Справа № 11-а-2316/ 07 р.
Категорія ч. 2 ст. 309 КК України
Головуючий у 1-й інстанції: Рибак І.О.
Доповідач: Дмитренко Г. М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 29 " листопада 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних
справах апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого судді - Приндюк М. В., суддів - Дмитренко Г.М. , Кузьміна М. Л. за участю прокурора - Рабінчук Т. І., засудженого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції Галицької Ю. Г. на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2007 року, яким -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, народився і проживає в АДРЕСА_1, громадянин України, не одружений. освіта середня, непрацюючий, раніше судимий:
09.12.1993 року Московським районним судом м. Києва за ст. 229-6, ч. 2 КК України на 2 роки
позбавлення волі;
30.11.1998 року Харківським районним судом м. Києва за ст. 229-6 ч. 2 КК України на 2 роки
позбавлення волі,
засуджений за ст. 309 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, з покладенням на нього відповідних обов'язків, -
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за незаконне придбання, виготовлення, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту, за наступних обставин.
03.05.2000 року приблизно о 15 год. 00 хв., ОСОБА_2, знаходячись в с Саливонки, Васильківського р-ну, Київської обл. у невстановленої слідством особи за 224 грн. повторно незаконно придбав наркотичний засіб - макову соломку , який незаконно зберігав при собі, для власного вживання, без мети збуту. В цей же день приблизно о 15
год. 10 хв. ОСОБА_2 був затриманий співробітниками міліції, які виявили та вилучили у нього наркотичний засіб - макову соломку, загальною вагою 850 г.
Крім того, 14.08.2003 року в невстановлений час, в невстановленому місці, в невстановленої особи ОСОБА_2 повторно, незаконно придбав наркотичний засіб -макову соломку, яку став незаконно зберігати без мети збуту за місцем свого проживання, в квартирі АДРЕСА_1.
12.12.2003 року приблизно о 11 год. 00 хв. ОСОБА_2, знаходячись за місцем свого проживання в квартиріАДРЕСА_1, з раніше придбаного наркотичного засобу - макової соломки, шляхом екстрагування, виготовив інший наркотичний засіб - опій ацетильований, який без мети збуту, для власного вживання, незаконно зберігав за місцем свого проживання. Того ж дня, приблизно о 12 год. 30 хв., під час санкціонованого обшуку помешкання, за вище вказаною адресою, працівниками міліції було виявлено і вилучено 2 медичних ін'єкційних шприци з наркотичним засобом - ацетильованим опієм, загальна вага якого в перерахунку на сухий залишок становить 0, 21 г., який він незаконно придбав, виготовив та зберігав за місцем свого проживання, без мети збуту для власного вживання.
Крім того, 11.02.2007 року у невстановлений час та у невстановленої слідством особи ОСОБА_2 повторно, придбав наркотичну речовину - опій ацетильовани, яку незаконно зберігаючи при собі в кишені, в цей же день, незаконно перевіз наркотичний засіб без мети збуту для власного вживання з м. Біла Церква, Київської обл., до свого місця проживання в м. Київ де і зберігав його.
13.02.2007 року приблизно о 8 год. 30 хв. у помешканні ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, під час проведеного працівниками міліції огляду квартири було виявлено і вилучено 3 пляшки с написом «Аміаку розчин», у яких знаходилась наркотична речовина опій ацетильовании, загальною вагою в перерахунку на суху речовину 2, 101 г., яку він незаконно зберігав по місцю свого проживання.
Справа розглянута у відповідності ст. 299 КПК України.
В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікацію дій засудженого, просить вирок суду в частині призначення покарання скасувати, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, за його м"якістю, постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_2 покарання за ст. 309 ч.2 КК України 2 роки позбавлення волі..
Прокурор в апеляції посилається на те, що суд не врахував, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за злочини пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, що злочин вчинив, маючи не зняту і не погашену у встановленому порядку судимість, тривалий час, з 2004 року перебував у розшуку, що запропонована державним обвинувачем міра покарання без застосування ст. 75 КК України була об"єктивною та справедливою за своїм розміром.
Колегія суддів вважає за можливе апеляційний розгляд справи провести у відсутність ОСОБА_2
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляцію, провівши судові дебати, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 65 КК України загальних засад призначення покарання суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання..
ОСОБА_2 засуджено за ст. 309 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі. Суд першої інстанції призначив йому покарання в межах, установлених у санкції статті 309 ч.2 КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, крім того, суд призначив міру покарання, яку просив прокурор у дебатах..
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, що злочин вчинено засудженим середньої тяжкості, врахував дані про особу винного, що він характеризується позитивно і має постійне місце проживання та місце роботи, що на його утриманні перебуває малолітня дитина та мати пенсіонерка, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, добровільно проходить курс лікування від наркоманії. Суд, врахувавши обставину, що пом"якшує покарання, щире каяття засудженого у вчиненому і, не встановивши обставин, що обтяжують покарання, дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання , прийняв рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
При призначенні покарання засудженому ОСОБА_2, суд керувався принципами законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання про що й належним чином мотивував своє рішення.
Доводи апеляції прокурора стосовно того, що ОСОБА_2 перебував у розшуку з 2004 року з посиланням на матеріали справи, не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Так, з матеріалів справи на які посилається прокурор /а.с. 17, 196 зв. / убачається, що розшукові справи на ОСОБА_2 не заводилися , ні у 2000 році, ні у 2004 році, даних про оголошення у розшук ОСОБА_2 не містить і довідка - вимога про судимість, наявні в матеріалах справи постанови досудового слідства про зупинення досудового слідства , оголошення у розшук ОСОБА_2 на виконання органами досудового слідства не направлялися , розшукові справи не заводилися .
Крім того, прокурор у судових дебатах просив призначити покарання засудженому 4 роки позбавлення волі, що й зробив суд, а в апеляції прокурор, без всякого обґрунтування, просить призначити покарання 2 роки позбавлення волі.
Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2, суд дотримався вимог ст. 65, ст. 75, 76 КК України.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку суду першої інстанції і постановления вироку апеляційним судом та задоволення апеляції прокурора.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 16 червня 2007 року відносно засудженого ОСОБА_2 за ст. 309 ч.2 КК України , ст. ст. 75, 76 КК України залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.