  Останній запевнив службових осіб ТОВ «Спецвисотстрой»,  що особисто передасть цього листа начальникові ГУЖЗ КМДА Голиці М. М.  і викладене в ньому прохання буде вирішено позитивно. Однак,  як умову рішення цього питання,  ОСОБА_1  зажадав передачі йому 60 000 доларів США. у цей же день комерційний директор ТОВ "Спецвисотстрой" ОСОБА_9,  будучи введеним в оману і помилково вважаючи,  що ОСОБА_1  дійсно виконає свої зобов'язання і безпосередньо передасть листа начальникові ГУЖЗ КМДА Голиці М. М. ,  за погодженням з генеральним директором підприємства ОСОБА_8,  передав ОСОБА_1  належні йому особисто 60 000 доларів.

Однак ОСОБА_1,  з метою зміцнення до себе довіри з боку службових ТОВ "Спецвисотстрой",  у другій половині цього ж дня повернув ОСОБА_9 отримані гроші,  повідомивши,  що на даний час Голиця М. М.  знаходиться за межами м.  Києва,  у зв'язку з чим він не зміг передати йому підготовленого листа,  чим знову ж таки ввів у оману ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і посилив впевненість щодо своєї порядності та намірів позитивно вирішити питання.

 

У дійсності ОСОБА_1  не вчиняв ніяких дій,  спрямованих на передачу листа Голиці М. М. ,  та знову ж таки,  створюючи уяву виконання роботи,  затягуючи час та розраховуючи на те,  що йому буде передано копію листа з невідомо ким учиненою позитивною резолюцією,  через ОСОБА_6 та ОСОБА_7 передав цього листа незнайомому йому ОСОБА_4 21.05.2003 року,  отримавши від ОСОБА_7 листа ТОВ "Спецвисотстрой",  ОСОБА_4,  перебуваючи у своєму офісі за адресою: м.  Київ,  вул. Золотоворітська,  8/4,  кімната № 3,  з метою заволодіння коштами вказаного підприємства шляхом обману його службових осіб та недопущення ідентичності почерку з виконаною ним раніше резолюцією на попередньому листі,  адресованому голові КМДА Омельченку О.О.,  за допомогою секретаря-референта ОСОБА_19,  яка не була обізнана щодо його злочинних намірів,  вчинив на отриманому листі резолюцію від імені начальника ГУЖЗ КМДА Голиці М. М.  Відповідно до цієї резолюції підприємству "Спецвисотстрой" надавався дозвіл на укладення інвестиційної угоди на будівництво житла за адресою: АДРЕСА_4

В цей же день копію зазначеного листа з резолюцією,  виконаною начебто начальником ГУЖЗ КМДА Голицею М. М. ,  через необізнаних щодо вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_6 отримав ОСОБА_1

Того ж дня,  21.05.2003 року ОСОБА_1,  діючи за попередньою змовою з особою,  відносно якої виділені матеріали,  та без попередньої змови у групі з ОСОБА_4,  надав копію отриманого листа з резолюцією,  начебто виконаною начальником ГУЖЗ КМДА Голицею М. М.  керівникам ТОВ ".Спецвисотстрой" ОСОБА_8 та ОСОБА_9 При цьому він повідомив останнім,  що він особисто зустрічався з Голицею М. М. ,  в результаті чого і отримана його позитивна резолюція. ОСОБА_9,  будучи впевненим,  що ОСОБА_1  виконав взяті на себе зобов'язання,  будучи введеним ним в оману щодо дійсних намірів та вчинків,  на його вимогу,  за попереднім погодженням з ОСОБА_8,  передав ОСОБА_1  належні йому особисто 60 000 доларів США,  як платню за виконану роботу,  зокрема отримання позитивної резолюції начальника ГУЖЗ КМДА Голиці М. М. ,  ОСОБА_1  помилково вважаючи,  що заволодіває майном,  належним ТОВ "Спецвисотстрой",  фактично заволодів майном в особливо великих розмірах,  яке належить ОСОБА_9,  а саме 60 000 доларами США,  що згідно з курсом НБУ станом на 21.05.2003 року становило 319 986 грн.,  що більш як у 600 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину. При цьому безпосередньо ОСОБА_4 у результаті зазначених шахрайських дій заволодів 10 000 доларами США,  належними комерційному директорові ТОВ "Спецвисотстрой" ОСОБА_9,  які були передані йому не обізнаним щодо злочинних дій. ОСОБА_7,  що згідно з курсом НБУ станом на 25.05.2003 року становило 53 330 грн.,  що більш як у 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину,  у зв'язку з чим є особливо великим розміром.

Того ж дня юрист ТОВ "Спецвисотстрой" Якубенко О.М. ,  з метою перевірки дійсності вирішення питань в інтересах підприємства,  за які були сплачені кошти,  звернувся   до   ОСОБА_1    з   вимогою   надати   йому   для   ознайомлення

 

кадастрову справу по земельній ділянці,  розташованій по вул. АДРЕСА_4. ОСОБА_1 ,  створюючи враження виконання обумовленого обсягу роботи по вказаній земельній ділянці на користь ТОВ "Спецвисотстрой",  через ОСОБА_6 направив Якубенка О.М.  до ОСОБА_4 Останній у ході зустрічі з Якубенком О.М.  підтвердив свою участь у позитивному вирішенні питань на користь ТОВ «Спецвисотстрой» з приводу відведення земельної ділянки по АДРЕСА_4,  однак кадастрову справу по цій ділянці Якубенку О.М.  не надав,  пообіцявши представити її пізніше,  оскільки б відразу виявився обман службових осіб ТОВ "Спецвисотстрой" і незаконне заволодіння коштами. У зв'язку з цим ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_6 з проханням відсторонити Якубенка О.М.  від ознайомлення з кадастровою справою.

ОСОБА_1 ,  довідавшись від ОСОБА_6 про прохання ОСОБА_4 та усвідомлюючи,  що професійна діяльність Якубенка О.М.  як юриста ТОВ "Спецвисотстрой",  завадить йому в реалізації злочинних намірів та призведе до викриття його злочинної діяльності,  запропонував своєму співучаснику - особі,  відносно якої виділені матеріали,  вжити заходів по дискредитації Якубенка О.М.  перед керівниками ТОВ "Спецвисотстрой". Особа,  відносно якої виділені матеріали,  діючи відповідно до раніше розробленого плану

 спільних з ОСОБА_1  дій,  22.05.2003 року звернулася до ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з проханням відсторонити Якубенка О.М.  від ознайомлення з кадастровою справою,  мотивуючи це тим,  що такі дії свідчать про недовіру до

 ОСОБА_1,  підривають його авторитет,  тощо. Вживши зазначених заходів по усуненню загрози бути викритим у злочинній діяльності,  ОСОБА_1  22.05.2003 року,  діючи за попередньою змовою з особою,  відносно якої виділені матеріали,  шляхом обману,  який виразився у повідомленні службовим особам ТОВ "Спецвисотстрой" ОСОБА_8 та ОСОБА_9 неправдивих відомостей щодо обсягу та результатів проведеної ним роботи,  зокрема з укладення інвестиційного договору між ТОВ "Спецвисотстрой" та ГУЖЗ КМДА по відведенню земельної ділянки по АДРЕСА_4,  яку насправді він не виконував,  зловживаючи довірою керівника підприємства ОСОБА_8,  перебуваючи в офісі товариства,  умовив останнього передати йому 10 000 доларів США. ОСОБА_8,  будучи введеним ОСОБА_1  в оману щодо справжніх його намірів і вчинків та впевненим,  що останній дійсно виконав взяті на себе зобов'язання,  передав йому свої особисті 10 000 доларів США,  як платню за виконану роботу. Помилково вважаючи,  що вчиняє заволодіння майном,  належним ТОВ "Спецвисотстрой",  ОСОБА_1  в результаті передачі йому вказаної суми коштів фактично заволодів майном в особливо великих розмірах,  яке належить ОСОБА_8,  а саме 10 000 доларами США,  що згідно з курсом НБУ станом на 22 травня 2003 року становило 53 331 грн.,  що більш як у 600 разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

В апеляції на вирок суду прокурор Старчук М. Ю.,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію дій засуджених,  просить вирок в частині призначеного покарання скасувати у зв»язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості

 

зчиненого злочину та особі засуджених внаслідок м»якості та постановити новий вирок,  яким визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 4  ст.  190 КК України і призначити йому покарання у вигляді 6-ть років позбавлення волі з конфіскацією майна,  ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 4  ст.  190 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Апелянт вказує на те,  що суд при призначенні покарання не достатньо врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину,  який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів,  не взяв до уваги відсутність обставин,  що пом'якшують покарання,  ставлення підсудних до вчиненого,  а саме те,  що вони не визнали свою вину,  давали супереч.1иві і непослідовні покази,  не бажають сприяти відшкодуванню потерпілим шкоди,  завданої злочином,  маючи при цьому необхідну можливість,  та ставлення потерпілих до обрання міри покарання підсудним.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення прокурора,  яка підтримала подану апеляцію,  пояснення захисників засудженого ОСОБА_1,  пояснення засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_4,  які заперечували проти задоволення апеляції та просили вирок суду залишити без змін,  виступи учасників процесу в судових дебатах,  заслухавши останнє слово засуджених,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції,  колегія суддів вважає,  що апеляція прокурора є безпідставною,  виходячи з наступного.

Висновок суду у вироку про доведеність вини ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного у вироку злочину при обставинах,  встановлених судом,  відповідає фактичним обставинам справи і підтверджений доказами,  перевіреними в судовому засіданні.

Зокрема,  показаннями потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8,  які як на досудовому та судовому слідстві підтвердили обставини,  викладені в обвинувальному висновку,  показами свідків ОСОБА_10,  ОСОБА_11,  які підтвердили факт знайомства ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з ОСОБА_12 та ОСОБА_1,  показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_13,  які також підтвердили покази потерпілих та вищевказаних свідків з приводу знайомства керівників ТОВ "Спецвисотстрой" з ОСОБА_1  і,  крім того,  підтвердили факт відкриття в банку індивідуального сейфу.

Показаннями потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8,  які підтверджені показаннями свідка ОСОБА_14 та довідкою "Промінвестбанку" № 20-6-1/786 від 25.02.2004 року про те,  що саме 25.04.2003 року ОСОБА_9 помістив в індивідуальний сейф грошові кошти в сумі 50000 доларів США. Крім того,  наявність вказаних грошових коштів підтвердили свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 Показання ОСОБА_9,  ОСОБА_8 та ОСОБА_5 з приводу розміщення коштів в банку також підтверджуються долученими до справи документами про оренду індивідуального банківського сейфу.

Факти вчинення шахрайських дій ОСОБА_1 і ОСОБА_4,  а саме передачі підроблених листів та фіктивної інвестиційної угоди,  а також передачі та отримання ними грошових коштів в зазначені в обвинувальному висновку   дати   та   у   вказаних   сумах   підтверджується   показами   потерпілих

 

ОСОБА_9,  ОСОБА_8,  свідків ОСОБА_6,  ОСОБА_7,  ОСОБА_17,  ОСОБА_18 ,  ОСОБА_19,  ОСОБА_20 та долученими до матеріалів справи розписками ОСОБА_7,  ОСОБА_4,  листами з підробленими резолюціями,  висновками почеркознавчих експертиз листів та розписок та іншими доказами наявними в матеріалах справи та дослідженими судом в судовому засіданні.

Дії ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за ч. 4  ст. 190 КК України кваліфіковані правильно,  оскільки вони вчинили шахрайство,  повторно,  в особливо великих розмірах,  групою осіб без попередньої змови ( ОСОБА_1  та ОСОБА_4) та групою осіб за попередньою змовою ( ОСОБА_1  з особою,  матеріали відносно якої виділені в окреме провадження).

Висновки суду щодо фактичних обставин справи та кваліфікації дій засуджених є вірними та ніким з учасників процесу на оспорюються.

При призначенні покарання ОСОБА_4,  суд правильно врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину,  який є особливо тяжким злочином,  те,  що він вперше притягується до кримінальної відповідальності,  позитивно характеризується,  працює,  має на утриманні двох неповнолітніх дітей та призначив ОСОБА_4 покарання в мінімальній межі санкції статті закону,  за який його засудив. Вид та розмір призначеного ОСОБА_4 покарання не оспорюється державним обвинувачем в апеляції.

Призначаючи покарання ОСОБА_1,  суд обгрунтовано врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину,  який є особливо тяжким злочином,  тобто ті обставини,  на які посилається апелянт в апеляції,  а також те,  що він вперше притягується до кримінальної відповідальності,  позитивно характеризується,  працює,  має на утриманні двох малолітніх дітей і непрацюючу дружину,  з якою перебуває у фактичних шлюбних стосунках,  ОСОБА_1 страждає рядом тяжких захворювань,  в тому числі розсіяним склерозом,  та призначив покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальній межі ч. 4  ст. 190 КК України. Підстав вважати,  що таке покарання за своїм розміром є м»яким,  як на це вказує прокурор в апеляції та просить призначити замість 5-ти років позбавлення волі,  призначених судом,  6 років позбавлення волі,  немає.

Посилання прокурора в апеляції на те,  що по справі відсутні підстави для застосування до ОСОБА_1 і ОСОБА_4  ст. 75 КК України,  тобто для звільнення їх від відбування покарання з випробуванням,  є необгрунтованими.

Згідно з вимогами  ст.  75 КК України,  якщо суд при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п'яти років,  враховуючи тяжкість злочину,  особу винного та інші обставини справи,  дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання,  він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд своє рішення про застосування до засуджених  ст. 75 КК України мотивував,  з цими мотивами погоджується апеляційна інстанція.

 

Так,  як вбачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_1  вперше притягується до кримінальної відповідальності,  працює,  виключно позитивно характеризується за місцем проживання і роботи ( т.5 а.с. 55-60,  т.6 . а.с. 223,  т.16 а.с. 223,  221-222,  т.13 а.с.  19),  має на утриманні двох малолітніх дітей 2002 року народження,  2006 року народження,  дружину,  яка перебуває у декретній відпустці та мати 1929 року народження,  яка є інвалідом (т.5 а.с. 14, 15, 22, 23). Згідно з висновком медичної експертизи №58 і №127 від 13.05.2004 року ОСОБА_1  страждає рядом тяжких хронічних хвороб,  зокрема травми хребта,  розсіяного енцефаломієліту чи нетиповий перебіг розсіяного склерозу з порушенням кровоточу в судинах головного мозку,  які привели до зниження чутливості в лівій руці та нозі,  відсутності черевних рефлексів та наявності симптому подразнення оболонок головного мозку.

Крім того,  ОСОБА_1  згідно з висновками вказаних експертиз страждає розсіяним склерозом,  яке є тяжким захворюванням,  і згідно з п.7.2.6 «Переліку захворювань,  які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання» затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров»я України від 18.01.2000р. №3\6 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України в березні 2000 року за № 155\4376 відноситься до категорії захворювань,  які є підставою для звільнення засудженого від подальшого відбування покарання (т.3 а.с. 372-377; т.5 а.с.  16-18,   301, 303,  312-365,  т.6 а.с. 230).

Наведені обставини в їх сукупності колегія суддів визнає такими,  що пом»якшують покарання ОСОБА_1,  відповідно до  ст. 66 КК України.

Враховуючи наведене,  тривалий час утримання ОСОБА_1 під вартою,  його молодість,  відсутність обставин,  що обтяжують його покарання,  конкретні обставини справи,  в тому числі вективну поведінку потерпілих щодо їх бажання вирішити свої фінансово-господарські питання шляхом надання хабарів керівникам Київської міської державної адміністрації,  існують підстави,  передбачені законом,  для висновку про можливість його виправлення без відбування покарання,  тобто,  з випробуванням.

Що стосується засудженого ОСОБА_4,  то він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався,  працює,  виключно позитивно характеризується за місцем проживання і роботи,  має на утриманні двох неповнолітніх дітей 1994 року народження і 1995 року народження,  страждає тяжкими захворюваннями (т. 4 а.с.  106,  120,  165,  166,  172,  т.18 а.с.  115).

Наведені обставини в їх сукупності колегія суддів визнає такими,  що пом'якшують покарання ОСОБА_4. Враховуючи наведене,  молодість ОСОБА_4,  відсутність обставин,  що обтяжують його покарання,  конкретні обставини справи,  в тому числі вищевказані в ухвалі,  існують підстави,  передбачені законом,  для висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання.

Призначене судом покарання ОСОБА_1  і ОСОБА_4 відповідає вимогам  ст. 65 КК України.

 

Те,  що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вчинили відповідно до  ст. 12 КК України особливо тяжкий злочин,  не перешкоджає застосуванню до ОСОБА_4 і ОСОБА_1  ст.  75 КК України,  оскільки вчинення даного злочину не є безумовною перешкодою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.

Невизнання засудженими своє вини являється їх способом захисту і не свідчить про те,  що вони є небезпечними для суспільства.

Доводи прокурора про те,  що засуджені,  не бажаючи сприяти відшкодуванню матеріальної шкоди потерпілим,  маючи при цьому необхідну можливість,  є необгрунтованими,  оскільки прокурор не навів докази наявності у засуджених такої можливості,  а лише послався на протоколи допитів ОСОБА_1 і ОСОБА_4 на досудовому слідстві та на постанови про притягнення їх як обвинувачених. Тобто дані доводи апелянта є бездоказовими.

За таких обставин,  колегія суддів прийшла до висновку про законність і обґрунтованість вироку суду щодо засуджених,  підстав для його скасування в частині призначеного засудженим покарання і постановления нового вироку,  як про це просить прокурор в апеляції,  не вбачається. Апеляція прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись  ст.  ст.  365,  366 КПК України-колегія суддів,  -

 

ухвалила:

 

Апеляцію прокурора Старчука М. Ю.,  який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції,  залишити без задоволення,  а вирок Шевченківського районного суду м.  Києва від 5 червня 2007 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без зміни.