УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/314/14Головуючий суду першої інстанції:Бистрякова Д.С.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Приходченко А. П.

"18" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіПриходченко А.П.,

СуддівАвраміді Т.С., Самойлової О.В.,

При секретаріМартиненко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 14 січня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовною заявою до КП «Комбінат комунальних підприємств» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 1812,31 грн.

Ухвалою Феодосійського міського суду АР Крим від 14 січня 2014 року у відкритті провадження відмовлено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України у зв'язку з тим, що позов не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі позивачка просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті посилаючись на те, що правовідносини є цивільно-правовими і відповідач не є суб'єктом владних повноважень.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої ухвали в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивачки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач звертається до суду з вимогами до відповідача про повернення коштів за послуги з поховання померлого ветерана війни - інваліда війни 3 групи, які були сплачені нею на користь відповідача Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств», оскільки вважає, що грошові кошти взяті безпідставно, так як постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. № 1445 вказані послуги повинні надаватися безоплатно.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд виходив з того, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про поховання та похоронну справу» витрати на поховання померлих інвалідів війни здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 8 Порядок проведення безоплатного поховання померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, учасників бойових дій і інвалідів війни, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. № 1445, видатки на поховання учасників бойових дій і інвалідів війни виділяються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя.

Порядок фінансування витрат на поховання або відшкодування витрат на здійснене поховання визначається в установленому порядку місцевими органами виконавчої влади.

З зазначеного слідує, що для проведення безоплатного поховання інваліда війни виконавцю волевиявлення або особі, яка зобов'язалася поховати померлого, кошти на проведення безоплатного поховання перераховуються з місцевого бюджету за рахунок субвенції з державного бюджету на рахунок ритуальної служби, з якою органом місцевого самоврядування укладено відповідний договір та яка здійснила поховання померлого, тобто, на думку суду, фактично спір виник з приводу грошових коштів, які сплачені позивачем за договором з комунальним підприємством за здійснення безоплатних ритуальних послуг, які не можуть бути розглянуті судом в порядку цивільного судочинства, оскільки спір є публічно-правовим з приводу здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій, та правовідносини між позивачем та органом місцевого самоврядування є публічно-правовими.

Погодитися з такими висновками не можна, оскільки судом не враховано суб'єктний склад сторін у справі, з яких жодна сторона не є суб'єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, а спір не підпадає під юрисдикцію, визначену ст. 17 КАС України.

Судом помилково визначено, що спір є публічно-правовим, виходячи лише з того, яким шляхом виділяються кошти для поховання певної категорії осіб, що не може впливати на визначення виду судочинства.

Отже, при постановці оскарженої ухвали судом неправильно застосовані положення п.1 ч.1 ст. 122 ЦПК України, що є підставою для скасування ухвали.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала була постановлена з порушеннями норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тому на підставі п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України вона підлягає скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 303, 304, 311, 313, 314, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Феодосійського міського суду АР Крим від 14 січня 2014 року скасувати, справу за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Комбінат комунальних підприємств» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

Приходченко А.П. Авраміді Т.С. Самойлова О.В.